1. + MB+
№1(1)
Листопад
2009 р.
Знову промовляв до них Ісус, кажучи: Я – світло для світу; хто піде
СПРАВЖНЯ СВОБОДА за мною, той не ходитиме в темряві, але матиме світло життя.
(Іоанна 8:12)
ТАМ, ДЕ НАЙБІЛЬШ
ДОСКОНАЛИЙ ЗАКОН НА ДІЙНИЙ ФУНДА МЕНТ
Напевно всім відомо що 10 бі- мами морального характеру. Траге- в ньому, той... буде блажен-
блійних заповідей є складовими дія приходить, коли людина припи- ний у своїх ділах».
Божого морального Закону. Там, няє боротьбу. Тобто відмовляється Слово Боже, Закон Бо-
де цей Закон приймається, він при- підкоряти себе вищому моральному жий подібні до дзеркала.
боркує гріх, спонукує до правиль- авторитету. Сталася зміна в усвідом- Дивлячись у нього, ми мо-
них вчинків. Ті народи, які вклю- ленні мети людського буття, у ро- жемо зрозуміти, які ми є.
чили Божі принципи в свої Закони, зумінні того, що насправді є гарне, Одні не затримуються пе-
відчули великі благословення. І на- добре і правильне життя. ред цим дзеркалом і не ро-
впаки, відмова від Його принципів У Біблії ми знаходимо вельми зуміють у собі багато чого.
веде до занепаду. відмінний від нинішнього погляд А часом навіть бояться по-
Сьогодні з нашим світом від- на людину, зовсім інший спосіб са- бачити справжнє відобра-
бувається щось недобре. Адже усе мосприйняття. Подивіться, що ска- ження. Інші ж – уважно
зводиться до ключового питан- зано в книзі апостола Якова. Тут ав- вдивляються в дзеркало,
ня: «Як ми, люди, уявляємо себе тор говорить про Слово Боже і про правильно реагують на по- Божий голос моральності а інак-
Божий й моральності, інак-
і
і яким ми уявляємо Бога?». його вплив на нас. Послання Якова, бачене і вони – благословенні... ше – втрачаємо свою людяність.
Візьмемо приміром, розхожий розділ 1, вірші 23–25: «Бо коли хто Зрештою, ми не знаємо себе Христос пояснив цю найважливі-
вислів «Усі ми грішні». Тобто треба є слухачем слова, а не виконавцем, доти, поки віч-на-віч не стикне- шу істину притчею. Вона записана в
усвідомлювати, що всі ми недоско- той уподібнився до людини, що роз- мося із Законом Божим. Чому? Євангелії від Матвія, розділі сьомо-
налі і всі грішимо. Але поступово глядає риси свого обличчя в дзеркалі. Тому що Бог створив нас істотами му. Син Божий розповів про мудру
цей факт перевертається з ніг на Бо побачив себе й відійшов і одразу моральними. І це – основа людсько- людину, що побудувала свій будинок
голову. Людей починають завіряти забув, яким був. А хто дивиться на го єства. Ми повинні реагувати на на міцній скелі, і про неука, що побу-
в тому, що вони є нормальними, досконалий закон свободи і пробуває дував своє житло на піску. Коли ста-
тільки тоді, коли грі- лася буря, перший
шать. Для багатьох те-
пер жити по-людськи
ЗАКОН БОЖИЙ будинок залишився
непохитний, а дру-
г
гий – зник з облич-
значить грішити. ч
чя землі.
Вислів «Я всього І що ж стоїть за
лише людина» звичай- 1 5 м
мудрістю одного і за
но означає «Я роблю н
невігласт
невіглаством іншо-
помилки». Тоді той, Я – Господь, Бог твій; Шануй батька та матір, г
го? Ісус п
пояснив різ-
хто прагне до мораль- н
ницю: од слухав
один
ної чистоти, виходить хай не буде в тебе інших щоб довгі були твої дні. в
вчення Христа і сер-
Хр
«нелюдяний»? цем приймав його, а
ц прий
На якомусь ета- богів. 6 інший – слухав, але
ін
нший с
пі суспільство стало знехтував ним.
з
пов'язувати зрілість і 2 Не вбивай. Чи зн
знайшли ви
дорослість зі здатніс- своє місце під Бо-
с місц
тю до серйозних грі- Не роби різьби і ніякої 7 ж
жественн
жественним небом?
хів – роблю що хочу. Ч прислухаєтеся
Чи прис
Пороки – це заняття подоби; не вклоняйся їм
для дорослих. Одер- Не чини перелюбу. в
ви до БоБожого мо-
жувати «двійки» – це і не служи їм. р
рального голосу?
Нам треба зно-
т
доля дітей. «Найбіль- 8
ше право у світі – це 3 ву знайти себе,
в знай
знайти себе у від-
з с
право бути неправим».
Не призивай Ім'я Бога Не кради. повідності до волі
п
повіднос
Такі «гасла» сучасного Божої. Ми маємо
Б М
світу. Але одна спра-
ва бути неправим у надаремно. 9 в
величезн
величезну потребу
в широт Божого
широті
якій-небудь думці,
і зовсім інша – бути 4 Не свідкуй неправдиво. з
закону, кколи безза-
к
коння вс частіше
все
носієм моральної по-
милки, що впливає Пам’ятай день суботній, 10 з'являється там, де
з
з'являєть
й
його ніяк не очіку-
на все наше життя.
Треба визнати, що щоб святити його. Не пожадай. в
вали. Нам необхід-
н
На
ні міцні підвали-
всі ми боремося з грі- н
ни для життя – 10
ж
хом або ж із пробле- Божих Заповідей.
Б З
+
+

2. MB+
+
2 СВІТЛО Життя
ЛЮБОВ ДО БОГА
Перша заповідь Божого Закону: «Я – Господь, Юнак був упевнений, що він дотримує всіх запо-
Бог твій… Хай не буде тобі інших богів передо відей. Але слова Ісуса відкрили йому, якому «бого-
Мною» (Вих. 20:1–3). ві», насправді, було віддане його серце. Ісус закли-
Слова Бога до народу починаються із проголо- 1 кає його зробити вибір між Богом і багатством. Але
шення Його Особистості, Особистості Всевишнього: для юнака виявилося неможливим відмовитися від
«Я Господь». Наступні слова «Бог твій» говорять про Я – Господь, Бог
сподь,, свого маєтку. Багато хто з нас сьогодні відносяться
відносини з людиною. Господь говорить: «Я – Бог твій; хай не б д в
й буде до такої категорії: я буду поклонятися Богові, буду
твій». Це означає, що Бог близький нам. шукати порятунку в Ньому, але при цьому поста-
Звичайно люди схильні сприймати Божі заповіді, тебе інших богів раюся, щоб жодне зі світських благ і задоволень не
як заборону та обмеження. Однак найперша заповідь спонукує нас по-особливому ставитися до виявленої пройшли повз мене.
Закону починається з нагадування про те, що Бог до нас любові та милості Бога. Подивіться на своє життя. Яке місце у ньому від-
«Я Господь Бог твій, …нехай не буде в тебе ведено Богові та поклонінню Йому? Перша заповідь
приносить людям благословення, волю і спасіння.
інших богів крім Мене». Це означає що потрібно показує, що Бог очікує від нас воістину унікаль-
«Нехай не буде в тебе інших богів передо Мною».
мати тільки один об’єкт поклоніння. Адже й ми ної любові, такої любові, яку Він Сам виявляє до
Чи логічно, пізнавши Бога, Який дає спасіння, шу-
говоримо: неможна сидіти на двох кріслах і їхати нас. Апостол Павло говорить: «А Христос помер за
кати «інших богів»? Але така і є гріховна природа
на двох конях. Або як сказав Христос: «Не можете всіх, щоб ті, які живуть, більше не жили для себе,
людини: ми схильні шукати істину без обмежень і служити двом панам». Чому? Тому, що за словами
поза Богом. але для того, хто за них помер і воскрес» (2Кор. 5:15).
апостола Павла у 2Кор. 3,18 «На що споглядаємо на Христос, Бог у плоті, помер за всіх. Він віддав Себе
Бог – один, Він – унікальний, Він створив небо і те й перетворюємося».
землю, Він дав життя всьому. Він Бог, Який спасає Самого на смерть, щоб простити тебе й стати твоїм
Ось чому так важливо на що ми дивимося, які Єдиним Богом.
нас кров'ю Ісуса Христа. Ми зобов'язані Йому всім, фільми проглядаємо, що читаємо, чим захоплює- Прийміть цю Заповідь як Благу звістку, що про-
і тому «ми для Нього» і «ми Його». Перша Заповідь мося – подібно до того й змінюємося. Наші прин- голошує: Всевишній усе зробив для нас, Він – вище
ципи піднімають нас уверх чи тягнуть вниз. всього. Прийміть її як веління нічого у своєму житті
Т
Те, у що ми віримо або надає нам гідність, не ставити вище Бога. Закон вказує на упорядку-
аб
або принижує нас. вання наших відносин, він пояснює нам, що на
Може скластися враження, що нас це не сто- першому місці повинен бути Бог, на другому місці
су
сується. Адже ніякому іншому Богові, окрім сім’я, потім, інші люди, і нарешті речі.
Є
Єдиного, я не поклоняюся. Нікого іншого Сво- Необхідно зрозуміти, що Божі заповіді це не на-
їм Спасителем, окрім Ісуса, не називаю. Напев- кази, не приписи того, що я повинен робити, а опис
но так вважав і юнак, що одного разу підійшов
но, того, у чому я буду знаходити задоволення, після
до Ісуса з питанням: «що зробити мені доброго, того як усвідомлю щó Бог у Своїй любові зробив для
щ мати життя вічне?». Ісус тоді вказав йому
щоб мене, прийнявши мене таким, як я є.
на необхідність дотримання заповідей. «Каже Коли я зрозумію, що Заповіді відстоюють, у
Й
Йому юнак: це все зберіг я змалку; чого ще мені першу чергу, мої власні інтереси, моє ставлення
бр
бракує? Ісус відповів йому: якщо хочеш бути до них докорінно змінюється. Давид просив Гос-
сп
спасенним, піди та продай своє майно, роздай пода: «Відкрий мої очі, і хай чуда Закону Твого я
бідним і матимеш скарб на небесах; а тоді при-
бі побачу!» (Пс. 118:18).
ходь і йди за Мною» (Матв. 19:20,21).
хо Може й нам би пильніше приглянутись?
Ідолопоклонство. Що виникає в нашій свідомос- Звичайно, окрім згаданих чинників щодо покло-
ті при згадці про нього? Є немало тих, хто вважає, ніння, друга заповідь Закону Божого містить у собі
що цей термін їх не стосується з того часу, як вони ще деякі фактори.
увірували і присвятили своє життя Христу. Ідолопо- 2 Ідолопоклонник – це той, хто відмовляється
клонство – це з Старого Завіту, а Христос абсолютно жити за Законами Божими. Усе в цьому світі може
очистив нас від усякого гріха і повністю звільнив
від будь-якої залежності. Наскільки вірні такі уяв-
Не роби кумира
и функціонувати як потенційний ідол: від матері-
альної речі до ідей та поглядів. Найбільший ідол,
лення? людського роду. Така залежність існує, тому що здатний заволодіти людським серцем – гордість.
Богу не байдуже, як ми Йому поклоняємося. наш Бог, Якому вклоняємося, – це Творець, що дає Ідолопоклонниками Бог також називає людей, які
Наш Творець не бажає, щоб ми створювали собі життя. А воно цілковито в Його руках, тому нам слід матеріальні блага ставлять вище виконання Його
для поклоніння різні зображення, мали кумирів, прислухатися до бажання Творця. В цьому запорука волі. «Не можете Богові служити і мамоні, (тобто
вважаючи їх образом Божим. Про це говорить щастя для нас та наших дітей, тобто, «милість до багатству) – казав Христос» (Матвія 6:24). Зверніть
друга з десяти заповідей Закону Божого: «Хай не тисячі поколінь». увагу – Ісус не сказав що люди не будуть намага-
буде тобі інших богів передо Мною! Не роби собі Це не нагорода за поклоніння, а природний ре- тися служити обом. Якраз багато їх це й роблять.
різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і зультат то́го, що ми довірилися Божій турботі про Він говорить: «Не можете», іншими словами: «У вас
що на землі дóлі, і що в воді під землею. Не вкло- нас. Коли ж людина вклоняється замість Творця тво- нічого з цього не вийде». Отже, ми мусимо визна-
няйся їм і не служи їм, бо Я – Господь, Бог твій, рінню, тобто тому, що створив Творець або тому, що чити життєві пріоритети, і тоді, щось обов’язково
Бог ревнивий, що карає за провину батьків на си- виготовила сама людина, цим вона одурює себе і буде на першому місці.
нах, на третіх і четвертих поколіннях, тих хто позбавляється Божих благословень. Деякі люди
ненáвидить Мене, і що чинить милість тисячам стверджують, що немає нічого поганого в прекло-
поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться нінні перед образом або зображенням, оскільки
моїх заповідей». можна в дусі вклонятися об’єкту, який він пред-
У цій заповіді Бог називає Себе ревнителем, який ставляє, а не самому образу.
уважно спостерігає, кому або чому ми поклоняємо- Ця заповідь забороняє поклонятися Богу, вико-
ся і, навіть, виступає, як «Бог караючий», що, без- ристовуючи зображення. Багато людей стверджу-
умовно, свідчить про те, наскільки важливим є це ють, що ці зображення є тільки образáми або ж
питання. символами, за допомогою яких вони поклоняються
Коли ми читаємо цей текст, у деяких виникає пи- Богу, однак, спроби зобразити Вічного за допомо-
тання: «Чи справедливо, що Господь карає нащадків гою матеріальних предметів знижує уявлення
до третього і четвертого роду?» Хоча, чомусь, ніко- людини про Бога. Розум, відвернутий від без-
му не спадає на думку питати про справедливість, межної досконалості Творця, буде більше прико-
коли читаємо про «милість до тисячі поколінь, для ваний до творіння, аніж до Творця.
тих що люблять Його та дотримуються Його запо- А що вже говорити, якщо на зображенні ті, що
відей». свого часу самі особисто не дозволяли їм вклоняти-
Слід сказати, що Божі ревнощі щодо поклонін- ся? Коли Йоан преклонився перед ангелом Одкро-
ня – це не ревнощі гордівника, який насолоджуєть- вення, той зупинив його: «Дивися не роби цього; я
ся поклонінням йому і стежить, щоб поклонялися співслуга твій і братів твоїх, що мають свідоцтво
тільки йому. Божі ревнощі до Свого народу поясню- Ісуса. Богу поклонися» (Откр. 19:10). І коли римсь-
ються Його турботою та опікою про Своє творіння. кий сотник Корнилій, вшановуючи Петра, припав
Заповідь ясно говорить, що від того який об’єкт йому до ніг і поклонився, апостол його підняв і ска-
поклоніння виберемо, залежить благополуччя зав: «Встань! Бо я теж тільки людина» (Дії 10:26).
+
+

3. + MB+
СВІТЛО Життя 3
Напевно вам не раз доводилося в громадському ім'я? Вчинки які спотворюють образ Божий від-
транспорті, чи на ринку чути як деякі у розмові зга- штовхують багатьох від віри в Бога. Ось чому Гос-
дуючи Боже ім’я, робили це нешанобливо і легко- подь говорить, що не залишить без покарання тих,
важно, навіть не задумуючись над сказаним. Саме 3 котрі носять Його ім’я облудно.
ці обставини спонукують нас звернутися до третьої Абсолютно очевидно, що люди, котрі у минуло-
заповіді Закону Божого: «Не призивай Імення Гос- Не призивай Ім'я Бог
вай Бога му несли християнство на мечах та багнетах, а та-
пода, Бога твого, надаремно».
У давнину ім'я означало не просто набір звуків,
надаремно кож за допомогою знарядь тортур «святої інквізиції»
– дискредитували Бога, вони носили ім'я християн
не просто назву кого-небудь або чого-небудь, а було насмішники і клятвопорушники підпадають під помилково, вважаючи себе ревнителями правди, і
віддзеркаленням якостей і властивостей того, хто осуд. Однак, заповідь цим не вичерпується. Ім'я заподіюючи страждання оточуючим. Христос прий-
носить це ім'я. Боже є вираженням Його природи та характеру. І шов на нашу планету не для того, щоб примусити
Відомо, що ізраїльтяни, зберігаючи заповіт про горе тому, хто з егоїстичних мотивів та непорядних силою прийняти себе як Месію.
священне ставлення до Божого імені, згадували його цілей зловживають Богом та Його ім'ям! Ім'я Боже, Хтось замислиться: а чи під силу мені представ-
лише у крайньому ви́ падку. Вони вирішили заміни- Його святість також можуть бути спотвореними че- ляти Бога в правильному світлі, адже ж я не безгріш-
ти ім'я «Сущий» єврейським «Адонай», що в пере- рез лицемірність та нетерпимість. Але Бог не дає ний. Стосовно цього апостол Павло рекомендує ось
кладі означає «Пан». У цьому вбачається глибоке паплюжити Своє ім'я безкарно, як це й підкрес- що: «Ми ж усі з відкритим обличчям, мов у дзеркалі,
благоговіння перед ім'ям Всевишнього. люється приміткою до заповіді: «Господь не за- оглядаємо Господню славу і перетворюємося в той
Наскільки сильно відрізняється нинішнє став- лишить без покарання того, хто вимовляє Його самий образ від слави в славу, як від Господнього
лення людей до священного імені Бога! Для бага- ім'я надаремно». Духа» (2Кор. 3:18). Тут спрацьовує принцип: Ким
тьох це слово використовується просто як вигук, Хто допоможе дати правильне тлумачення тек- захоплюєшся – на того стаєш схожий.
здивування, захоплення, обурення. Звернення до сту заповіді, за котру в разі невиконання її людиною Чи бажаєте ви сьогодні просити у Господа пере-
Бога перетворилося на вигук! Простежте за собою, Бог карає. У світі існує лише одна книга, яка може творення, щоб образ Ісуса Христа закарбувався у
як часто ви повторюєте такі вирази, як «їй-богу», нам у цьому допомогти, – Біблія. вашому житті? Спаситель бажає, щоб ми сьогодні
«ради бога», і т.д. Тисячі людей сьогодні, вживаю- «Не вимовляй імені Господа, Бога твого, мар- спрямували свій погляд на Нього, відкрили перед
чи ці слова-замінники, вживають всує Боже святе но». Ця заповідь забороняє помилкові клятви і ті Ним усі свої проблеми, і Він змінить нас.
ім'я. звичайні слова, якими люди божаться. Автоматич-
Зосередьмо свою увагу на найменш дослідже- но вимовляти Боже Ім'я при невдачах або в пориві
ній Заповіді – третій: «Не призивай Імення Господа, відчуттів – гріх. Кожен із нас повинен пам'ятати,
Бога твого, надаремно». Тобто, не можна прикликати що він або прославляє Бога своїми справами, або
Святе Ймення Боже без необхідності. ганьбить Його. Молитва «Отче наш» починається
Коли ми називаємо людину на ім'я, вона повер- словами: «Хай святиться ім'я Твоє». І, коли в молитві
тається до нас. Звертання до неї є своєрідним запро- вимовляємо ці слова, можемо задати собі питання:
шенням до розмови, цим ми привертаємо увагу спів- «Чи освячую я ім'я Всевишнього своїм життям?»
розмовника. Коли вимовляємо ім'я Бога, Він обертає Ті, котрі носять ім’я Господнє, також повинні
до нас свою Особу. Якщо ж за зверненням не слідує гідно Його представляти. Ми читаємо в 11-му роз-
молитва, це говорить про неповагу, яку ми виявили ділі книги Дії апостолів таке свідчення: «Вперше в
до Творця. Антіохії учнів названо християнами». Сьогодні і ми
Зміст третьої заповіді спонукує кожного з нас називаємо себе християнами. Та чи задумуємося
до благоговіння перед Богом. Ті, що проклинають, над тим, чиїми саме представниками є, носячи це
Семиденний тиждень – це біблійна спадщина. клад, святкування чергового свята – Дня очищення,
Четверта заповідь каже: «Пам'ятай день суботній, 10 числа, 7 місяця: «Жодного зайняття не будете ро-
щоб святити його. Шість днів працюй, і роби вся- бити. ...Він субота повного спочинку для вас, - …бу-
кі справи твої; а день сьомий – субота Господу, 4 дете святкувати вашу суботу». А далі, починаючи з
Богу твоєму...» Отже, це день, відокремлений для 37 тексту 23 розділу Левіт, Господь роблячи підсумок
поклоніння Творцю. Пам’ятай день
тай усім цим святам, які Ним особисто названі «ваші су-
Ця заповідь повертає нас до часу створення на-
шої планети: «Бо шість днів творив Господь небо
суботній,
ій боти», тепер узагальнює: оце все будете святкувати
«окрім Господніх субот».
та землю, море та все, що в них; а дня сьомого щоб святити його Отже 4-та заповідь Закону Божого – це Господ-
спочив. Тому поблагословив Господь день суботній та, чи за новомісяччя, чи за суботи, бо це є тінню ня субота, і не стосується обрядів які мали лише
і освятив його» Вихід 20:8–11. майбутнього, а тіло є Христове». тимчасове значення. У законі Десяти Заповідей ні-
Свій перший день людина провела у спілкуван- Виходячи з того, що тут є згадка про суботи, чого не сказано ні про їжу, ні про пиття, ні про ново-
ні з Творцем. Ради цього Всевишній припинив Свої які бувши прибитими до хреста припинили своє місяччя, ні про ті суботи чи свята, які ми згадували.
справи і поблагословив сьомий день для людини. існування, деякі прийшли до висновку що йдеться Усе це було в законі, який Господь передав народу
Він возніс цей обов'язок до рангу святині, вписавши про щотижневі суботи. Вони найсерйознішим чи- через Мойсея.
це веління в Божий Закон. ном помиляються. У наведеному тексті мова не Писання свідчать, як сам Ісус ставився до Закону
Сучасні люди страждають тому, що їхнє життя йде про щотижневу суботу. Апостол Павло абсо- Божого, у тому числі й до четвертої заповіді, яка го-
проходить у постійній суєті. Багато хто говорить: «Я лютно виразно говорить про суботи, які «є тінню ворить про суботу Господню. Якби Христос збирав-
пам'ятаю про Бога щодня», «Я святкую суботу в сво- майбутнього», а не про щотижневі суботні дні, які ся її відмінити, то не просив би своїх послідовників
єму серці щодня». Звичайно, нам потрібно пам'ятати є пам'ятником того, що відбулося у минулому, при молитися про те, щоб майбутня розруха Єрусалиму
Божі слова щодня, роблячи наші повсякденні спра- створенні. не сталася в суботу. (Дивись Матвія 24:20). Тут Спа-
ви. Але день суботній призначений для особливого У четвертій заповіді не мовиться, що сьомий ситель указав на подію, яка мала місце майже через
поклоніння Богу, для видимого поклоніння Творцю, день є образом чогось такого, що ще тільки настає. сорок років після Його вознесіння (у 70-му році).
а не тільки для поклоніння в серці. В ній сказано: «Пам'ятай день суботній, щоб свя- Отже, Христос цілком конкретно висловив своє
Коли люди хочуть вшанувати пам'ять про яку- тити його...». Існує величезна різниця між образною ставлення до суботи, як заповіді Господньої. Напев-
небудь важливу подію, вони призначають свято на тінню та пам'ятником. Тінь указує на майбутнє, но, залишається лише з’ясувати яким буде моє став-
цей день, і це є гарантією, що ця подія не буде забута пам'ятник обертає нас до минулого. Відмінність лення до волі Божої?
і подальшими поколіннями. Дотримуючи суботній така, як день і ніч.
день, людина виявляє своє шанування Бога як Твор- У багатьох щирих християн непорозуміння
ця. І цей день, відокремлений для поклоніння Богу- швидко б зникли, якби вони звернули увагу на той
Творцю, потрібен людині, тому що він відриває її факт, що у древньому Ізраїлі суботами називалися
від повсякденної суєти, звільнює від влади звичних також чотири великі річні свята, які дуже рідко при-
справ. падали на щотижневу суботу. У них дата була ста-
Від самого початку творіння Бог освятив цей день лою. Наприклад свято Пасхи - 14 нісана. Звичайно,
Своєю присутністю. Слово Боже говорить: «Все, що кожного року число припадало на інший день, але
Бог робить, зостається навіки; до того не можна це свято також вважалося суботою. Це були обрядові
нічого додати, – і з того не можна нічого відняти»; суботи і вказували на майбутню жертву Спасителя.
(Еклезіаст 3:14). З моменту принесення цієї жертви на Голгофі,
Та, нажаль, чомусь виходить так, що і додають, вони втратили своє значення. Сам Господь вказує на
і віднімають. Прикладом цьому можуть послужи- суттєву різницю між суботами обрядовими і що-
ти тексти із Послання апостола Павла до колосян тижневою суботою. Суботи, що стосувалися закону
другого розділу: «...знищивши розписку, спрямова- Мойсеєвого Господь називає «Ваші суботи», а що-
ну проти нас, яка нас осуджувала… він забрав її з тижнева, на відміну від них, названа «Господньою
нашого середовища і прибив до хреста... Тож хай суботою». Це стає цілком очевидним коли самостій-
ніхто не судить вас за їжу та за питво, чи за свя- но прослідкуєте 23 розділ книги Левіт. Ось, напри-
+
+

4. MB+
+
4 СВІТЛО Життя
ЛЮБОВ ДО Б ЛИ Ж НЬОГО
Слова п'ятої заповіді Закону Божого знайомі ба- повсякчасно. Повага до батьків не залежить від об-
гатьом: «Шануй свого батька та матір свою, щоб ставин. Жодна турбота держави не замінить для
довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій батьків люблячого серця сина або дочки і не скасо-
дає тобі». Ця заповідь займає особливе місце в Зако- 5 вує обов'язку, покладеного на дітей.
ні. Попередні чотири заповіді говорять про взаємини Гуманність суспільства оцінюється ставлен-
з Богом, а починаючи з п'ятої заповіді, йдеться про
взаємовідносини між людьми. Обов'язки людини по
Шануй батька
й ням до хворих та похилих віком. Коли суспіль-
ство, відкидаючи Божі постанови віддає пере-
відношенню до ближніх починаються саме з сім'ї. й матір вагу сильним, здоровим і молодим, воно стає
Якщо сім'я приходить в занепад, то нація приречена
нелюдським. У такому суспільстві, як тільки люди
́
на спустошення. усім необхідним у тілесній, душевній і духовній сфе-
старіють – стають непотрібними. Отже, незважаючи
Відповідальність перед батьками – це най- рах. Наші перші кроки до слухняності Богові були
важливіший обов'язок людини. Від того, як вона тоді, коли ми вчилися любити і підкорятися нашим на те, які погляди існують стосовно п’ятої заповіді,
ставиться до нього, залежить, як вона буде будувати батькові та матері. Батьки виступають перед нами як – Бог виступає як захисник слабких.
свої взаємини у всіх інших сферах своєї діяльності. представники Бога, тому що вони в малому є те, що Навіть, якщо батьки десь схибили в житті, ця
Якщо дитина кориться батькам, вона буде поважа- Бог у великому. Таким чином, щоб гідно вшанува- заповідь продовжує діяти. Життєвий досвід переко-
ти і свого начальника, якщо вона чесна з батьком та ти Небесного Отця, нам варто навчитися шанувати нує, що часом найбільш прискіпливим до помилок
матір'ю, вона буде такою і в ділових стосунках. своїх земних батьків. інших є той, хто й сам від них не вільний. Поки бать-
Чому Бог надає значної уваги відносинам дітей Наскільки високо Бог цінує сім'ю Він показує ки живі, діти повинні шанувати й поважати їх. Біблія
до батьків? Дуже цікава і дуже важлива друга час- тим, що побажав скористатися саме батьківською говорить: «Слухай батька свого – він тебе породи́в, і
тина заповіді: «щоб довгі були твої дні на землі, яку і материнською любов'ю, щоб відкрити нам Свою не погордуй, як постаріла мати твоя». Прип. 23:22.
Господь, Бог твій, дає тобі». Бог обіцяє довголіття, нескінченну прихильність. У 102 псалмі написано: Обов’язок щодо п’ятої заповіді, повинен викону-
Він дає життя, землю й усі блага тим, хто шанує сво- «Як жалує батько дітей, так Господь пожалівся ватися дітьми і в дорослому віці. І тоді, коли вони за-
їх батьків. Блага дає Бог, а шанувати батьків повинні над тими, хто боїться Його, бо знає Він створення лишають батьківську оселю. Діти мусять пам’ятати
ми. Така воля Божа. наше, пам’ятає , що ми – порох...» (Пс. 102:13–14). про батьків усе своє життя. Найкращим прикла-
Через повагу до наших батьків ми вчимося Також через пророка Ісаю Бог говорить: «Як утішає дом синівської турботи про батьків є наш Спа-
шанувати Самого Бога. На світанку нашого життя, кого-небудь мати, так вас Я утішу» (66, 13). ситель – Ісус Христос. У 19-му розділі Євангелія
ще до того, як ми стаємо самостійними й починаємо Люди з добрим серцем і совістю поважають бать- від Йоана згадується про те, як розіп’ятий Ісус
розуміти цей світ, наші батьки грають для нас роль ка та матір, навіть не знаючи про існування Закону
опікувався Своєю матір’ю.
Бога. Вони дають життя, піклуються, забезпечують Божого. Однак, міра поваги у кожного своя. Тому мі-
рилом у цьому Серед натовпу, що зібрався біля підніжжя хреста,
пи
питанні по- одна постать привернула увагу Ісуса: то була Його
винна стати
ви мати. Її підтримував Йоан. Вона не могла пережити
заповідь Гос-
за розлуки зі Своїм Сином, і Іоан, знаючи, що набли-
пода. Дієсло-
по жається кінець, привів її до хреста. Навіть у годину
во «шанува- Своєї смерті Христос пам’ятав про матір. Поглянув-
ти
ти» означає не ши на її змарніле від горя обличчя, а потім – на Йо-
сл
сліпу покору і ана, Ісус звернувся до неї: «Жінко, ось твій син!»,
не примусову – а потім до Іоана: «Ось, матір твоя». Іоан зрозу-
сл
слухняність, мів Христові слова і прийняв на себе синівський
а повагу і лю- обов’язок. Він відразу ж узяв Марію до свого дому і
бо
бов. В оригі- з того часу ніжно піклувався про неї.
налі це слово
на Досконалий приклад синівської любові Христа
має додатко-
м сяє немеркнучим світлом через імлу віків. Майже
вий відтінок,
ви тридцять років Своєю щоденною працею Ісус допо-
щ
що припускає магав нести́ тягар домашніх турбот. І тепер, у перед-
щ
ще й турботу
смертних муках, Він не забув про Свою бідну матір
про батьків. І
пр
за
зауважте, Бог – удовицю. Такий самий дух повинен виявляти кож-
не робить за- ний учень нашого Господа. Послідовники Христа
стережень –
ст повинні знати, що повага до батьків та піклуван-
ко
коли заповідь ня про них – невід'ємна частина їхньої релігії.
ді
діє, а коли ні. Серце, в якому живе любов Христова, завжди буде
Її дія розпов- готове дбати про батька й матір, виявляючи до них
сюд ж ується
сю чуйність та гідне вшанування!
Шоста заповідь Закону Божого каже: «Не убий». Ви скажете: «А як же тоді зрозуміти веління
Бог є джерело життя. Воно є святим даром Божим. Самого Бога знищити окремі народи, що населяли
Людина не має права віднімати його, тобто вбивати. ханаанську землю?». Тут протиріччя немає, шоста
Творець має певний намір стосовно кожної людини, 6 заповідь «Не вбивай» свідчить про те, що Господь
а тому, відняти життя у ближнього – означає втру- категорично проти того, щоб хтось посягав на життя
чатися в план Божий. Позбавити життя себе або Не убий іншої людини. Але щоб ефективно запобігати пору-
іншого – це спроба встати на місце Бога. ти зле чиниш, то бійся, бо недарма він носить меча, шенню цієї заповіді, у ті часи широко діяв «закон
Всі дії, що скорочують життя, – дух ненависті, він Божий слуга, месник у гніві злочинцеві!» (Рим. відплати». Тобто, «око за око, зуб за зуб» і т. д.
помсти, злобні відчуття – є також вбивством. Такий 13:3–4). У часи, коли ізраїльський народ робив звільнен-
дух, поза сумнівом, не приносить людині щастя, не На цій підставі християнин зобов'язаний владі, ня «обітованої землі», формою правління в суспіль-
звільняє її від зла, заважає робити добро. котра охороняє громадський порядок, і від цього стві була теократія, тобто верховним Правителем
Дотримання цієї заповіді передбачає розумне Євангельська справа тільки виграє. Правда, якщо був Сам Бог. Він спілкувався з людьми через про-
шанування законів життя та здоров'я. Той, що ско- буває що чиновники переступають межі своєї ком- років, яким прямо повідомляв Свою волю, а також
рочує свої дні, ведучи нездоровий спосіб життя, петенції і вторгаються в область віри – тоді слід через священиків, які мали священні камені «урим»
звичайно, не здійснює прямого самогубства, але взяти до уваги приклад апостолів: «Озвавшись тут і «тумим», і з їхньою допомогою могли звертатися
робить це непомітно, поступово. Петро та інші апостоли сказали: «Слухатися слід до Бога за радою з будь-якого питання.
Кожній окремій людині Бог велить любити свого більше Бога, ніж людей!» (Дії 5:29). У країнах, проти яких воював у ті часи Ізраїль,
ворога, однак, державній владі Він надає право при- Життя дається Богом, і тільки Він вправі забрати панувало жахливе зло і беззаконня. Жорстокість і
тягати зловмисника до відповідальності, згідно його його. Заповідь «Не вбивай» говорить про те, що жод- спотворювання були звичайною справою навіть для
вчинку. Апостол Павло писав до віруючих: «Хочеш на людина не повинна самостійно виносити вирок і малолітніх. Не дивно, що чаша терпіння Божого пе-
не боятися влади? Роби добро, і матимеш похвалу розпоряджатися життям іншої людини. Життя да- реповнилася, і Господь виніс вирок про знищення
від неї, бо володар Божий слуга, тобі на добро. А як ється Богом, і тільки Він має право забрати його. цих народів. Це було покарання за вперту протидію
+
+

5. + MB+
СВІТЛО Життя 5
заповідям Божим, за небажання жити за законами Коли є можливим обходитися лише виховни- він відпустив їх, і вони пішли до свого пана. І сирій-
миру і добра. ми заходами, люблячий Бог завжди надає цьому ські орди вже більш не входили до Ізраїлевого Краю».
перевагу. Ось, на- (2Царів 6:22–23).
приклад, така істо-
пр Та коли подібні методи не допомагали, Бог зму-
рія: сирійці пішли
рі шений був вдаватися до крайніх заходів – воєнних
ві
війною на ізраїльтян. дій. Але Бог завжди надає перевагу головному прин-
А
Але пророк Єлисей, ципу: «…не прагну смерті несправедливого, а тільки
за Божою вказівкою, щоб вернути несправедливого з дороги його, і буде
не тільки втримав він жити» (Єзек. 33:11).
супротивників від
су Прикладом цьому може бути історія з містом Ні-
кр
кровопролиття, але й невією, коли Господь помилував покаяних жителів,
за
запобіг воєнним су- і скасував винесений раніше смертний вирок: «І по-
ти
тичкам на майбутнє. бачив Бог їхні вчинки, що звернули вони зі своєї злої
В
Він застерігає ізра- дороги, і пожалував Бог що до того лиха, про яке
їльського царя: «Не
їл говорив, що їм учинить, і не вчинив» (Іони 3:10).
вб
вбивай! Хочеш убити Христос казав: «Ви чули, що було сказано прадав-
т
тих, кого ти не взяв нім: Не вбивайте: бо коли хто вб'є, підпадає під суд.
до
до неволі своїм мечем Я ж кажу вам, що кожний, хто гнівається на бра-
т
та своїм списом? По- та свого [безпідставно], підпадає під суд». Таким
кл
клади хліб та воду чином, кожен, хто плекає ненависть, стає винним у
перед ними, і нехай
пе тому вбивстві, яке вже здійснюється в його серці.
во
вони їдять та п'ють, Біблійна мораль – це щось більше, ніж просто зо-
і нехай ідуть до сво- внішня покора моральному закону. Це перш за все –
го
го пана. І справив цар відгук на любов. Христос підтвердив це коли сказав:
дл
для них велику гости- «Якщо любите Мене – збережете Мої заповіді…».
ну
ну, і вони їли й пили; і (Іоана 14:15).
Подружня вірність... Можливо, це звучить сьо- не тішила його як колись. І тоді цар схиляється в
годні архаїчно, старомодно і не актуально. Розкутість молитві і смиренно просить Господа: «Помилуй
і вільна вдача сучасного суспільства не засуджують мене, Боже, з великої милості Твоєї, і з великого
розлучень, повторних шлюбів, вільну любов, поза- 7 милосердя свого загладь беззаконня мої ... Серце
шлюбних стосунків. Як швидко і легко багатьма чисте створи мені, Боже, і тривалого духа в моє-
забуваються слова подружньої клятви, даної при Не чини перелюбу му нутрі віднови... Поверни мені радість спасіння».
одруженні: зберегти вірність у радості і горі, у Слова цієї молитви записані в 50-му Псалмі, у, так
здоров'ї і хворобі, доки смерть не розлучить. Що і нерозривним. Господь ще на початку земної історії званому, покая́ нному псалмі Давида. Цар, що так
це: неминучий вплив часу, втрата колишніх ідеалів? виголосив слова: «Не добре, щоб бути чоловіку са- вчинив, згадує про Бога, у Якого є бальзам для зра-
Чи можливо тоді щось виправити, змінити? мотнім, створю йому поміч відповідну до нього». Як, неної душі.
Вважаємо, що так. Принаймні, будь-яке подруж- свого часу, Єва стала для Адама справжнім чудом Невже ці труднощі не можна перебороти, не
жя, що щиро бажає зрозуміти принципи щасливого і Божого творіння, так і всякий, що мріє про щастя доводячи справи до крайнощів – до розлучення?
довговічного шлюбу, а потім застосувати їх на прак- шлюбу, може стати власником дарунка, отримано- Можливо, є шанс знайти шляхи до примирення і
тиці, зможе зробити це, і Господь Бог, що заснував го з рук Творця. У 19 розділі книги Приповістей ми згоди. І тоді промені сімейного щастя знову опро-
родину, настановить як її зберегти. Можливо, саме читаємо наступний вислів: «Спадщина від батьків, мінять наше домашнє вогнище світлом любові. І
в тому, що Божественні поради забуті, залишені, а жінка розумна – від Господа». для дітей, яким невтямки, чому їм не можна буде
і криється велика частина сімейних невдач і роз- Саме тому молодим людям, що бажають створи- більше жити і з татом, і з мамою, для яких незро-
лучень. ти родину, варто в молитві звертатися до Бога, щоб зумілим є значення неприємного слова: розлучен-
126 Псалом починається такими словами: «Коли Він допоміг зустріти в житті ту єдину, розумну і ко- ня. Для них також буде великим святом побачити
дому Господь не будує, даремно працюють будівничі хану, котра знайде щастя, ставши його дружиною, знову радісні обличчя своїх батьків, що зуміли
при ньому». Одного разу до Ісуса Христа підійшли ту, заради якої він забуде всіх інших, кохатиме все перебороти сили зла і зберегти сім'ю.
фарисеї з питанням що стосувалося родини і розлу- життя, що залишилося, і
чення. Ось як про це сказано в Євангелії від Матвія, ніколи навіть не подумає,
19 розділі: «І підійшли фарисеї до Нього, і, випробо- що його вибір, міг вияви-
вуючи, запитали Його: Чи дозволено дружину свою тися помилкою.
відпускати з причини всякої?» Але як бути якщо не
Вказуючи на істинну причину практики розлу- вдалося зберегти те, що
чень, Ісус каже, що на те не було волі Божої, а дозвіл було настільки прекрас-
Мойсея мав зовсім інше обґрунтування: «Він гово- ним і дорогоцінним? Чи
рить до них: То за ваше жорстокосердя дозволив є шанс, чи є надія, що
Мойсей відпускати дружин ваших, спочатку ж так рани з минулого можна
не було». вилікувати, а криви́зни
Отже, стає очевидним, що проблема криється у невдач нашого життя ви-
гріховних бажаннях людського серця, у відсутності рівняти? Якщо розлучен-
щирої любові і бажання зробити іншу людину по- ня – це гріх, то чи є йому
справжньому щасливою. прощення, і чи не буде
Ісус не став брати участь у дискусіях, але, вказу- моя нова родина пере-
ючи на жорстокість людських сердець, як на головну шкодою для одержання
причину зростаючого числа розлучень, привертає цього прощення?
увагу слухачів до ідеалу дійсної родини. Великий У житті царя Давида
Учитель навертає їхні думки до моменту ство- був такий період, коли
рення світу, коли Богом уперше був укладений він поглянув на іншу
сімейний союз, і переконливо заявляє: «спочатку жінку і це спричинило
ж так не було!» безліч гріхів з його боку.
Коли Бог поєднав руки першої пари у шлюбному Спочатку все складало-
союзі «усе було вельми добре». І саме тоді пролу- ся вдало, здавалося, що
нав Божественний закон для всіх нащадків Адама: ніхто й не помітив його
«Покине тому чоловік батька і матір і пристане до непорядних учинків.
дружини своєї, і стануть обоє вони одним тілом, Але перед Богом немає
тому що немає вже двох, але є одне тіло. Отже, нічого таємного і при-
що Бог спарував, - людина нехай не розлучує». (Матв. хованого. Совість стала
19:5–6). докоряти йому. При-
Відповідно до Божого задуму, Адам і Єва були сутність у палаці нової
створені одне для одного; їхній союз був досконалим красуні-дружини вже
+
+