SlideShare a Scribd company logo
1 of 8
Сільське господарство
Сільське господарство 
• Сільське́ 
господа́рство (с/г) — 
галузь народного 
господарства, направлена 
на забезпечення 
населення 
продовольством і 
отримання сировини для 
цілого ряду галузей 
промисловості. Галузь є 
однією з найважливіших, 
представлена практично у 
всіх країнах. У світовому 
сільському господарстві 
зайнято близько 
1,1 млрд. економічно 
активного населення
Короткий опис 
• Сільське господарство зародилося 
в Середній Азії і Єгипті як мінімум 10 тис. 
років тому. Сільськогосподарські 
громади стали основою суспільного 
устрою 
в Китаї, Індії, Європі, Мексиці і Перу, а 
потім поширилися по всьому світі. 
• Перебудова сільського господарства на 
наукову основу відбулася в Європі в 18 
столітті у відповідь на значне 
зростання населення. Механізація 
створила передумови для значного 
прогресу у сільському господарстві в 
Європі і США в 19 столітті. ПісляДругої 
світової війни стався «бум» використання 
хімічних 
препаратів: гербіцидів, інсектицидів, фунг 
іцидів і добрив. Однак у суспільстві 
виникла протидія застосуванню деяких 
видів препаратів, оскільки вони 
забруднювали і руйнували навколишнє 
середовище. Це стимулювало розвиток 
альтернативних методів, наприклад, 
сільське господарство без 
застосування хімікатів.
Роль сільського 
господарства в економіці 
• Для європейських аграрних 
відносин XIX ст. визначальним було 
збереження великого 
землеволодіння. В Англії у 70-х роках 
XIX ст. 250-ти землевласникам 
належало більше половини всієї 
землі. У Франції в 1815 р. 0,6% 
власників володіли 42,3% землі. У 
Німеччині 18 тис. дворян володіли 
60% земельної площі. 
• У 1859 р. продукція американської 
промисловості перевищила 
вартість сільськогосподарського 
виробництва. 
• Див. 
ще: обезземелювання (Англія), Акт 
про гомстеди (США), юнкерське 
землеволодіння, Жовтневий 
едикт 1807 (Пруссія), парцелярне 
землеволодіння (Франція)
Галузеві і регіональні 
особливості 
• В даний час обробляється близько 11% всієї суші, ще 24% використовується під пасовища. 
Особливості агроресурсної ситуації і спеціалізації сільського господарства значно відрізняється за 
регіонами. Виділяють кілька термічних поясів, кожен з яких характеризується своєрідним набором 
галузей рослинництва і тваринництва: 
• холодний пояс займає обширні простори на півночі Євразії і Північної Америки. Розвиток 
землеробства тут обмежений недостатністю тепла і багаторічною мерзлотою. Рослинництво тут 
можливе тільки в умовах закритого ґрунту. На цих малопродуктивних пасовищах в основному 
розвивається оленярство. 
• прохолодний пояс охоплює обширні території Євразії і Північної Америки, а також вузьку смугу на 
півдні Анд в Південній Америці. Незначні ресурси тепла накладають серйозні обмеження на набір 
культур, які тут можна вирощувати (скоростиглі культури — сірі хліби, овочі, деякі коренеплоди, 
рання картопля). Землеробство носить осередковий характер. 
• помірний пояс в південній півкулі представлений в Патагонії, на узбережжі Чилі, островах Тасманія 
і Нова Зеландія, а в північній займає майже всю Європу (окрім південних півостровів), 
південь Сибіру і Далекого Сходу, Монголію, Тибет, північний схід Китаю, південь Канади, північно- 
східні штати США. Це пояс масового землеробства. Ріллею зайняті практично всі придатні 
за рельєфом території, її питома площа доходить до 60-70%. Тут можливий широкий набір 
вирощуваних культур: пшениця, ячмінь, жито, овес, льон, картопля, овочі, коренеплоди, кормові 
трави. У південній частині поясу домінує кукурудза, соняшник, рис, виноград, фруктові і плодові 
дерева. Площа пасовищ обмежена, вони домінують в горах іаридних зонах, де розвинене 
відгонне тваринництво і верблюдівництво. 
• теплий пояс відповідає субтропічному географічному поясу він охоплює всі материки, 
окрім Антарктиди, зокрема: Середземномор'я, велику частину 
території США, Мексики, Аргентини, Чилі, південь Африки і Австралії, південний Китай. Тут 
вирощують по два урожаї на рік: взимку — культури помірного поясу (зернові, овочі), влітку — 
тропічні однорічники (бавовник) або багаторічники (оливкове дерево, цитрусові, чай, волоський 
горіх, інжир та ін.). Тут домінують низькопродуктивні, деградуючі від неконтрольованого випасу 
пасовища. 
• жаркий пояс займає обширні простори Африки, Південної Америки, північну і центральну 
Австралію, Малайський архіпелаг, Аравійський півострів, Південну Азію. Вирощується кавове 
дерево, фінікова пальма, батат, маніок тощо. У субаридних зонах знаходяться величезні за 
площею пасовища з бідною рослинністю.
Структура сільського 
господарства
Рослинництво 
• зернові культури ; 
• зернобобові культури ; 
• кормові культури; 
• технічні культури; 
• овоче-баштанні культури; 
• цитрусові культури; 
• тонізуючі 
та наркотичні культури; 
• олійні і ефіроолійні 
культури; 
• виноградарство; 
• садівництво; 
• грибництво.
Тваринництво 
o скотарство; 
o вівчарство; 
o козівництво; 
o конярство; 
o бджільництво; 
o джмільництво; 
o звірівництво; 
o марикультура; 
o оленярство; 
o птахівництво; 
o верблюдівництво; 
o шовківництво; 
o свинарство; 
o рибництво; 
o кролівництво; 
• Рибальство.

More Related Content

More from Anton Mahlay

Паралельність прямих і площин у просторі
Паралельність прямих і площин у просторіПаралельність прямих і площин у просторі
Паралельність прямих і площин у просторіAnton Mahlay
 
Взаємне розміщення прямих у просторі. паралельність прямої і площини
Взаємне розміщення прямих у просторі. паралельність прямої і площиниВзаємне розміщення прямих у просторі. паралельність прямої і площини
Взаємне розміщення прямих у просторі. паралельність прямої і площиниAnton Mahlay
 
Паралельне проектування
Паралельне проектуванняПаралельне проектування
Паралельне проектуванняAnton Mahlay
 
Велика Британія
Велика БританіяВелика Британія
Велика БританіяAnton Mahlay
 
Німеччина
НімеччинаНімеччина
НімеччинаAnton Mahlay
 
Етапи взаємодії суспільства і природи
Етапи взаємодії суспільства і природиЕтапи взаємодії суспільства і природи
Етапи взаємодії суспільства і природиAnton Mahlay
 
Проблеми людства
Проблеми людстваПроблеми людства
Проблеми людстваAnton Mahlay
 
Населення світу
Населення світуНаселення світу
Населення світуAnton Mahlay
 
Промисловість
ПромисловістьПромисловість
ПромисловістьAnton Mahlay
 
Світове господарство
Світове господарствоСвітове господарство
Світове господарствоAnton Mahlay
 
Сучасна політична карта світу
Сучасна політична карта світуСучасна політична карта світу
Сучасна політична карта світуAnton Mahlay
 
Транспорт
ТранспортТранспорт
ТранспортAnton Mahlay
 

More from Anton Mahlay (17)

Паралельність прямих і площин у просторі
Паралельність прямих і площин у просторіПаралельність прямих і площин у просторі
Паралельність прямих і площин у просторі
 
Взаємне розміщення прямих у просторі. паралельність прямої і площини
Взаємне розміщення прямих у просторі. паралельність прямої і площиниВзаємне розміщення прямих у просторі. паралельність прямої і площини
Взаємне розміщення прямих у просторі. паралельність прямої і площини
 
Паралельне проектування
Паралельне проектуванняПаралельне проектування
Паралельне проектування
 
Канада
КанадаКанада
Канада
 
США
СШАСША
США
 
Японія
ЯпоніяЯпонія
Японія
 
Велика Британія
Велика БританіяВелика Британія
Велика Британія
 
Німеччина
НімеччинаНімеччина
Німеччина
 
Італія
ІталіяІталія
Італія
 
Франція
ФранціяФранція
Франція
 
Етапи взаємодії суспільства і природи
Етапи взаємодії суспільства і природиЕтапи взаємодії суспільства і природи
Етапи взаємодії суспільства і природи
 
Проблеми людства
Проблеми людстваПроблеми людства
Проблеми людства
 
Населення світу
Населення світуНаселення світу
Населення світу
 
Промисловість
ПромисловістьПромисловість
Промисловість
 
Світове господарство
Світове господарствоСвітове господарство
Світове господарство
 
Сучасна політична карта світу
Сучасна політична карта світуСучасна політична карта світу
Сучасна політична карта світу
 
Транспорт
ТранспортТранспорт
Транспорт
 

Recently uploaded

КНИЖКА ВЧИТЬ ЯК НА СВІТІ ЖИТЬ ЛІТОПИСИ.ppt
КНИЖКА ВЧИТЬ ЯК НА СВІТІ ЖИТЬ ЛІТОПИСИ.pptКНИЖКА ВЧИТЬ ЯК НА СВІТІ ЖИТЬ ЛІТОПИСИ.ppt
КНИЖКА ВЧИТЬ ЯК НА СВІТІ ЖИТЬ ЛІТОПИСИ.pptТаисия Папенчук
 
Проєкт «ІТ.UA: народжені в Україні». Єгор Анчишкін
Проєкт «ІТ.UA: народжені в Україні». Єгор Анчишкін Проєкт «ІТ.UA: народжені в Україні». Єгор Анчишкін
Проєкт «ІТ.UA: народжені в Україні». Єгор Анчишкін НБУ для дітей
 
Архітектура музею хлібопекарських виробів. Огляд світових брендів «музей при ...
Архітектура музею хлібопекарських виробів. Огляд світових брендів «музей при ...Архітектура музею хлібопекарських виробів. Огляд світових брендів «музей при ...
Архітектура музею хлібопекарських виробів. Огляд світових брендів «музей при ...tetiana1958
 
Портфоліо Кравченко Тетяна Феодосіївна.pdf
Портфоліо Кравченко Тетяна Феодосіївна.pdfПортфоліо Кравченко Тетяна Феодосіївна.pdf
Портфоліо Кравченко Тетяна Феодосіївна.pdfssuserd1824d
 
Знайомтесь: книжкові бестселери: інформаційна книжкова візитка. Рекомендаційн...
Знайомтесь: книжкові бестселери: інформаційна книжкова візитка. Рекомендаційн...Знайомтесь: книжкові бестселери: інформаційна книжкова візитка. Рекомендаційн...
Знайомтесь: книжкові бестселери: інформаційна книжкова візитка. Рекомендаційн...Чернівецька обласна бібліотека для дітей
 

Recently uploaded (6)

КНИЖКА ВЧИТЬ ЯК НА СВІТІ ЖИТЬ ЛІТОПИСИ.ppt
КНИЖКА ВЧИТЬ ЯК НА СВІТІ ЖИТЬ ЛІТОПИСИ.pptКНИЖКА ВЧИТЬ ЯК НА СВІТІ ЖИТЬ ЛІТОПИСИ.ppt
КНИЖКА ВЧИТЬ ЯК НА СВІТІ ЖИТЬ ЛІТОПИСИ.ppt
 
205 років драми І. Котляревського «Наталка Полтавка» (1819)
205 років драми І. Котляревського «Наталка Полтавка» (1819)205 років драми І. Котляревського «Наталка Полтавка» (1819)
205 років драми І. Котляревського «Наталка Полтавка» (1819)
 
Проєкт «ІТ.UA: народжені в Україні». Єгор Анчишкін
Проєкт «ІТ.UA: народжені в Україні». Єгор Анчишкін Проєкт «ІТ.UA: народжені в Україні». Єгор Анчишкін
Проєкт «ІТ.UA: народжені в Україні». Єгор Анчишкін
 
Архітектура музею хлібопекарських виробів. Огляд світових брендів «музей при ...
Архітектура музею хлібопекарських виробів. Огляд світових брендів «музей при ...Архітектура музею хлібопекарських виробів. Огляд світових брендів «музей при ...
Архітектура музею хлібопекарських виробів. Огляд світових брендів «музей при ...
 
Портфоліо Кравченко Тетяна Феодосіївна.pdf
Портфоліо Кравченко Тетяна Феодосіївна.pdfПортфоліо Кравченко Тетяна Феодосіївна.pdf
Портфоліо Кравченко Тетяна Феодосіївна.pdf
 
Знайомтесь: книжкові бестселери: інформаційна книжкова візитка. Рекомендаційн...
Знайомтесь: книжкові бестселери: інформаційна книжкова візитка. Рекомендаційн...Знайомтесь: книжкові бестселери: інформаційна книжкова візитка. Рекомендаційн...
Знайомтесь: книжкові бестселери: інформаційна книжкова візитка. Рекомендаційн...
 

Сільське господарство

  • 2. Сільське господарство • Сільське́ господа́рство (с/г) — галузь народного господарства, направлена на забезпечення населення продовольством і отримання сировини для цілого ряду галузей промисловості. Галузь є однією з найважливіших, представлена практично у всіх країнах. У світовому сільському господарстві зайнято близько 1,1 млрд. економічно активного населення
  • 3. Короткий опис • Сільське господарство зародилося в Середній Азії і Єгипті як мінімум 10 тис. років тому. Сільськогосподарські громади стали основою суспільного устрою в Китаї, Індії, Європі, Мексиці і Перу, а потім поширилися по всьому світі. • Перебудова сільського господарства на наукову основу відбулася в Європі в 18 столітті у відповідь на значне зростання населення. Механізація створила передумови для значного прогресу у сільському господарстві в Європі і США в 19 столітті. ПісляДругої світової війни стався «бум» використання хімічних препаратів: гербіцидів, інсектицидів, фунг іцидів і добрив. Однак у суспільстві виникла протидія застосуванню деяких видів препаратів, оскільки вони забруднювали і руйнували навколишнє середовище. Це стимулювало розвиток альтернативних методів, наприклад, сільське господарство без застосування хімікатів.
  • 4. Роль сільського господарства в економіці • Для європейських аграрних відносин XIX ст. визначальним було збереження великого землеволодіння. В Англії у 70-х роках XIX ст. 250-ти землевласникам належало більше половини всієї землі. У Франції в 1815 р. 0,6% власників володіли 42,3% землі. У Німеччині 18 тис. дворян володіли 60% земельної площі. • У 1859 р. продукція американської промисловості перевищила вартість сільськогосподарського виробництва. • Див. ще: обезземелювання (Англія), Акт про гомстеди (США), юнкерське землеволодіння, Жовтневий едикт 1807 (Пруссія), парцелярне землеволодіння (Франція)
  • 5. Галузеві і регіональні особливості • В даний час обробляється близько 11% всієї суші, ще 24% використовується під пасовища. Особливості агроресурсної ситуації і спеціалізації сільського господарства значно відрізняється за регіонами. Виділяють кілька термічних поясів, кожен з яких характеризується своєрідним набором галузей рослинництва і тваринництва: • холодний пояс займає обширні простори на півночі Євразії і Північної Америки. Розвиток землеробства тут обмежений недостатністю тепла і багаторічною мерзлотою. Рослинництво тут можливе тільки в умовах закритого ґрунту. На цих малопродуктивних пасовищах в основному розвивається оленярство. • прохолодний пояс охоплює обширні території Євразії і Північної Америки, а також вузьку смугу на півдні Анд в Південній Америці. Незначні ресурси тепла накладають серйозні обмеження на набір культур, які тут можна вирощувати (скоростиглі культури — сірі хліби, овочі, деякі коренеплоди, рання картопля). Землеробство носить осередковий характер. • помірний пояс в південній півкулі представлений в Патагонії, на узбережжі Чилі, островах Тасманія і Нова Зеландія, а в північній займає майже всю Європу (окрім південних півостровів), південь Сибіру і Далекого Сходу, Монголію, Тибет, північний схід Китаю, південь Канади, північно- східні штати США. Це пояс масового землеробства. Ріллею зайняті практично всі придатні за рельєфом території, її питома площа доходить до 60-70%. Тут можливий широкий набір вирощуваних культур: пшениця, ячмінь, жито, овес, льон, картопля, овочі, коренеплоди, кормові трави. У південній частині поясу домінує кукурудза, соняшник, рис, виноград, фруктові і плодові дерева. Площа пасовищ обмежена, вони домінують в горах іаридних зонах, де розвинене відгонне тваринництво і верблюдівництво. • теплий пояс відповідає субтропічному географічному поясу він охоплює всі материки, окрім Антарктиди, зокрема: Середземномор'я, велику частину території США, Мексики, Аргентини, Чилі, південь Африки і Австралії, південний Китай. Тут вирощують по два урожаї на рік: взимку — культури помірного поясу (зернові, овочі), влітку — тропічні однорічники (бавовник) або багаторічники (оливкове дерево, цитрусові, чай, волоський горіх, інжир та ін.). Тут домінують низькопродуктивні, деградуючі від неконтрольованого випасу пасовища. • жаркий пояс займає обширні простори Африки, Південної Америки, північну і центральну Австралію, Малайський архіпелаг, Аравійський півострів, Південну Азію. Вирощується кавове дерево, фінікова пальма, батат, маніок тощо. У субаридних зонах знаходяться величезні за площею пасовища з бідною рослинністю.
  • 7. Рослинництво • зернові культури ; • зернобобові культури ; • кормові культури; • технічні культури; • овоче-баштанні культури; • цитрусові культури; • тонізуючі та наркотичні культури; • олійні і ефіроолійні культури; • виноградарство; • садівництво; • грибництво.
  • 8. Тваринництво o скотарство; o вівчарство; o козівництво; o конярство; o бджільництво; o джмільництво; o звірівництво; o марикультура; o оленярство; o птахівництво; o верблюдівництво; o шовківництво; o свинарство; o рибництво; o кролівництво; • Рибальство.