1. Урок літератури рідного краю у
8 класі, присвячений 130-річчю
від дня народження Христини
Олексіївни Алчевської
2. Евристична бесіда
• Хто є тими особистостями, видатними
постатями, якими пишаються мешканці
Донеччини?
• Чому кожний із нас любить те місто, де
народився, живе?
• Назвіть відомих поетів, письменників
рідного краю. Чим вони вам запам’яталися?
• Для чого ми повинні знати митців рідного
краю? Про що вони пишуть?
• Як стати митцем рідного слова
улюбленого міста?
• Які проблеми порушують письменники
Донеччини у своїх творах?
4. Мета уроку: ознайомитися з життям і
творчим доробком видатної харківської
письменниці Х. Д. Алчевської;
розвивати культуру зв’язного мовлення,
читацький кругозір, навички аналізу,
ліричного твору, робити узагальнення,
висновки;
виховувати повагу до людей, які зробили
внесок у розвиток української літератури,
культури; прищеплювати інтерес до
наслідків власної праці.
6. Народилася 16 березня
1882 року в Харкові.
Батько її — Олексій
Кирилович — громадський
діяч, людина передових
поглядів — брав участь в
українських просвітницьких
гуртках;
мати —
Христина Данилівна —
була відомою діячкою народної
освіти, організатором
просвітницької праці серед
селянства і робітників.
Олексій Кирилович був прогресивною, енергійною
і гуманною людиною. Його шанували в Харкові і на Донеччині, його ім’ям
названо місто Алчевськ (Луганська обл.).
7. Атмосфера, в якій
зростала майбутня
поетеса, інтерес і
любов її рідних до
народного слова,
обрядів, звичаїв
виховали в ній
естетичні смаки,
визначили подальший
шлях у житті.
Діти родини Алчевських
8. О. К. Алчевський особливо глибокі
почуття відчував до генія українського
народу Т. Шевченка, знав напам’ять
багато його творів і любовно
прищеплював їх своїм дітям.
За два роки до кінця століття з волі
господарів на садибі Алчевських було
встановлено мармурове погруддя
великого Кобзаря, як виявилось
потім — другий у світі й перший в
Україні пам’ятник Шевченкові.
9. У 10-річному віці разом зі
шкільними подругами
видавала дитячий
рукописний журнал
«Товариш», у якому
впродовж 1892—1894 рр.
уміщала і свої вірші та
оповідання.
Писати дівчинка почала з ранніх літ
10. Середню освіту Х. Алчевська
здобула в 1-й Харківській гімназії
Після смерті батька
родину утримував брат
Христини — відомий співак
Іван Алчевський. Завдяки
його матеріальній допомозі
дівчина пройшла
педагогічну підготовку на
вищих педагогічних курсах у
Франції, в Сорбонні (1902).
Тут вона захопилась
історією визвольної
боротьби французького
народу, вивчала архівні
документи Паризької
комуни.
11. Незабутнім для молодої Алчевської
стало особисте знайомство з
українськими письменниками:
М. Коцюбинським, Лесею Українкою,
В. Стефаником, М. Старицьким на
урочистому відкритті пам’ятника
І. Котляревському в Полтаві (1903).
12. Першу збірку Христини Алчевської «Туга за
сонцем» (1907) позитивно оцінив І. Франко,
зауваживши водночас щодо ідейної
нечіткості, декларативності деяких віршів
З 1905 р. Христина
Олексіївна працювала
викладачем української та
французької мов у середніх і
вищих навчальних закладах
Харкова. Тоді ж написала ряд
художніх творів, спочатку
російською, потім українською
мовами, в яких відбилися
настрої та сподівання
демократичної інтелігенції,
засуджувалися соціальна
нерівність й національний гніт.
13. Ольга Кобилянська
пройнялася симпатією
до найменшої
Алчевської. Та до її
літературних спроб
ставилася не дуже
серйозно. Настійливо
радила переходити від
віршів до прози.
14. Події 1905—1907 рр. стали для Христини
Олексіївни поштовхом для створення
поезій, пройнятих громадянським
пафосом. Піднесено привітавши
революцію, письменниця згодом тяжко
переживала наступ реакції.
Кращі вірші цього періоду — «Воля»,
«Угорі яро сяють зорі», «Хвиля» та
інші — своєрідне звернення до народу, який
уособлюється в «людському морі», а його
боротьба уявляється як змагання хвиль з
ніччю, як грандіозна буря. У них — надія на
духовне розкріпачення людини, на
щасливе майбутнє рідного краю.
15. Підсумком багаторічних пошуків свого
місця в ідейній боротьбі, високих злетів духу
та гірких розчарувань стали збірки Христі
Алчевської «Сонце з-за хмар» (1910) і
«Пісні життя» (1911).
У 1912 р. з’явилася велика
збірка ліричних поезій
«Вишневий цвіт», а в 1914 р.
вийшли друком «Пісні серця і
просторів», які тематично
доповнюють попередні видання.
16. Спостереження, враження і
переживання років імперіалістичної
війни 1914 р. Христина Алчевська
відобразила у поетичних творах, що
склали збірки «Сльози» (1915),
«Встань, сонце!» і «Мандрівець»
(обидві — 1916).
17. У перші пожовтневі роки
X. О. Алчевська пережила особисту
трагедію — смерть матері й братів
Деякий час вона майже нічого не
писала і лише в середині 1920-х років
знову повернулася до творчої
діяльності. Однією з найпомітніших в
її письменницькому доробку є
драматична поема «Луїза Мішель»
(1926, видана 1930). Нею
письменниця започаткувала розробку
історико-революційної тематики.
18. У 1927 р., познайомилась з
Анрі Барбюсом
Христина Алчевська почала
вивчати його твори про
Першу світову війну.
Під їхнім впливом вона
створила драматичну поему
про героїчний подвиг
26 бакинських комісарів
«Загибель юнака» (1931)
(з присвятою А. Барбюсу).
19. В її творчому доробку
літературно-критичні статті,
роботи, присвячені творчості
Т. Шевченка, українських і
російських демократичних
письменників XIX — п. XX ст.
(«З поля двох письменств»,
«Майстри слова», «Пам’яті
Шевченка», «Дух велетня»,
«Селянська дитина — Василь
Стефаник»).
20. Христина Алчевська була
талановитою перекладачкою
Особливу цінність мають твори у перекладі російською
мовою: збірка «З галицької і нашої літератури» (1915),
ліричні вірші та поема «Мойсей» І. Франка;
українською мовою: вірші О. Пушкіна, К. Рилєєва (уривок з
поеми «Войнаровський»), І. Нікітіна, О. Толстого,
Я. Полонського, М. Огарьова.
Переклади Христиною Алчевською романів В. Гюго «Бюґ
Жарґаль» (1928), «93 рік» (1929), «Трудівники моря» (1931),
віршів Вольтера, П. Корнеля — важливий крок у прилученні
нашого народу до скарбниці світової літератури.
Французькою мовою письменниця переклала вірші
Т. Шевченка, І. Франка, П. Тичини.
21. Христина Алчевська невтомно
втілювала все нові й нові задуми. До
останніх днів життя, друкувалася у
харківських газетах і журналах, була
членом Українського товариства
драматургів і композиторів, готувала
двотомне видання творів, яке після її
смерті з різних причин не побачило
світ. Вона залишила величезну
рукописну спадщину - близько
4 тисяч творів.
Померла Х.О. Алчевська
27 жовтня 1931 р. в Харкові.
22. Ідейно-художній аналіз поетичних
творів Х. Алчевської
Завдання
1. Виразно прочитайте поезію
2. Визначіть:
тему;
ідею;
жанр вірша;
віршований розмір.
23. КРИК ЧАЙКИ
Я не боюся ні грому, ні хмари –
Змалку я звикла до гнівних пісень,
Серця мого не злякають примари,
В темряві бурі не згубиться день.
Я – провозвісниця гніву безодні, -
Білая чайка над морем сумним,
Думка, що збуджує сили народні,
Гасло, що променем сяє ясним!
Море розбурхане плеще і виє,
Кидає піною, рве береги,
Буря і блискавка спалить і змиє
Все, що піднятись не мало снаги…
Гей же, до мене, чайки,
прилучайтесь;
Лучче не жити, а згинуть в бою!
Хутко зі мною над морем
єднайтесь,
Міцно борітесь за долю свою!
Завдання
1. Виразно прочитайте
поезію
2. Визначіть:
тему;
ідею;
жанр вірша;
віршований розмір.
24. Тест до вірша «Крик чайки»
1. Чого не боялася лірична героїня твору?
а) рясного дощу; б) грому; в) сильного вітру; г) морозу.
2. Коли авторка була малою, то вона звикла:
а) слухати казки мами зі страшним змістом;
б) до неприємної зовнішності вбогих людей;
в) гуляти поночі; г) до гнівних пісень.
3. «Променем сяє ясним» у творі:
а) думка; б) гасло; в) біла чайка; г) піна морська.
4. Яка доля очікувала те, що «піднятись не мало снаги»?
Воно буде:
а) спалене і змите; б) розшматоване або понівечене;
в) розсічене і сплюндроване; г) захищене хвилями морськими.
5. Чайка, звертаючись до інших, закликає:
А) якомога швидше тікати від негоди;
Б) героїчно сприйняти смерть під час бурі;
В) єднатися і протистояти лиху;
Г) допомагати одне одному.
25. Аналіз поезії «Крик чайки»
• Назвіть символічні образи, зображені у творі. Для чого
письменниця їх використала?
• Про що свідчить початок поезії?
• Чому героїня твору називає себе «провозвіснецею гніву
безодні»?
• Яким ви уявляєте море під час бурі?
• Як у творі характеризується та чайка, яка закликає
інших до об’єднання, щоб протистояти бурі?
• Чим пояснити думку героїні про те, що «лучче не жити,
а згинуть в бою»?
• Чи подолають чайки негоду, згуртувавшись до купи?
Відповідь вмотивуйте.
• Спростуйте або підтвердьте фразу: «Крик чайки —
заклик боротися за свою долю».
26. „Пісня лілії”
Я – лілія біла... Мене в самоті
Думки обступають, мов квіти оті,
І плачуть... І місяця сяйво смутне
Кохає й цілує, і пестить мене.
Я щастя не знала... Журливі пісні
Мене колихали у тихому сні,
І сльози блискучі, мов чистий алмаз,
По одній котилися з піснею враз.
Я ліс покохала... Він сумно мовчав,
Він тільки гру сонця удень помічав;
Тоді він хитався і щось шепотів,
А квітки блідої і знать не хотів...
І тому бліда я, і біла тим я...
Квіток обступа мене тиха сім’я.
А я все сумую та смерті все жду,
І досі поради собі не знайду.
1910 р.
27. Тест до вірша “Пісня лілії”
1. Як жила лілея ?
а) співала і танцювала; б) щастя не знала;
в) безтурботно.
2. “Мене колихали у тихому сні”…
а) журливі пісні; б) мамині руки; в) пісні солов‘їв.
3. Що покохала лілея ?
а) поле; б) море; в) ліс.
4. Кого “не хотів знати ліс” ?
а) квітку бліду; б) сонце ясне; в) дощика рясного.
5. Чого “все жде” квітка ?
а) сонця; б) смерті; в) дощу.
28. „Народний марш”
Гей, не дивуйтесь, добрії Люде,
Що на Вкраїні повстало:
Що сонце правди, свято свободи
Нам із небес засіяло!
Міцно ми стіймо за своє право,
Щоб край не дать на поталу.
Волю і рівність, щастя й братерство
Ми здобули для загалу!
Гей, розцвітаймо, гей, розвиваймось,
Наче діброва весною!
Се – наше право, се – наша мрія
Право життя і розвою!
З рівним братайтесь, правду любіть,
Край свій шануйте й кохайте,
Душу високу, серце юнацьке
За рідний народ віддайте!
Щастя народу, його свобода
Хай процвітають вовіки,
Хай залунають у колі народів
Вільних пісень наших рік!
Бійтесь, тирани, нашої сили,
Бійтесь любові до люду,
Ми любим волю, ми любим людськість,
Не знесемо ми огуди!...
Всі ми повстали, всі об’єднались,
В тому єднанні є сила;
Смерть і погрози нас не злякають,
Скорить же тільки могила...
22.04.1917
Завдання
1. Виразно
прочитайте
поезію
2. Визначіть:
тему;
ідею;
жанр вірша;
віршований
розмір.
29. Тест до вірша “Народний марш”
1. Що засіяло нам з небес ?
а) сонце правди; б) місяць ясний; в) зоря вечірняя.
2. “Ми здобули для загалу” :
а) волю і рівність; б) гроші і славу; в) зброю і силу.
3. Поетеса закликає любити:
а) матір; б) доньку; в) правду.
4. “За рідний народ віддайте…”:
а) багатство; б) душу; в) свободу.
5. “Бійтесь, тирани, нашої…”:
а) сили; б) волі; в) зброї.
