Неповні, кризові сім’ї
Upcoming SlideShare
Loading in...5
×
 

Неповні, кризові сім’ї

on

  • 4,322 views

 

Statistics

Views

Total Views
4,322
Views on SlideShare
3,694
Embed Views
628

Actions

Likes
0
Downloads
42
Comments
0

3 Embeds 628

http://zosh-nomer3.com 513
http://school21bt.ucoz.ru 114
http://schoolukrainka.dnepredu.com 1

Accessibility

Categories

Upload Details

Uploaded via as Microsoft PowerPoint

Usage Rights

© All Rights Reserved

Report content

Flagged as inappropriate Flag as inappropriate
Flag as inappropriate

Select your reason for flagging this presentation as inappropriate.

Cancel
  • Full Name Full Name Comment goes here.
    Are you sure you want to
    Your message goes here
    Processing…
Post Comment
Edit your comment

    Неповні, кризові сім’ї Неповні, кризові сім’ї Presentation Transcript

    • Неповна сім′я – модель сучасної сім′ї
    • Неповна сім′я:
      • розлучена;
      • напівсирітська;
      • позашлюбна;
      • прийомна;
      • дистанційна.
    • В школі № 21
      • 28 учнів-напівсиріт
      • 21учнів, що виховуються матерями одиночками
      • 62 учні, батьки яких розлучилися
      • 15% учнів, що виховуються в неповних сім ′ях
    • Кількість розлучень на 1000 осіб:
      • США-4,7
      • Білорусь -4,3
      • РФ – 4,2
      • Україна – 4
      • Естонія – 3,1
      • Литва та Чехія – 2,9
      • Фінляндія -2,7
      • Греція- 0,9
      • Узбекистан -0,8
      • Азербайджан, Македонія – 0,7
      • Вірменія, Грузія, Таджикистан -0,4
    • В Україні неповні сім ΄ ї складають 24,8%
      • Севастопіль – 16%
      • Тернопільська обл. – 14,5%
      • Київ – 13, 9%
      • Харківська обл. – 13,3%
      • Закарпаття- 13%
      • Крим -12%
    • Наслідки депривації батьківської/материнської любові
      • Відсутність батька:
      • загальмування інтелектуального розвитку
      • порушення регуляції контролю поведінки
      • загальмування почуття жіночності у дівчат
      • ранній початок статевого життя
      • відсутність об'єкта ідентифікації для хлопців
      • загальмування формування соціального інтересу.
      • відсутність моделі побудови стосунків із протилежною статтю для дівчат;
      • підвищений рівень тривожності;
      • невротичні прояви;
      • ускладнення засвоєння соціальних і тендерних ролей
    • Відсутність матері
      • Затримка психосоціального та іноді інтелектуального розвитку;
      • психосоматичні розлади;
      • порушення процесу ідентифікації у дівчат;
      • відсутність моделі міжстатевих стосунків у хлопців;
      • ускладнення задоволення потреб; ускладнення отримання первинних знань про світ;
      • викривлене формування ціннісних орієнтацій;
      • відсутності ласки, ніжності, турботи;
      • емоційне відчуження та вакуум;
      • невротичні прояви;
      • деформація Я-концепції;
      • відсутність моделі доброти й безумовної любові;
      • засвоєння дівчиною маскулінного стилю поведінки;
      • втрата безумовної любові
    • Поведінкові реакції дітей
      • неслухняність дитини;
      • мати вважає, що дитина робить ідентичні з нею помилки;
      • суперництво сиблінгів;
      • уторгнення дитини в особисте життя батьків;
      • батьківська втома від дитини, яка постійно висуває певні вимоги;
      • дитина уникає матері/батька або спілкування з ними;
      • незрілі дії дитини;
      • ревнощі з приводу того, що дитина робить щось краще, ніж мати/батько;
      • дитина проявляє характер — або в діях, або емоційно;
      • своєю поведінкою у суспільному місці дитина ставить батька/матір у незручне становище.
      • За даними соціологічного обстеження на запитання « Як ви вважаєте, якими є причини розлучень? » були такі відповіді:
      • матеріально-побутові проблеми – 55%
      • пияцтво одного з членів – 39%
      • послаблення цінності сім'ї для сучасного покоління – 27%
      • подружня зрада – 19%
      • психологічна несумісність – 17%
      • монотонність подружнього життя – 12%
      • нове кохання – 11%
      • відсутність дітей – 7%
      • інше – 8%
    • Основні причини зростання розлучень
      • емансипація жінок;
      • науково-технічна революція;
      • урбанізація;
      • інтенсивна міграція;
      • високий рівень жіночої зайнятості;
      • освітній рівень жінок;
      • виникнення протиріч між материнськими та виробничими функціями жінок;
      • орієнтація на партнера, а не на сім'ю;
      • розбіжності життєвих орієнтацій;
      • розбіжності у походженні та вихованні подружжя;
      • розбіжності в уявленнях щодо розподілу домашніх обов'язків;
      • неготовність до шлюбу та сімейного життя;
      • порушення подружньої вірності;
      • погані стосунки з батьками (втручання батьків);
      • алкоголізм;
      • вступ до шлюбу без любові та легковажне ставлення до шлюбу;
      • тривале ув'язнення одного із членів подружжя;
      • невідповідність інтелектуальних здібностей партнерів і неї задоволення інтелектуальним спілкуванням;
      • невиконання домовленостей;
      • сексуальне незадоволення;
      • невідповідність у анатомо-фізіологічній будові;
      • неузгодженість із приводу народження та утримання дітей;
      • економічна незалежність жінки;
      • відсутність релігійних та юридичних заборон;
      • відсутність моральних табу.
    • За емоційними переживаннями самотні матері/батьки диференціюються на три групи
      • ті, які не страждають, — в них позитивна самооцінка, відсутність члена подружжя вони вважають недоліком, але не думають, що це негативно впливає на дітей;
      • проміжна група — самотні батьки з позитивною виховною програмою, але з відчуттям смутку від самотності й виховання в неповній сім'ї;
      • ті, які страждають, — батьки з негативною самооцінкою, які не задоволені своєю життєвою ситуацією.
    • Реакції дітей на розлучення
      • експресивний тип — дитина проявляє сильні почуття, може гніватися, кричати, ридати тощо, оскільки не в змозі контролювати свої емоції та дії;
      • контролюючий тип — дитина «успішно» стримує себе, зовні її поведінка не відрізняється від попередньої. Підліток може здаватися спокійнішим, ніж завжди, або зовсім нечутливим. Однак зовнішня картина оманлива, бо нерідко такий стан призводить до психосоматичних розладів;
      • шоковий тип — характеризується пригніченим станом, складається враження, що дитина відсутня.
    • Реакції підлітка на розлучення
      • підлітки зі зрілими захисними реакціями — альтруїзм, сублімація, пригнічення та прогнозування події, яка ще не відбулася;
      • підлітки з незрілими захисними реакціями — агресія (як пасивна, так і активна), фантазування, іпохондрія, проекція;
      • підлітки з невротичними реакціями — інтелектуалізація відкидання, інверсія, зміщення. Зазначені реакції мають такі прояви:
    • Зазначені реакції мають такі прояви:
      • відкидання, відмова вірити у розпад сім'ї — більшість дітей живуть надією, що батьки будуть разом (Т. Татищева А. Реан, Г. Фігдор);
      • страх, тривожність і невпевненість у майбутньому - через підлітковий егоцентризм підлітка хвилюють можливі несприятливі зміни в його житті;
      • гнів і ворожість стосовно того з батьків, якого вважають винним за розлучення або стосовно обох — звинувачення батьків у розпаді сім'ї;
      • самозвинувачення — підліток відчуває провину за розлучення батьків, мати/батько пішли з сім'ї, бо він/вона не виправдали їх очікувань;
      • ревнощі — у випадку спроб налагодження особистого життя батьками підліток може почуватися занедбаним і непотрібним.
    • Негативні наслідки розлучень
      • Сприяє появі девіацій
      • Найсильніший стресогенний чинник
      • Зниження самоцінності сім'ї
      • Формує толерантність до розлучень
      • З'являються психосоматичні розлади
      • Особистісна та соціальна дезадаптація
      • Дитина позбувається не лише сім'ї, а й звичного кола спілкування
      • Соціальна дискримінація дитини
      • Поява психологічно-педагогічних проблем
      • Ризик асоціальної поведінки
      • Одна з причин дитячих і підліткових суїцидів
      • Фактор зниження народжень
      • Одна з причин структурної деформації сім'ї.
    • Позитивні наслідки розлучень
      • Право на свободу є досягненням сучасності
      • Не є патологічним, маргінальним явищем
      • Дає новий старт у житті
      • Надає можливість для нового шлюбу
      • Можливість народження довгоочікуваних дітей
      • З'являється можливість реалізації тих планів, які не могли бути реалізовані у шлюбі
      • Звільнення від психотравмуючого фактору
      • Утворення сприятливої виховної атмосфери для дитини
      • Позбавлення від факторів неблагополуччя
      • Звільнення від набутої безпорадності
      • Отримання довгоочікуваного спокою
    • Типи взаємин розлученого подружжя
      • Хороші друзі - 12%
      • Співробітники – 38%
      • Агресивні союзники – 25%
      • Запеклі вороги - 25%
      • Розвалений дует – 0%
    • Позиції дітей після розлучення
      • переможці — отримують від розлучення батьків певні вигоди, оскільки розлучення забезпечує їм посилену увагу з боку близьких;
      • переможені — діти/підлітки, які страждають від наслідків розлучення, стосунки між батьком/матір'ю та підлітком різко погіршуються, особливо якщо дитина схожа на колишнього чоловіка/дружину;
      • уцілілі — діти/підлітки, які зуміли перемогти свої хвилювання, і при цьому стали більш чутливими, уважними не лише до близьких, а й до чужих людей. Травматичний досвід дав можливість усвідомлення важливості близьких емоційних взаємин;
      • урятовані — діти, для яких розлучення є звільненням в стресової атмосфери, в якій вони тривалий час перебували (з проявами насильства, алькогольна та наркотична залежність одного з батьків тощо).
    • Стадії кризи втрати
      • шок — зневіра, заціпеніння, тремтіння, плач;
      • заперечення — несприйняття факту смерті, протест, злість на смерть,
      • фрустрація (жахи, істерики тощо);
      • злість — гнів стосовно померлої людини, що супроводжується почуттям провини;
      • торги зі смертю — фантазування стосовно зворотного процесу смерті;
      • депресія — протесту вже немає, є слабкість і горе;
      • прийняття — прийняття втрати, примирення з нею.
      • Психофізіологічні реакції на кризу : розлади сну, апатія, розлад функцій уваги та пам'яті, відсутність інтересу до сексуальних стосунків, розлади апетиту і процесів травлення, загострення хронічних хвороб, астенічні стани, психосоматичні розлади.
      • Емоційні реакції на кризу : тривога, гнів, сором, провина, депресія, нав'язливі стани, страх; активізація таких захисних механізмів психіки, як проекція, витіснення, відкидання, ізоляція тощо.
      • Модель переживання втрати дитиною:
      • шок — у дітей він проявляється в мовчазній утечі в себе або у вибуху сліз. Зовсім маленькі діти відчувають дискомфорт, але не шок;
      • відкидання смерті — невіра у незворотність смерті;
      • пошуки — пошуки померлого батька/матері;
      • відчай — усвідомлення незворотності смерті, відмова від любові інших людей;
      • гнів — гнів на батька/матір, які покинули дитину; про­ являється у вигляді агресії, істерик, небажання спілкуватися.
      • Позашлюбні народження в Україні складають 17,3 % від за­гальної кількості народжень. Лідерами є такі регіони:
      • Крим -25,9 %,
      • Херсонська обл. — 24,9 %,
      • Миколаївська обл. — 23,8 %,
      • Дніпропетровська обл. — 23,8 %,
      • Запорізька обл. — 22,4 %;
      • найменший відсоток позашлюбних народжень припадає на західні області:
      • Львівська — 6,9 %,
      • Тернопільська — 5,6 %,
      • що можна пояснити впливом
      • патріархальної культури та дією
      • стереотипних настановлень.
    • Чинники збільшення позашлюбних народжень
      • це не вважається соціально-аномальним явищем;
      • падіння престижу сім'ї;
      • соціальна інфантильність чоловіків, які не готові до утворення сім'ї та відповідальності;
      • сучасна жінка не вбачає в чоловікові рівнозначного партнера або гідної опори і розраховує лише на власні сили;
      • результат вибору: аборт чи народження;
      • матеріальна незалежність жінки.
    • Принцип особистісно-орієнтованого підходу Гуманне ставлення до особистості Повага прав і свобод учнів Сприяння в соціалізації Заохочення саморозвитку та творчої самореалізації
    • Принцип позитивного сприйняття
      • Прийняття підлітка таким, який він є.
      • Пошук у кожній особистості позитивних якостей, спираючись на які можна сформувати інші, більш значущі властивості особистості.
      • Оптимізм і віру в можливості та здібності особистості.
      • Формування готовності підлітків до самостійного життя.
    • Кризові сім ′ї
      • До переліку складних життєвих обставин віднесено: недбале ставлення до дітей, жорстоке поводження з дітьми, нехтування їх потребами, насильство, втягування дітей до жебрацтва, споживання алкоголю, наркотиків, наявність комп’ютерної залежності, чи вчинення протиправної
    • Ознаки чи фактори, які можуть вказувати на складні життєві обставини
      • - фізичні ознаки від травм, щодо яких можна припустити, що їх було завдано навмисно (синці, укуси, субдуральні гематоми, навмисно завдані травми голови, навмисно завдані травми органів черевної порожнини, опіки, травми кісток тощо);
      • - один або обидва з батьків, інші члени сім’ї застосовують фізичне насильство щодо дитини чи інші жорстокі покарання;
        • факти експлуатації дитини з боку батьків, осіб, що їх замінюють, інших членів сім’ї, інших дорослих або дітей;
        • емоційна депривація, психічне насилля і/або нехтування потребами дитини;
        • факти, які вказують на сексуальне насильство над дитиною;
        • відсутність їжі/ пиття, недотримання батьками режиму харчування (зокрема по відношенню до дітей раннього та дошкільного віку);
        • вага дитини та зовнішній вигляд в значній мірі не відповідає її віковій нормі;
        • відставання дитини у розвитку за всіма напрямками (у фізичному розвитку, розвитку дрібної моторики, пізнавальних здібностей, соціальних навичок та навичок міжособистісного спілкування, в емоційному розвитку);
        • зловживання матір’ю алкоголем, тютюном, наркотичними речовинами в період годування дитини груддю;
        • залишення дитини матір’ю або батьком під наглядом незнайомих осіб або осіб, що перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння;
        • переживання дитиною незручності або страху перед батьками чи іншими особами, з якими проживає дитина; страх перед фізичним контактом з близькою дорослою людиною;
        • прагнення дитини носити одяг, що не відповідає сезону, в тому числі для того, щоб приховати сліди отриманих травм;
        • недотримання батьками елементарних санітарно-гігієнічних норм при догляді за дитиною (відповідно до її віку; особливу увагу потрібно звернути на догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку);
        • використання в присутності дитини словесних образ, погроз з боку батьків, чи інших членів родини;
        • наявність в родині домашнього насильства по відношенню до одного з батьків, іншої дитини, іншого члена родини;
        • б ездіяльність/невтручання батьків у випадку загрози чи наявності жорстокого поводження з боку третіх осіб ;
        • в ідсутність необхідного медичного догляду за дитиню, що може призвести до серйозних наслідків для здоров’я ;
        • наявність у матері чи батька ознак пригніченого психоемоційного стану; розладу психічного здоров ’ я, що заважає доглядати за дитиною;
        • інші фактори, які, на думку спеціаліста, є специфічними для конкретної ситуації та несуть можливу загрозу по відношенню до дитини.
        • відсутність інтересу з боку батьків до навчальної успішності дитини та її шкільного життя, перебування в дошкільному навчальному закладі (регулярний пропуск батьками батьківських зборів, відсутність контакту зі співробітниками закладу, ухилення батьків від підготовки дитини до участі у заходах дошкільного навчального закладу або класу, школи);
        • біографічні обставини батьків, які вказують на те, що останні можуть приділяти недостатньо уваги задоволенню життєво важливих потреб дитини;
        • схильність батьків до надмірного вживання алкоголю, наркотиків, азартних ігор;
        • наявність в родині домашнього насильства по відношенню до одного з батьків, іншої дитини, іншого члена родини;
        • наявність у матері чи батька ознак пригніченого психоемоційного стану; розладу психічного здоров’я, що заважає доглядати за дитиною;
        • голодний, недоглянутий або втомлений вигляд дитини (часто або постійно);
        • недбалий вигляд речей дитини, брудний стан підручників, шкільних приладь, одягу дитини (часто або постійно);
        • систематичний пропуск дитиною навчання, який неможливо пояснити об ’ єктивними причинами;
        • залишення дитиною більш ніж на добу (2 і більше разів) без відома батьків сімейного помешкання
        • скоєння дитиною крадіжок, інших протиправних дій;
        • систематичний пропуск дитиною навчального закладу, який неможливо пояснити поважною причиною;
        • знижена здатність дитини до контролю своєї поведінки (через відсутність обмежень з боку батьків або інших дорослих, які здійснюють догляд та її виховання); демонстративна хоробрість; агресія по відношенню до інших дітей або дорослих;
        • відсутність у дитини проявів, почуттів та емоцій, відсутність реакції на біль або образу чи відсутність прояву задоволення дитиною від приємних відчуттів; відсутність плачу або посмішки у дитини раннього віку, відмова від ігрової діяльності у дитини дошкільного віку;
        • гіперактивна поведінка, високий рівень розсіяної уваги, знижена здатність до зосередження уваги інші ознаки хронічного тривожного стану;
        • жебракування, бродяжництво дитини чи членів її сім ’ ї;
        • часті або регулярні відвідування дитиною комп’ютерного клубу або Інтернет-салону;
        • наявність у дитини сповільненої реакції, також апатія, відсутність інтересу до оточення та навколишнього світу, відсутність ініціативи у стосунках з іншими людьми;
        • відсутність у дитини проявів почуттів та емоцій, відсутність реакції на біль або образу чи відсутність прояву задоволення дитиною від приємних відчуттів; відсутність плачу або посмішки у дитини; відмова від провідної діяльності у дитини відповідно до віку (дошкільний вік – ігрова діяльність; шкільний – навчальна; юнацький – спілкування);
        • гіперактивна поведінка, високий рівень розсіяної уваги, знижена здатність до зосередження уваги інші ознаки хронічного тривожного стану;
        • факти чи погрози батьків/ дитини здійснити акт суїциду;
        • перебування дитини під дією алкоголю, наркотичних речовин 2 і більше рази;
        • проживання сім ’ ї у помешканні, що перебуває в аварійному стані або належить до нежитлового фонду
        • повернення батьків з місць позбавлення волі;
        • часте перебування в помешканні, де проживає дитина, сторонніх осіб;
        • поведінка членів сім‘ї чи інших осіб, що проживають з дитиною має ознаки психічних захворювань;
        • ігнорування рекомендацій співробітників закладу освіти щодо виховання дитини;
        • при наявності небезпечної інфекції ігнорування санітарно-гігієнічних норм та правил безпечної поведінки(створюється ризик інфікування дитини);
        • систематичне (2 і більше разів) вживання дитиною алкоголю або наркотиків;
        • перебування дитини у вечірній і нічний час на вулиці без супроводу дорослих (2 і більше разів);
        • відсутність у дитини кишенькових коштів,
    • Дії класного керівника, куратора, вихователя
      • діяти в найкращих інтересах кожної дитини;
      • вжити негайних дій для безпеки дитини, нормалізації її емоційного стану;
      • створити умови для комфортного та конфіденційного спілкування з дитиною;
      • проаналізувати отриману інформацію щодо дитини та виділити ймовірні ризики
      • передати визначеному в закладі координатору інформацію про дитину, яка опинилася в складних життєвих обставинах з метою планування подальших дій щодо її захисту;
      • залучити до роботи з дитиною інших спеціалістів закладу: соціального педагога, практичного психолога, медичного працівника, а також необхідних спеціалістів інших установ, закладів, організацій з метою забезпечення максимально необхідного пакету послуг відповідно до потреб дитини;
      • здійснити спільно з координатором візит у родину з метою вивчення умов, у яких проживає та виховується дитина та скласти відповідний акт (згідно з додатком 2 ) ;
      • поспілкуватися з батьками, (особи, які їх замінюють) та іншими значимими для дитини особами, вивчити особливості спілкування в родині, сильні сторони та ресурси родини, які можуть бути направлені на вирішення проблеми;
      • результати відвідування зафіксувати у своєму робочому щоденнику та проінформувати соціального педагога закладу;
      • сформувати та подати координатору пропозиції до індивідуального плану супроводу (захисту) дитини, який затверджується на засіданні міжвідомчої команди;
      • забезпечити реалізацію індивідуального плану супроводу (захисту) дитини та його вплив його реалізації на покращення, стабілізацію ситуації, усунення складних життєвих обставин;
      • забезпечити соціально-педагогічний патронат дитини та її сім ’ ї, яка опинилася в складних життєвих обставинах;
      • здійснити повторний (моніторинговий) візит в сім ’ ю дитини з метою аналізу ситуації в сім ’ ї та поінформувати про отримані результати;
      • Додаток 2
      • Акт обстеження житлово-побутових умов дитини (ПІБ)
      • Дата складання акту
      • Ми, комісія у складі ________________________________(ПІБ членів комісії) відвідали ______ (дата візиту) помешкання, в якому проживає учень(иця) ____класу _________(ПІБ, рік народження) за адресою: ______________________
      • та виявили наступне:
      • наявність осіб, що перебували у помешканні під час візиту, їхня реакція на візит, їхній вигляд (занедбаний чи ні), ознаки, які вказують на те, що вони могли бути у стані сп’яніння;
      • кількість осіб, що проживають, їхні ПІБ, місце роботи або навчання;
      • дотримання санітарно-гігієнічних норм у помешканні (зокрема у кімнаті, де проживає дитини, у санвузлі та на кухні);
      • стан помешкання (стін, вікон, дверей, підлоги) та його меблів;
      • наявність холодильнику, продуктів харчування;
      • наявність або відсутність пустих пляшок, недопалків, запаху від тютюнового диму або алкоголю;
      • наявність у дитини окремого спального місця та місця для виконання домашніх завдань;
      • наявність у дитини іграшок, книжок, розвиткових засобів та їхній стан;
      • наявність інших дітей у помешканні, їхній вигляд (голодний, втомлений чи навпаки доглянутий тощо) та реакція на візит;
      •   інші обставини візиту.
      • Підписи членів комісії, посади
    •