Odyssey of Ukrainian Entomologist Sergey Paramonov

535 views

Published on

Talk at VIII Meeting of Ukrainian Entomological Society. In Ukrainian

Published in: Education
0 Comments
2 Likes
Statistics
Notes
  • Be the first to comment

No Downloads
Views
Total views
535
On SlideShare
0
From Embeds
0
Number of Embeds
2
Actions
Shares
0
Downloads
4
Comments
0
Likes
2
Embeds 0
No embeds

No notes for slide

Odyssey of Ukrainian Entomologist Sergey Paramonov

  1. 1. Одисея українського ентомолога До 120-річчя від дня народження Сергія Яковича Парамонова В. О. Корнєєв Інститут зоології НАН України
  2. 2. Біла пляма  Жодного згадування в підручниках.  “Парамонов – зрадник батьківщини, який втік з німцями”.  Перший український палеоентомолог.  Колекція Парамонова в Інституті зоології НАНУ.  Архів Парамонова?  “Велесова Книга”. Сайти і Вікі.
  3. 3. Пошуки. Джерела. Україна  Архів, переданий в ІЗ НАНУ 1968 р., не знайдено. Особова справа тут відсутня.  Чотири листи в Ін-ті архівознавства (Київ).  Архів СБУ – жодних слідів.  Архів Президії НАНУ – особова справа 1940 р!  Архів Президії НАНУ – короткі характеристики співробітників Інституту зоології і біології!
  4. 4. Пошуки. Джерела. Австралія  Національна бібліотека Австралії – фото.  Національна бібліотека Австралії – “История Русов в неискаженном виде”, “Русь, откуда ты?”  Рукописи незавершених наукових статей.  Колекції.  Відбитки публікацій після 1940 р.  Спогади колег.
  5. 5. Парамонов як ентомолог  Ентомологічна систематика в Україні в XIX ст. (Ярошевський, Гормузакі, Новицький) – як правило, – провінційна до петербурзької, віденської або краківської.  Парамонов – не тільки учений-систематик світового рівня. Він, поряд із Караваєвим – один з фундаторів власне української ентомології.
  6. 6. Біографія
  7. 7. Біографія
  8. 8. Біографія
  9. 9. Перші наукові публікації
  10. 10. Перші наукові публікації
  11. 11. Вчителі та колеги Сергій Юхимович Кушакевич (1873-1920) – професор Київського університету Св. Володимира (з 1915 р.), український зоолог, морфолог і генетик, за ініціативою якого створений Фауністичний комітет, далі перетворений на Зоологічний музей. Помер від тифу на шляху в еміграцію. Теодосій Григорович Добржанський (1900-1975) – український та американський генетик і зоолог, учень с Кушакевича, молодший товариш і колега Парамонова під час перебування в Києві. Володимир Опанасович Караваєв (1864-1939) – видатний ентомолог-систематик, директор Зоологічного музею в 1926-1934 рр.
  12. 12. Вчителі та колеги
  13. 13. Вчителі та колеги Федір Дмитрович Плеске (1857-1932) – видатний російський орнітолог і ентомолог, академік, в 1893-1897 р. – директор Зоологічного музею в Санкт-Петербурзі. Олександр Олександрович Штакельберг (1897- 1975) – видатний російський діптеролог, професор, один з фундаторів російської діптерологічної школи. Борис Борисович Родендорф (1904-1977) – радянський ентомолог-систематик, фундатор радянської палеоентомології.
  14. 14. Вчителі та колеги Ґюнтер Ендерляйн (1872-1968) – німецький ентомолог, міколог та мікробіолог, куратор колекції в Берлінському музеї. Гасан Еффлатун-бей (1893-1957) – фундатор єгипетської ентомології, професор Каїрського університету. Борис Петрович Уваров, сер (1888-1970) – британський ентомолог, профіесор, керівник Міжнародного антисаранового наукового центру в Лондоні.
  15. 15. Описані Парамоновим двокрилі
  16. 16. Описані Парамоновим двокрилі
  17. 17. Характеристика 1940 р.
  18. 18. Докторська дисертація 1940 р.
  19. 19. 1941 р.
  20. 20. СПИСОК СПІВРОБІТНИКІВ АН УРСР, ВИЗНАЧЕНИХ НА ЕВАКУАЦІЮ ДО м. КУЙБИШЕВ УРЯДОВОЮ КОМІСІЄЮ УРСР  3 липня 1941 р. м. Київ  Действительные члены Академии наук УССР:  34. Богомолец [А. А.]; 45. Плотников [В. А.] ; 35. Белецкий [А. И.]; 46. Поспелов [В. П.];  36. Гришко [Н. Н.]; 47. Пфейффер [Г. В.];  37. Калинович [М. Я.]; 48. Сапегин [А. А.];  38. Крылов [Н. М.]; 49. Серенсен [С. В.];  39. Крымский [А. Е.]*1; 50. Тычина [П. Г.];  40. Корнейчук [А. Е.]; 51. Холодный Н. Г.;  41. Леонтович [А. В.]; 52. Чернышов [Б. И.];  42. Лысин [Б. С.] ; 53. Шапошников [В. Г.] ;  43. Палладин [А. В.]; 54. Шмальгаузен [И. И.];  44. Патон [О. Е.]; 55. Яворский [В. П.].  Члены-корреспонденты Академии наук УССР:  56. Маслов [С. И.]; 65. Зеров [Д. К.];  57. Попов [П. Н.]; 66. Лурье [А. Ю.];  58. Славин [Л. М.]; 67. Медведева [Н. Б.];  59. Спивак [Э. Г.]; 68. Модилевский [Я. С.];  60. Бордзиловский [Е. И.]; 69. Ролл [Я. В.];  61. Власюк [П. А.]; 70. Сиротинин [Н. Н.];  62. Воронцов [Д. С.]; 71. Смирнова-Замковая [А. И.];  63. Дроботько [В. Г.]; 72. Татаринов [Е. А.];  64. Зверезомб-Зубовский [Е. В.].
  21. 21. Київ, серпень 1941 р.
  22. 22. Київ, вересень 1941 р.
  23. 23. Київ, вересень 1941 р.
  24. 24. Київ, 1 жовтня 1941 р.
  25. 25. Історичний музей (Центральна Рада, Музей Леніна, Будинок учителя) Сучасне фото Розмінування будівлі. 20 вересня 1941 р.
  26. 26. Оперний театр ім. Тараса Шевченка Сучасне фото
  27. 27. Президія Академії
  28. 28. Інститут і Музей (1941-1943) Директор Інституту – Karl Eduard SchedlSchedl (1898-1979) – австрійський лісовий ентомолог, всесвітньо відомий фахівець з короїдів. Директор Музею – Микола (Едуард) Васильович Шарлемань (1887-1970) – український зоолог.
  29. 29. 1943-1944 Мапа Німеччини в 1944 р. Показано шляхи вивезення колекцій Київського університету та Інституту зоології.
  30. 30. 1944 Парамонов публікує статті в Німеччині
  31. 31. 1945 Поділ Німеччини на окупаційні зони у 1945 р.
  32. 32. 1947
  33. 33. Історія Національної колекції комах
  34. 34. 1949 р.
  35. 35. ANIC - CSIRO
  36. 36. Канберра
  37. 37. Канберра
  38. 38. Канберра
  39. 39. Зента Лиєпа (1927–1987) (Австралійці зазвичай вимовляють її ім’я як Зінта Ліпа). Біженка з Латвії. Починаючи з 1949 р. – постійний лаборант, ілюстратор і помічник Парамонова. Авторка каталогу таксонів, описаних Парамоновим та бібліографії його наукових ентомологічних праць.
  40. 40. Едгар Фредрік Рік та Мері Рік “Ми познайомилися з Парою в Лондоні, 1946 року, а потім зустрілися вже в Австралії. Отримавши помешкання, Пара одразу купив фортепіано. Він співав пісень, акомпонуючи собі, і мав дуже приємний баритон. Він повністю віддавав себе роботі”
  41. 41. Едгар Фредрік Рік та Мері Рік “Пара був дуже привітною і світлою людиною, але водночас і дуже самотньою. Вік і мовні проблеми спонукали його дистанціюватися. Він спілкувався з Зінтою – німецькою, а коли він помирав, його доглядала стара українська жіночка. Зінта моя подружка, і якби у них з Парою щось було, вона б розповіла. Ні. Він так і лишився самотній. І Зінта теж.”
  42. 42. Сергій Лісний – історик-аматор
  43. 43. Сергій Лісний – історик-аматор
  44. 44. “Велесова книга”
  45. 45. Письмо Б.Г. Унбенгауна (известный языковед- славист, ученый-филолог и пр.) - П. Филипьеву. 22 августа 1968  ГАРФ, Фонд 10143, опись 80 (Архив П.Т. Филипьева), рулон 2  В.М. Крылатов запросил мое мнение о Влесовой книге, изданной С. Лесным. Судя по этому изданию дощечки Изенбека, действительно, следует признать подделкой, при том чрезвычайно грубой. При современном состоянии филологии не представляется затруднительным восстановить праславянский язык начала нашей эры, и более образованный фальсификатор постарался бы это сделать.  Вместо этого дощечки Изенбека (опять таки лишь на основании Влесовой книги) представляют малограмотную мешанину старых и новых форм и совершенно фантастических образований, которые не могли существовать ни в праславянском, ни в одном из него выходящих славянских языков. В этом отношении мое мнение, действительно, безапелляционно.  С. Лесной взялся не за свое дело, в этом я с Вами совершенно согласен. Он был отличный энтомолог и лучший специалист по австралийским мухам, но у него не было никакой филологической подготовки и поэтому он попался на такую грубую подделку. В одном я должен однако его защитить: он работал в области русской истории не для собственного прославления, а из плохо понятого патриотизма, что, с чисто научной точки зрения, пожалуй, еще хуже.  Я провел лето 1967-го года в Канберре и почти ежедневно с ним встречался; это был приятный и скромный человек[…]  Я не вхожу в содержание дощечек Изенбека, однако, то, что находится во Влесовой книге не выдерживает никакой критики с исторической точки зрения. То, что Вы говорите об индийском периоде Руси, только подтверждает подозрительный характер дощечек...
  46. 46. Надгробок на Воденському цвинтарі  Dr. PARAMONIV  “Here rests in God / Dr Serhiy Yakowich / Paramoniv / Born 4.11.1894 died 22.9.1967 / Rest in peace dear friend as Australian soil is to be a bed for your body / Your friends / G. Horilchenko & S. Mandryk / Laid to rest by the very reverend A. Teodorowych”  «Тут з Богом спочиває / доктор Сергій Якович / Парамонів / нар. 4.11.1894 помер 22.9.1967 / Спи дорогий друже / нехай тобі буде австралійська земля / буде легкою / Друзі Г. Горільченко / М. Мандрик / похоронив отець протопресвітер А. Теодорович»
  47. 47. Церква св. Миколи Чудотворця
  48. 48. Резюме  Сергій Парамонов є фундатором української і австралійської диптерології і палеоентомології, видатним систематиком і всесвітнім експертом з багатьох родин двокрилих.  С.Я.Парамоновим опубліковано понад 185 статей, частину з яких опубліковано посмертно (1968, 2003 та in press).  С.Я.Парамоновим описано біля 700 видів та підвидів з родин Bombyliidae, Asilidae, Syrphidae, Nemerstrinidae, Tachinidae, Pyrgotidae, etc.
  49. 49. Дякую за увагу!  Я вдячний пану Андрію Кравцову (Москва), пані Наталії Ґаттас (Вашингтон) та пану Віталію Кавурці за надіслані перевидання та копії книжок та статей Сергія Парамонова.  Д-р Ден Біккел і д-р Девід Мак-Алпайн (Сідней), д-р Девід Єйтс і пан Кріс Манчестер (Кенбра) надали допомогу у пошуку літературних відомостей.  Пан Едгар Рік і пані Мері Рік (Канберра) та пані Лідія Пучкова (Київ) поділилися своїми спогадами про Сергія Парамонова, якого вони знали особисто, за що я висловлюю їм велику подяку.

×