3. 3
ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ПОЛІТИКИ
Які асоціації викликає Україна? Міст між Сходом та Заходом,
футбол та Чорнобиль, не-Росія – чи ці образи дійсно відповідають
уявленню про Україну за кордоном або є тільки національними
кліше?
За останній рік українська дипломатія доклала особливих
зусиль до того, щоб створити український «бренд» – у березні
2011 року Міністерство закордонних справ України презентувало
масштабну Стратегію позиціонування України за кордоном. Проте
формування привабливості, або «м’якої сили», держави – тривалий
процес, на який впливає і політичний курс українського керівни-
цтва, і українська меншина, і дипломатична місія України у країні
перебування, і українська культура та продукція.
Прагнучи з’ясувати, з чим насправді асоціюється Україна се-
ред інтелектуальних еліт міжнародної спільноти, Інститут світової
політики в рамках проекту «М’яка сила України: інструмент ефек-
тивної зовнішньої політики» звернувся до експертів, журналістів,
політиків та державних діячів шести країн, які знають Україну
найкраще: її сусідів. А саме Білорусі, Грузії, Молдови, Польщі, Росії
та Румунії. На основі відповідей майже сотні провідних опініон-
мейкерів сусідніх держав ІСП визначив ТОП-5 асоціацій з Україною
для кожної з держав регіону.
Результати рейтингу привертають увагу до того, що ані про-
блеми у двосторонніх відносинах, ані імена політичних лідерів не
очолили рейтинг асоціацій закордонного експертного середовища.
Натомість учасники опитування пригадали українські туристич-
ні місця, українську кухню та культуру, чотири з шести опитаних
країн назвали Україну та її народ дружніми та гостинними. Деякі
російські експерти підтвердили, що Україна – не Росія, а от як міст
або буфер Україну сприймає не тільки держава-член Євросоюзу
Польща, а і маленька Республіка Молдова.
Автор терміну «м’яка сила», професор Гарвардського універ-
ситету Джозеф Най під час відеоконференції, проведеної Інститу-
том світової політики, зауважив: «Якщо у ваших сусідів різне ба-
чення політики, досить важко підібрати шлях, який зацікавить всіх
і буде для всіх однаково привабливим». Ілюстрацією до цих слів
стало розбіжне сприйняття однієї і тієї самої політичної ситуації в
Україні країнами-сусідами: в той час як у Грузії все ще пам’ятають
та захоплюються Помаранчевою революцією, у Польщі із прикрістю
спостерігають за поширенням корупції та дефіцитом демократії в
Україні.
У кожній країні до ТОП-5 асоціацій увійшло слово «сусід» -
навіть Грузія, яка поділяє з Україною тільки морський кордон, не
є винятком. Воно і не дивно: щоб зрозуміти зовнішню політику
країни, інколи потрібно лише визначити на мапі її сусідів.
М’ЯКА СИЛА УКРАЇНИ:
ТОП-30 асоціацій з Україною у регіоні
Білорусь
1. Помаранчева революція / Майдан
2. Крим
3. Дружня країна
4. Українська мова
5. Київ
Грузія
1. Дружня країна
2. Велика країна
3. Стратегічний партнер/союзник
4. Національна культура та кухня
5. Помаранчева революція
Польща
1. Корупція, дефіцит демократії, олігархи
2. Спільна історія
3. Гостинний народ
4. Роздільність/невизначеність
5. Партнерство
Республіка Молдова
1. Спільна історія
2. Національна кухня
3. Велика держава
4. Київ
5. Буфер-рятівник між Сходом та Заходом
Росія
1. Літо, відпочинок
2. Київ
3. Не Росія
4. Культура
5. Слов’яни, близька країна, Батьківщина
Румунія
1. Козаки
2. Газ і пов’язані з ним проблеми, Росія
3. Помаранчева революція / Майдан
4. Острів Зміїний / територіальні суперечки
5. Молода демократія
4. 4
ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ПОЛІТИКИ
ТОП-5 асоціацій з Україною:
1. Помаранчева революція/Майдан
2. Крим
3. Дружня країна
4. Українська мова
5. Київ
Білорусь
5. 5
ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ПОЛІТИКИ
Учасники опитування«Демократія», «свобода ЗМІ», «велика європейська країна» - ні,
йдеться не про європейську державу на кшталт Франції чи Швеції.
Саме такою постає Україна в очах білоруських експертів та журналіс-
тів, вінцем демократичного прояву якої є Помаранчева революція та
Майдан. Згідно з індексом демократії, підготовленим британським
аналітичним тижневиком «The Economist» наприкінці 2010 року,
Україна посідає 67-е місце і визначається як хоч і «пошкоджена», але
демократія, в той час як вирок Білорусі – «авторитарний режим» та
130-е місце зі 167-ми можливих. Насправді, за останній рік міжна-
родні експерти чимало разів порівняли Віктора Януковича з Алек-
сандром Лукашенком, а Україну з Білоруссю, зауважуючи виявлення
красномовних білоруських трендів управління державою в Україні,
як-от переслідування з явним політичним підтекстом та ув’язнення
опозиції. Проте для білорусів Україна продовжує залишатися взірцем.
За словами Станіслава Шушкевіча, екс-спікера білоруського парла-
менту, «Україна досягла демократії – зміни вищої влади шляхом ви-
борів». Здавалося б, європейців таким вже давно не здивуєш, але для
білоруського громадянського суспільства це поки що нездійсненна
мрія. За таких умов навіть така асоціація як «політична конкуренція»
виглядає не як ілюстрація політичного хаосу, а як комплімент.
А от у питанні Криму в оцінках білорусів політичного підтексту
шукати не треба: курорти півострову залишаються привабливими
для відпочинку північних сусідів України. Минулого року Україну з
туристичною метою відвідали майже 131 тис. осіб – перевершили бі-
лорусів тільки поляки та росіяни, а 17 червня 2011 року авіакомпанія
«Белавіа» відновила регулярний рейс Мінськ-Сімферополь, який не
виконувався протягом кількох останніх років.
Асоціації «дружня країна», «українська мова» та «Київ» зустрі-
чалися в опитуванні з однаковою частотою. «Вам пощастило: у вас не-
має проблеми рідної мови», - зауважив один з білоруських експертів,
із заздрістю коментуючи наявність одної державної мови в Україні. У
Білорусі білоруська мова конкурує з російською, а особисто президент
Білорусі Александр Лукашенка надає перевагу останній.
Артьоменко Сєрґєй, к. п. н., доцент Брест-
ського університет, докторант Мінського
університету
Бойдак Євґенія, менеджер економічних про-
грам Бізнес-школи ІПМ
Войтовіч Алєксандр, академік Національної
академії наук Білорусі
Дунаєв Владімір, незалежний експерт, ко-
лишній проректор Європейського гуманітар-
ного університету
Желіба Борис, д.ек. н., проф., Мінський
інститут управління
Загорская Марина, керівник інформаційно-
аналітичного порталу «Завтра твоей страны»
Калінкіна Світлана, шеф-редактор газети
«Народная воля»
Карбалевіч Валерій, політолог, незалежний
експерт
Криловіч Ірина, заступник головного редак-
тора щотижневика «Белорусы и рынок»
Литвіна Жанна, президент «Білоруської
асоціації журналістів»
Ліпай Алесь, головний редактор інформацій-
ного агентства «БелаПан»
Логвінец Алесь, політолог, незалежний
експерт
Малішевскій Віктор, журналіст, публіцист
Мельнічук Татьяна, кореспондент російської
служби Бі-Бі-Сі в Мінську
Мельянцев Денис, політолог, експерт
Шушкевіч Станіслав, екс-спікер парламенту
Білорусі
БІЛОРУСЬ:
ДЕМОКРАТІЯ ЗА УКРАЇНСЬКИМ ЗРАЗКОМ
6. 6
ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ПОЛІТИКИ
ТОП-5 асоціацій з Україною:
1. Дружня країна
2. Велика країна
3. Стратегічний партнер/союзник
4. Національна культура та кухня
5. Помаранчева революція
Грузія
7. 7
ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ПОЛІТИКИ
Учасники опитуванняІз зняттям з порядку денного євроатлантичної інтеграції Укра-
їни та очевидним зменшенням контактів на найвищому рівні в Грузії
та України мало б залишитися менше точок дотику. Проте ні: сим-
патія до України в Грузії далі спостерігається як на офіційному, так
і на публічному рівнях. Під час виступів в Інституті світової політи-
ки віце-прем’єр-міністр та міністр з питань європейської та євро
атлантичної інтеграції Грузії Ґіорґі Барамідзе любить наголошувати,
що згідно з суспільними опитуваннями Україна залишається другом
номер один для Грузії, випереджаючи США та ЄС. Грузини дуже ці-
нують підтримку територіальної цілісності Грузії усіма лідерами
незалежної України і пам’ятають про надану Україною допомогу: у
серпні 2008 року Україна надала Грузії гуманітарну допомогу загаль-
ною вартістю близько 8 млн. USD, а у вересні того ж року керівництво
України виділило для Грузії ще 50 млн. гривень.
Друга асоціація у рейтингу, «велика країна», навряд чи стосу-
ється тільки різниці у території: для Грузії Україна є найбільшою
дружньою країною на пострадянському просторі. Секретар Ради
національної безпеки Грузії Ґіорґі Бокерія під час відеоконферен-
ції, організованої Інститутом світової політики у грудні 2010 року,
наголосив: для грузинського уряду Україна залишається стратегіч-
ним партнером. Ця теза отримала підтвердження і на експертному
рівні. Президент Грузинської фундації стратегічних та міжнародних
досліджень Александр Ронделі переконаний: «Грузія та Україна ма-
ють спільну стратегічну мету: незалежність, розбудову власної дер-
жавності, а також і спільні загрози у вигляді неоімперських амбіцій
північного сусіда». До стратегічних пріоритетів обох держав експерт
також відносить європейську інтеграцію та розбудову Організації за
демократію та економічний розвиток ГУАМ.
У Грузії також не забувають Помаранчевої революції, але коно-
тації, звісно ж, інші, ніж у Білорусі. Майдан і Революція троянд для
грузин – це частина спільної історії. І хоча «The Economist» суворо
оцінив ситуацію з демократією у Грузії 103-ім місцем, Грузія може
пишатися спадщиною своєї революції: грузинські реформи вже стали
притчею во язицех.
Акубардія Теона, член Громадської ради з
оборони і безпеки
Бачіашвілі Нато, директор проектів Міжна-
родного центру геополітичних досліджень
Бендукідзе Каха, екс-міністр економіки, за-
сновник і ректор Вільного університету Тбілісі
Вешапідзе Паата, випускаючий редактор
видання «24 Saati» Daily
Ґеґешідзе Арчіл, старший науковий спів-
робітник Грузинського фонду стратегічних і
міжнародних студій
Ґоґолашвілі Каха, директор програм до-
сліджень Європейського Союзу Грузинського
фонду стратегічних і міжнародних студій
Купатадзе Александр, дослідник університе-
ту Дж. Вашингтона
Ліклікадзе Коба, журналіст грузинської
редакцї Радіо Свобода
Пхаладзе Тенґіз, керівник Міжнародного
центру геополітичних досліджень
Александр Ронделі, президент Грузинського
фонду стратегічних і міжнародних студій
Сесіашвілі Іраклі, військовий експерт, голова
ГО «Асоціація Справедливість і Свобода»
Табліашвілі Іраклі, медіа-експерт, голова
ГО «Абхаз-Інфо»
Тавхелідзе Міхаель, член коаліції неурядо-
вих організацій «За Європейську Грузію»
Ціскарішвілі Сосо, президент Незалежного
клубу експертів
Цуцкірідзе Леван, представник Голланд-
ського Інституту багатопартійної демократії
в Грузії, голова ради засновників Асоціації
міжнародних відносин
Чітадзе Ніка, політолог, PhD.
ГРУЗІЯ:
ПРОСТО СТРАТЕГІЧНИЙ ПАРТНЕР
8. 8
ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ПОЛІТИКИ
ТОП-5 асоціацій з Україною:
1. Спільна історія
2. Національна кухня
3. Велика держава
4. Київ
5. Буфер-рятівник між Сходом
та Заходом
Республіка
Молдова
9. 9
ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ПОЛІТИКИ
Учасники опитуванняМолдовські медіа виявилися менш успішними, ніж польські, у
впливі на формування іміджу України серед експертних кіл Респу-
бліки Молдова. В той час як молдовські газети фокусують увагу на
двосторонніх проблемах Києва та Кишинева, пов’язані з питаннями
кордону та Придністровським регіоном, молдовські експерти пере-
дусім асоціюють Україну з її історією та культурою. Не в останню
чергу це є результатом діяльності української громади в РМ, най-
чисельнішої національної меншини в країні. На відміну від Поль-
щі, учасники молдовського опитування мали на увазі не тільки і не
стільки новітню історію, скільки події минулих століть: участь укра-
їнців у визвольній війні проти Османської імперії, спільне минуле
всередині СРСР, культурні та соціальні зв’язки. Так само поширеною
і улюбленою є і українська кухня в Республіці Молдова. Чого вартує
лише той факт, що в центральній частині Тирасполя розташований
український ресторан «Куманёк» - чи не найпопулярніший заклад у
Придністров’ї.
Те, що Україна є великою державою, молдовські експерти зга-
дали так само, як і грузинські. Асоціативний ряд у цьому випадку
складався з таких слів як «територія», «простір», а інколи до епіте-
ту «велика» додавалася характеристика «європейська». При цьому,
як відомо, українські розміри у питаннях європейської інтеграції
Україні не на користь: представники Євросоюзу неодноразово за-
значали, що маленьку Молдову, територію якої можна порівняти з
територією одною української області, інтегрувати і європеїзувати
набагато легше, ніж Україну.
Але велика Україна – не просто великий сусід для молдаван,
а ще й своєрідна запорука її більш безпечного існування. На думку
молдовського експерта Оазу Нантоя, Україна – це буфер-рятівник
для Республіки Молдова, який не дозволяє Росії занадто поширити
свій вплив на її територію.
Андрієвскій Віталій, керівник Інформаційно-
аналітичного порталу AVA.MD
Биргеу Міхаіл, проректор Державного інсти-
туту міжнародних відносин
Дємідєцкій Валерій, голова представництва
«ІТАР-ТАСС» у РМ
Дікусар Алєксандр, член Адміністративної
ради Асоціації науково-культурного товари-
ства «Друзья России в Молдове»
Дірун Анатолій, перший заступник голови
партії «Обновление»
Загорча Юрій, голова Асоціації «Nemurire»
Назарія Сергій, керівник Центру стратегічного
аналізу і прогнозу «EST – VEST»
Нантоі Оазу, директор програм Інституту
публічної політики
Стевіле Іон, Надзвичайний і Повноважний
Посол Республіки Молдова в Україні
Степанов В’ячеслав, провідний науковий
співробітник Інституту культурної спадщини
АН Молдови
Тхорік Володимир, в.о. головного редактора
видання «Moldova suverană»
Церану Анатол, директор Центру стратегіч-
них досліджень та політичного консалтингу
«Politicon»
Чірімпей Корнеліу, координатор Національ-
ної мережі спостерігачів на виборах Молдови
Асоціації «Промо-Лекс»
Шеларі Галина, директор Центру стратегічних
досліджень і реформ
Ястребчак Володимир, уповноважений
представник Придністров’я на переговорах
з Придністровського врегулювання
РЕСПУБЛІКА МОЛДОВА:
БУФЕР-РЯТІВНИК
10. 10
ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ПОЛІТИКИ
ТОП-5 асоціацій з Україною:
1. Корупція, дефіцит демократії,
олігархи
2. Спільна історія
3. Гостинний народ
4. Роздільність/невизначеність
5. Партнерство
Польща
11. 11
ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ПОЛІТИКИ
Учасники опитуванняПольський рейтинг ТОП-5 Асоціацій з Україною єдиний, у яко-
му перше місце посідає образ України останніх років. Надто гострим
виявилося розчарування поляків «дефіцитом демократії» і відсутніс-
тю серйозних економічних реформ, на які вони так сподівалися після
Помаранчевої революції і за які так вболівали. До речі, показово, що
жоден з опитаних ІСП польських експертів Помаранчеву революцію
навіть не згадав, натомість присутня асоціація з «невиправданими
надіями». Відомий польський журналіст, оглядач видання «Gazeta
Wyborcza» Марчін Войцеховські пригадує: «Після 2004 року українці
стали найулюбленішою нацією в Польщі». Зараз Україна вже не є ав-
торитетом ані для польського уряду, ані для експертного середови-
ща. Частково таке сприйняття формує польська преса: експерт Цен-
тру східних студій Славомір Матущак зауважує, що після приходу до
влади Президента Януковича в Україні польські медіа продукують
багато критичних оглядів української політики. На відміну від Біло-
русі, у Польщі демократичне «сковзання» України не пройшло непо-
міченим: переслідування опозиції та сумнівно демократичні рефор-
ми (особливо резонансною в Польщі стала зміна до Конституції 2010
року) висвітлюються польськими ЗМІ часто і гостро.
Асоціація зі спільною історією також, на жаль, несе мало пози-
тивних конотацій. Перш за все учасники польського опитування по-
силалися на новітню історію Польщі, а саме трагедію на Волині під
час Другої світової війни, та занепокоєність націоналістичними по-
зиціями ВО «Свобода», яке здобуло перемогу на останніх місцевих
виборах у трьох західних областях України. Цікаво, що ситуація на
вищому політичному рівні із приходом до влади Віктора Януковича
змінилася якраз навпаки: представники Партії регіонів визнають, що
у відносинах між керівництвами обох держав історичні питання віді-
йшли на другий план, а двосторонній діалог став менш емоційним і
більш прагматичним.
Польські експерти також пов’язують з Україною такі образи як
«гостинний народ», «роздільність/невизначеність» та «партнерство».
Славомір Матущак підтверджує, що польський стереотипний поділ
України на Західну і Східну є спрощеним кліше. Втім, якщо така асо-
ціація панує серед інтелектуальних еліт Польщі, значить, курс на єв-
ропейську інтеграцію, проголошений на державному рівні, недостат-
ньо переконливий для деяких держав-членів ЄС, навіть сусідів. При
цьому поляки, опитані ІСП, не відмовляють Україні в партнерстві,
але стратегічним його більше не називають.
Адамські Лукаш, експерт Польського інститу-
ту міжнародних відносин
Войцеховські Марчін, оглядач видання
«Gazeta Wyborcza»
Громадські Гжегож, незалежний експерт
Даровські Єжи, член ради координаторів
проектів в Польщі НАРДА-Київ
Дзємідовіч Гжегож, викладач Колегіуму
Civitas
Журавські вел Граєвські Пшемислав, дослід-
ник Європейського Центру у Натоліні
Іванські Тадеуш, журналіст Польського радіо
Каца Ельжбєта, дослідник, координатор про-
грам Інституту справ публічних
Коваль Павел, депутат Європейського
парламенту
Косєнковські Марчін, дослідник Католицько-
го університету ім. Іоанна Павла ІІ
Курчаб-Редліх Кристина, публіцист, письмен-
ник
Лєклєф Себастьян, директор Центру соціаль-
них та економічних досліджень
Машкевіч Маріуш, заступник директора
Департаменту східної політики Міністерства
закордонних справ Польщі
Міхнік Адам, шеф-редактор видання «Gazeta
Wyborcza»
Пєкло Ян, директор Фундації польсько-укра-
їнської співпраці PAUCI
Поповські Славомір, незалежний оглядач
Родкєвіч Вітольд, експерт Департаменту
України, Молдови та Білорусі Центру східних
досліджень
Фуксєвіч Александр, координатор проектів
Інституту справ публічних
Чернявські Ян, незалежний консультант
Шептицькі Анджей, аналітик Інституту міжна-
родних відносин Варшавського університету
ПОЛЬЩА:
НЕВИПРАВДАНІ НАДІЇ
12. 12
ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ПОЛІТИКИ
ТОП-5 асоціацій з Україною:
1. Літо, відпочинок
2. Київ
3. Не Росія
4. Культура
5. Слов’яни, близька країна,
Батьківщина
Росія
13. 13
ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ПОЛІТИКИ
Учасники опитуванняРосійські експерти, опитані ІСП, не приховують: навіть коли у
двосторонніх відносинах спостерігається, як висловився Посол РФ в
Україні Міхаіл Зурабов, «ренесанс», знайти спільну мову виявляєть-
ся не дуже легко. Але поки політики і дипломати двох країн витра-
чають неймовірні зусилля для порятунку політичного діалогу, для
російських інтелектуальних кіл Україна, як виявилося, асоціюється
передусім з… відпочинком, квітучими садами, літом та фруктами.
До України щороку прибуває найбільше туристів з Росії, серед яких
найбільш популярними є кримські курорти. Щоправда, сама асоці-
ація «Крим», яка неодноразово згадувалася серед опитаних, може
бути пов’язана якраз не з відпочинком, а з болючими питаннями у
двосторонніх відносинах.
Те, що у Росії Україна асоціюється з її культурою і столицею,
не дивує. Але Росія виявилася єдиною країною, у якій згадали про
сучасну українську культуру, зокрема музичний гурт «Океан Ель-
зи». До речі, письменниками, які викликали асоціації з Україною у
різних країнах опитування, найчастіше виявилися Микола Гоголь,
який писав усе ж таки російською мовою, і Тарас Шевченко.
А от сюрпризом рейтингу виявилося те, що не тільки колишній
український президент вважає, що Україна – не Росія. Експерти ви-
значали Україну як протиставлення Росії: «немає імперського ми-
нулого», «не веде війну з Кавказом». До цього ж асоціативного ряду
імовірно належить і «незалежність», а отже, «не-Росія». Директор
російського Левада-Центру Лєв Ґудков переконаний: Росії не чужі
імперські настрої, але вони більше стосуються її самоідентичності,
аніж зазіхань на український суверенітет.
При цьому для багатьох експертів Україна і Росія залишають-
ся близькими державами. Частково – через власні родинні зв’язки,
частково – через спільну слов’янську приналежність. Імовірно, коли
російська влада говорить про союз Росії, Білорусі та України, вона
спирається саме на таке сприйняття. Тим більше, що серед пере-
січного населення РФ таке сприйняття загострене набагато більше,
аніж з-поміж експертних кіл, опитаних ІСП.
Бєлковський Станіслав, політолог, директор
Інституту національної стратегії
Ґольц Алєксандр, журналіст, співзасновник
Об’єднаного громадянського фронта
Ґудков Лєв, директор Левада-Центра
Еґґерт Константін, оглядач «Коммерсант FM»
Жаріхін Владімір, заступник директора
Інституту країн СНД
Колєсніков Андрєй, політичний оглядач
РІА-Новини
Лужикова Марина, президент Фонду регіо-
нальних стратегічних досліджень
Марков Сєрґєй, депутат Державної Думи,
директор Інституту політичних досліджень
Нємцов Боріс, співголовуючий Об’єднаного
демократичного руху «Солідарність»
Нікітін Алєксандр, директор Центру Євро
атлантичної Безпеки Московського державно-
го інституту міжнародних відносин
Окара Андрєй, директор Центру східноєвро-
пейських досліджень
Селіванова Ірина, к.і.н., Інститут економіки
РАН
Сухов Іван, оглядач видання «Московские
новости»
Черкасов Ґлєб, редактор відділу політики
газети «Коммерсант»
Шарий Андрєй, кореспондент «Радіо
Свобода»
РОСІЯ:
ВИЗНАЧЕННЯ ЧЕРЕЗ ЗАПЕРЕЧЕННЯ
14. 14
ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ПОЛІТИКИ
ТОП-5 асоціацій з Україною:
1. Козаки
2. Газ і пов’язані з ним проблеми,
Росія
3. Помаранчева революція / Майдан
4. Острів Зміїний / територіальні
суперечки
5. Молода демократія
Румунія
15. 15
ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ПОЛІТИКИ
Учасники опитуванняРезультати румунського опитування здивували тим, що для
деяких з учасників узагалі було важко знайти асоціації з Україною.
Директор Центру запобігання конфліктів та механізмів раннього
попередження Юліан Кіфу обгрунтовує це значним інформаційним
вакуумом щодо України в Румунії: «Українська меншина в Румунії
є дуже інтегрованою до румунського суспільства, а інформації про
Україну в Румунії надходить дуже мало. З усіх сусідів про Україну
в Румунії знають найменше». Дійсно, румунські медіа приділяють
Україні набагато менше уваги, аніж, наприклад, РМ та Росії. Отже,
експертне сприйняття України формується завдяки дійсно резонанс-
ним новинам у медіа: газовий конфлікт з РФ, Помаранчева револю-
ція, територіальні суперечки, які, зокрема, точилися навколо острову
Зміїний аж до 2009 року.
Цікаво, що асоціації з Росією щодо України згадувалися експер-
тами не тільки у зв’язку з газовою кризою, а й в контексті російської
сфери впливу. Один з експертів навіть назвав Україну «близьким со-
юзником РФ». А для Поля Кіку, редактора міжнародного відділу ру-
мунського видання «Evenimentul Zilei», український геополітичний
вектор є взагалі незрозумілим. Юліан Кіфу пояснює: для багатьох пе-
ресічних румун важко відрізнити українську ідентичність від росій-
ської, не кажучи вже про те, друзями чи ворогами є ці дві країни.
Однією з найпоширеніших асоціацій щодо України серед ру-
мунського експертного середовища стали образи Запорозької Січі
та Богдана Хмельницького. Багато експертів пригадали події з цьо-
го періоду української історії. Пояснення, яке пропонує Крістіан Ґіне,
директор Румунського центру європейської політики, тривожне: єди-
ним періодом, у який Україна в колективній пам’яті румун постала як
самодостатня держава, залишилася козацька епоха. Асоціації з нею
походять зі шкільних підручників, у яких розповідалося про відноси-
ни між Молдовою та Україною, зокрема, у XVII ст. Після приєднання
України до Російської імперії та за часів її незалежності Україна зни-
кла з румунського порядку денного.
Певне враження від сучасної України у румунських експертів
все ж є, проте навряд чи воно на її користь. «Молода», «незріла демо-
кратія», «країна, яка хотіла б стати регіональним лідером», «непослі-
довна політика» - Україні доведеться добряче попрацювати, щоб про-
демонструвати свою багатогранність румунським опініонмейкерам.
Бернекер Аліна, виконавчий директор Центру
підтримки місцевого розвитку
Вердес Дана, головний редактор видання
«The Diplomat»
Ґіне Крістіан, директор Румунського центру
європейської політики
Ґрамада Анжела, координатор зовнішньопо-
літичних програм Центру досліджень Східної
Європи та Азії
Думбрава Костіца, PhD, дослідник в галузі
політичних та соціальних наук Інституту
«Європейський університет»
Іонеску Міхал, директор Інституту політичних
досліджень оборони та військової історії
Кіку Поль, редактор міжнародного відділу
румунського видання «Evenimentul Zilei»
Кіфу Юліан, директор Центру запобігання
конфліктів та раннього попередження
Кочіно Адріан, незалежний журналіст
Лупеа Іоана, ведуча ток-шоу TVR Info, гро-
мадське телебачення Румунії
Морару Адріан, заступник директора Інститу-
ту публічної політики
Ніколеску Аґнес, координатор проектів
відділу європейського аналізі та досліджень
Європейського інституту
Тодераску Діну, координатор програм
Чорноморського трасту за регіональне
співробітництво – проекту Німецького фонду
Маршалла (США)
Чернаґоші Лаура, головний редактор B365.ro
Шекелі Ґабріель, дослідник Європейського
інституту
РУМУНІЯ:
АСОЦІАТИВНИЙ ВАКУУМ
16. 16
ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ПОЛІТИКИ
СКЛАД УЧАСНИКІВ ОПИТУВАННЯ
Білорусь
Артьоменко Сєрґєй, к. п. н., доцент Брестського університет,
докторант Мінського університету
БойдакЄвґенія, менеджер економічних програм Бізнес-школи
ІПМ
Войтовіч Алєксандр, академік Національної академії наук
Білорусі
Дунаєв Владімір, незалежний експерт, колишній проректор
Європейського гуманітарного університету
Желіба Борис, д.ек. н., проф., Мінський інститут управління
Загорская Марина, керівник інформаційно-аналітичного пор-
талу «Завтра твоей страны»
Калінкіна Світлана, шеф-редактор газети «Народная воля»
Карбалевіч Валерій, політолог, незалежний експерт
Криловіч Ірина, заступник головного редактора щотижневика
«Белорусы и рынок»
Литвіна Жанна, президент «Білоруської асоціації журналістів»
Ліпай Алесь, головний редактор інформаційного агентства
«БелаПан»
Логвінец Алесь, політолог, незалежний експерт
Малішевскій Віктор, журналіст, публіцист
Мельнічук Татьяна, кореспондент російської служби Бі-Бі-Сі
в Мінську
Мельянцев Денис, політолог, експерт
Шушкевіч Станіслав, екс-спікер парламенту Білорусі
Грузія
Акубардія Теона, член Громадської ради з оборони і безпеки
БачіашвіліНато,директор проектів Міжнародного центру гео-
політичних досліджень
Бендукідзе Каха, екс-міністр економіки, засновник і ректор
Вільного університету Тбілісі
Вешапідзе Паата, випускаючий редактор видання «24 Saati»
Daily
Ґеґешідзе Арчіл, старший науковий співробітник Грузинського
фонду стратегічних і міжнародних студій
Ґоґолашвілі Каха, директор програм досліджень Європей-
ського Союзу Грузинського фонду стратегічних і міжнародних
студій
КупатадзеАлександр,дослідник університету Дж. Вашингтона
Ліклікадзе Коба, журналіст грузинської редакцї Радіо Свобода
Пхаладзе Тенґіз, керівник Міжнародного центру геополітич-
них досліджень
Александр Ронделі, президент Грузинського фонду стратегіч-
них і міжнародних студій
Сесіашвілі Іраклі, військовий експерт, голова ГО «Асоціація
Справедливість і Свобода»
Табліашвілі Іраклі, медіа-експерт, голова ГО «Абхаз-Інфо»
Тавхелідзе Міхаель, член коаліції неурядових організацій «За
Європейську Грузію»
Ціскарішвілі Сосо, президент Незалежного клубу експертів
Цуцкірідзе Леван, представник Голландського Інституту бага-
топартійної демократії в Грузії, голова ради засновників Асоці-
ації міжнародних відносин
Чітадзе Ніка, політолог, PhD.
Польща
Адамські Лукаш, експерт Польського інституту міжнародних
відносин
Войцеховські Марчін, оглядач видання «Gazeta Wyborcza»
Громадські Гжегож, незалежний експерт
Даровські Єжи, член ради координаторів проектів в Польщі
НАРДА-Київ
Дзємідовіч Гжегож, викладач Колегіуму Civitas
Журавські вел Граєвські Пшемислав, дослідник Європейсько-
го Центру у Натоліні
Іванські Тадеуш, журналіст Польського радіо
Каца Ельжбєта, дослідник, координатор програм Інституту
справ публічних
Коваль Павел, депутат Європейського парламенту
Косєнковські Марчін, дослідник Католицького університету
ім. Іоанна Павла ІІ
Курчаб-Редліх Кристина, публіцист, письменник
Лєклєф Себастьян, директор Центру соціальних та економіч-
них досліджень
Машкевіч Маріуш, заступник директора Департаменту схід-
ної політики Міністерства закордонних справ Польщі
Міхнік Адам, шеф-редактор видання «Gazeta Wyborcza»
Пєкло Ян, директор Фундації польсько-української співпраці
PAUCI
Поповські Славомір, незалежний оглядач
Родкєвіч Вітольд, експерт Департаменту України, Молдови та
Білорусі Центру східних досліджень
Фуксєвіч Александр, координатор проектів Інституту справ
публічних
Чернявські Ян, незалежний консультант
Шептицькі Анджей, аналітик Інституту міжнародних відносин
Варшавського університету
Республіка Молдова
Андрієвскій Віталій, керівник Інформаційно-аналітичного
порталу AVA.MD
Биргеу Міхаіл, проректор Державного інституту міжнародних
відносин
Дємідєцкій Валерій, голова представництва «ІТАР-ТАСС» у РМ
Дікусар Алєксандр, член Адміністративної ради Асоціації на-
уково-культурного товариства «Друзья России в Молдове»
Дірун Анатолій, перший заступник голови партії «Обновле-
ние»
Загорча Юрій, голова Асоціації «Nemurire»
Назарія Сергій, керівник Центру стратегічного аналізу і про-
гнозу «EST – VEST»
Нантоі Оазу, директор програм Інституту публічної політики
Стевіле Іон, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки
Молдова в Україні
Степанов В’ячеслав, провідний науковий співробітник Інсти-
туту культурної спадщини АН Молдови
Тхорік Володимир, в.о. головного редактора видання
«Moldova suverană»
Церану Анатол, директор Центру стратегічних досліджень та
політичного консалтингу «Politicon»
Чірімпей Корнеліу, координатор Національної мережі спосте-
рігачів на виборах Молдови Асоціації «Промо-Лекс»
Шеларі Галина, директор Центру стратегічних досліджень і
реформ
Ястребчак Володимир, уповноважений представник Придні
стров’я на переговорах з Придністровського врегулювання
Росія
Бєлковський Станіслав, політолог, директор Інституту націо-
нальної стратегії
Ґольц Алєксандр, журналіст, співзасновник Об’єднаного гро-
мадянського фронта
Ґудков Лєв, директор Левада-Центра
Еґґерт Константін, оглядач «Коммерсант FM»
Жаріхін Владімір, заступник директора Інституту країн СНД
Колєсніков Андрєй, політичний оглядач РІА-Новини
Лужикова Марина, президент Фонду регіональних стратегіч-
них досліджень
Марков Сєрґєй, депутат Державної Думи, директор Інституту
політичних досліджень
Нємцов Боріс, співголовуючий Об’єднаного демократичного
руху «Солідарність»
Нікітін Алєксандр, директор Центру Євроатлантичної Безпеки
Московського державного інституту міжнародних відносин
Окара Андрєй, директор Центру східноєвропейських дослі-
джень
Селіванова Ірина, к.і.н., Інститут економіки РАН
Сухов Іван, оглядач видання «Московские новости»
Черкасов Ґлєб, редактор відділу політики газети «Коммер-
сант»
Шарий Андрєй, кореспондент «Радіо Свобода»
Румунія
Бернекер Аліна, виконавчий директор Центру підтримки міс-
цевого розвитку
Вердес Дана, головний редактор видання «The Diplomat»
Ґіне Крістіан, директор Румунського центру європейської по-
літики
Ґрамада Анжела, координатор зовнішньополітичних програм
Центру досліджень Східної Європи та Азії
Думбрава Костіца, PhD, дослідник в галузі політичних та со-
ціальних наук Інституту «Європейський університет»
Іонеску Міхал, директор Інституту політичних досліджень
оборони та військової історії
Кіку Поль, редактор міжнародного відділу румунського ви-
дання «Evenimentul Zilei»
Кіфу Юліан, директор Центру запобігання конфліктів та ран-
нього попередження
Кочіно Адріан, незалежний журналіст
ЛупеаІоана,ведучаток-шоуTVRInfo,громадськетелебачення
Румунії
Морару Адріан, заступник директора Інституту публічної по-
літики
Ніколеску Аґнес, координатор проектів відділу європейського
аналізі та досліджень Європейського інституту
Тодераску Діну, координатор програм Чорноморського трасту
за регіональне співробітництво – проекту Німецького фонду
Маршалла (США)
Чернаґоші Лаура, головний редактор B365.ro
Шекелі Ґабріель, дослідник Європейського інституту
19. 19
INSTITUTE OF WORLD POLICY
When foreigners think of Ukraine, what do they see? A bridge
between East and West, a country big on football, Chornobyl, “the
country that’s not Russia”? Do these images really match how foreigners
see Ukraine, or are they mere national clichés?
Over the last year, Ukrainian diplomats have worked to create the
“Ukraine” brand. In March 2011 the Ministry of Foreign Affairs presented
a large-scale Positioning Strategy for Ukraine Abroad. However, building
Ukraine’s power of attraction, or “soft power”, will be a long process.
It will be influenced by such factors as the stance of Ukraine’s political
leadership, the presence of a Ukrainian minority in the target country,
Ukraine’s diplomatic mission there, as well as Ukrainian culture and
products.
In an attempt to find out what the thought of Ukraine really evokes
among the intellectual elites of the international community, and as part
of the project “Ukraine’s Soft Power: A Tool for effective foreign policy”,
the Institute of World Policy surveyed experts, journalists, politicians
and statesmen in the six countries that know Ukraine best: its neighbors.
Based on the answers of nearly 100 prominent opinion-makers in these
countries (Belarus, Georgia, the Republic of Moldova, Poland, Romania
and the Russian Federation), IWP has identified the 5 notions (“Top 5”)
most associated with Ukraine in each country.
The results of the rating are striking in that neither current
bilateral problems, nor political leaders top the lists. Instead, participants
mentioned Ukraine’s touristic destinations, its cuisine and its culture.
Four out of six countries surveyed described Ukraine as a friendly and
hospitable nation. Some Russian experts agreed that Ukraine is not
Russia, while Ukraine is perceived as a bridge or a buffer not only by EU
member Poland, but also by the small Republic of Moldova.
During a videoconference organized by IWP, Harvard University
professor Joseph Nye, who created the term “soft power”, recently
remarked: “If neighbors of Ukraine have different views, it is rather
difficult to find the way attractive to all of them”. This meaning is
illustrated by the divergent perceptions of the political situation in
Ukraine: while the Orange revolution is still remembered and admired
in Georgia, Poland is bitter about the spread of corruption and the
persistent democratic deficit in Ukraine.
The Top 5s of all countries surveyed include the word “neighbor” –
even Georgia’s, which shares only a maritime border with Ukraine. This
does not come as a surprise: in order to understand a country’s foreign
policy, sometimes you just have to look up its neighbors on a map.
UKRAINE’S SOFT POWER:
The Top 30 Notions Associated
with Ukraine in the Region
Belarus
1. Orange Revolution
2. Crimea
3. Friendly Country
4. Ukrainian Language
5. Kyiv
Georgia
1. Friendly Country
2. Large Country
3. Strategic Partner / Ally
4. National Cuisine and Culture
5. Orange Revolution
Poland
1. Corruption, Democratic Deficit, Oligarchs
2. Common History
3. Hospitability
4. Divided/Undefined Country
5. Partnership
Republic of Moldova
1. Common History
2. National Cuisine
3. Large Country
4. Kyiv
5. Useful Buffer between East and West
Russia
1. Summer, Rest
2. Kyiv
3. Not Russia
4. Culture
5. Slavs, Close Country, Motherland
Romania
1. Cossacks
2. Gas and Related Problems, Russia
3. Orange Revolution
4. Serpentine Island / Territorial Issues
5. New Democracy
20. 20
INSTITUTE OF WORLD POLICY
TOP-5 notions associated with Ukraine:
1. Orange Revolution
2. Crimea
3. Friendly Country
4. Ukrainian Language
5. Kyiv
Belarus
21. 21
INSTITUTE OF WORLD POLICY
List of Survey Participants“Democracy”, “media freedom”, “a great European country.” No,
these terms are not being used to describe France or Sweden. This is
how Ukraine looks to Belarusian experts and journalists, for whom the
Orange revolution epitomized Ukraine’s progress toward democracy. In
the Economist Intelligence Unit Democracy Index 2010, Ukraine is ranked
67th out of 167 and qualifies as a democracy, albeit a “flawed” one. As for
Belarus, it is condemned as an “authoritarian regime” and ranked 130th.
In fact, over the past year many international experts have compared
Viktor Yanukovych to Aleksandr Lukashenka, and Ukraine to Belarus,
noting the appearance of Belarus-type practices in Ukraine such as the
politically-motivated persecution of former officials and the imprisonment
of opposition politicians. Still, for Belarus, Ukraine remains a democratic
model. According to Stanislau Shushkevich, former speaker of the Belarus
parliament, “Ukraine has achieved democracy: the changing of political
leadership though elections”. For Europeans, this is not a surprising feat.
But for civil society in Belarus, it remains an unfulfilled dream. In such
conditions, the notion of “political competition” represents not chaos but
democracy.
As for Crimea, there are no major political implications to be found:
the peninsula remains an attractive holiday destination for Ukraine’s
northern neighbors. Last year Crimea attracted 131 000 tourists from
Belarus (a number only surpassed by Russia and Poland), while on June
17, 2011 Belavia Airlines resumed regular service between Minsk and
Symferopol after a multi-year hiatus.
Ukraine is also associated with the notions of “friendly country”,
“the Ukrainian language” and “Kyiv”, which came up equally often. “You
are lucky: you don’t have the issue of the state language”, noted one of
the Belarusian experts, commenting on the fact that Ukrainian is the only
state language in Ukraine. In Belarus the Belarusian language competes
with Russian, with President Aleksandr Lukashenka preferring the latter.
Sergei Artemenko, PhD, lecturer, Brest State
University
Evgeniya Boidak, program manager, IPM
Business-School
Vladimir Dunaev, independent expert, former
Vice Principal of the European Humanitarian
University
Svetlana Kalinkina, editor-in-chief, “Narodna
Volia” Daily
Valeriy Karbalevich, political scholar,
independent expert
Irina Krylovich, deputy editor-in-chief,
“Belorusy I Rynok” Weekly
Zhanna Litvina, president, Belarusian
Association of Journalists
Ales Logvinets, political scholar, independent
expert
Ales Lipai, editor-in-chief, News Agency
“BelaPan”
Viktor Malishevskiy, independent journalist,
publicist
Tatiana Melnichuk, correspondent in Minsk,
Russian BBC Service
Denis Melyantsev, independent expert
Stanislau Shushkevich, ex-Speaker of the
Parliament of Belarus
Aleksandr Voitovich, academician, National
Academy of Sciences of Belarus
Marina Zagorskaya, director, Informational-
analytical Portal “Zautra.by”
Boris Zheliba, professor, Minsk Institute of
Management
BELARUS:
UKRAINE AS A MODEL
FOR DEMOCRATIZATION
22. 22
INSTITUTE OF WORLD POLICY
TOP-5 notions associated with Ukraine:
1. Friendly Country
2. Large Country
3. Strategic Partner/Ally
4. National Cuisine and Culture
5. Orange Revolution
Georgia
23. 23
INSTITUTE OF WORLD POLICY
List of Survey ParticipantsWith Ukraine’s Euro-Atlantic integration off the agenda and high-
level bilateral contacts shrinking, one could assume that Ukraine and
Georgia are growing apart. Not in the least: Georgia’s amicability towards
Ukraine remains obvious at both the official and public levels. During
panel discussions at the Institute of World Policy, Georgia’s Vice Prime
Minister and State Minister for European and Euro-Atlantic Integration,
Giorgi Baramidze, stressed that public opinion in his country still sees
Ukraine as Georgia’s closest ally, before even the United States and the
EU. The Georgians appreciate Ukraine’s long-standing support for the
territorial integrity of their country, and remember the aid received from
Ukraine. In August 2008, Ukraine supplied 8 million USD in humanitarian
aid to Georgia, and in September 2008 it allocated an additional
50 million UAH.
The rating’s runner-up, “large country”, hardly refers to the
difference in territory only: for Georgia, Ukraine is the largest friendly
country in the post-Soviet space. During a videoconference organized by
IWP in December 2010, the Secretary of the National Security Council
of Georgia, Giorgi Bokeria, stressed that Ukraine is Georgia’s strategic
partner. This statement received confirmation at the expert level. The
President of the Georgian Foundation for Strategic and International
Studies, Alexander Rondeli, is convinced that “Georgia and Ukraine have
the same strategic objectives: independence and the development of
statehood, as well same the same threats stemming from the neo-imperial
ambitions of their Northern neighbor”. The expert also included European
integration and the development of the Organization for Democracy and
Economic Development (GUAM) in the list of shared strategic objectives.
Georgians also remember the Orange Revolution, but not in
the same way as Belarusians do. For Georgians, Maidan and the Rose
Revolution are a part of a shared history. And while The Economist only
ranks Georgian democracy 103rd, the country can be proud of the heritage
of its own revolution: Georgian reforms continuously make headlines and
are in many respects held up as examples to follow.
Teona Akubardia, member of the Executive
Board, Civil Council on Defense and Security
Nato Bachiashvili, project director, International
Center for Geopolitical Studies
Kakha Bendukidze, ex-Minister of Economy of
Georgia, founder of the Free University of Tbilisi
Nika Chitadze, political expert, PhD
Archil M. Gegeshidze, senior fellow, Georgian
Foundation for Strategic and International
Studies
Kakha Gogolashvili, director of EU Studies,
Georgian Foundation for Strategic and
International Studies
Alexander Kupatadze, fellow, George
Washington University
Koba Liklikadze, journalist, Radio Free Europe /
Radio Liberty
Tengiz Pkhaladze, chairman, International
Centre for Geopolitical Studies
Alexander Rondeli, president, Georgian
Foundation For Strategic and International
Studies
Irakli Sesiashvili, military expert, head, NGO
“Justice and Freedom”
Irakli Tabliashvili, mediaexpert, chairman,
“Abkhaz-Info”
Mikheil Tavkhelidze, member, Coalition “For
European Georgia”
Soso Tsiskarishvili, president, Independent
Experts Club
Levan Tsutskiridze, representative, Netherlands
Institute for Multi-party Democracy in Georgia,
the Founding Board’s chairman, Association for
International Relations
Paata Veshapidze, editor-publisher, “24 Saati”
Daily
GEORGIA:
JUST A STRATEGIC PARTNER
24. 24
INSTITUTE OF WORLD POLICY
TOP-5 notions associated with Ukraine:
1. Common History
2. National Cuisine
3. Large Country
4. Kyiv
5. Useful Buffer between East and
West
Republic of
Moldova
25. 25
INSTITUTE OF WORLD POLICY
List of Survey ParticipantsThe Moldovan media has been less successful than that of Poland
at shaping Ukraine’s image in expert circles. While the Moldovan press
focuses on the bilateral problems between Kyiv and Chisinau, namely
border demarcation and the Transnistria region, Moldovan experts
associate Ukraine with its history and culture. To a large extent this is
thanks to the Ukrainian community in Moldova, the largest national
minority in the country. In contrast to Poland, the experts surveyed
referred less to recent history than to past centuries: Ukrainian
participation in Moldova’s war of independence against the Ottoman
Empire, its common past within the USSR, cultural and social links.
Ukrainian cuisine is well-known and appreciated in Moldova. For
example, the Ukrainian restaurant “Kumaniok”, in central Tiraspol, is
one of the most popular spots in Transnistria.
The Moldovan experts, like those in Georgia, noted Ukraine’s
size. Words like “territory”, “space”, and sometimes the characteristic
“European” were attached to the attribute “large”. As a matter of fact,
size does not benefit Ukraine in matters of the European integration:
EU representatives have often noted that it is easier to integrate and
Europeanize little Moldova, whose territory can be compared to one of
Ukraine’s regions, than Ukraine.
Ukraine’s size is of more than just symbolic significance for
Moldovans. It also helps guarantee Moldova’s security. According
to expert Oazu Nantoi, Ukraine is a useful buffer for the Republic of
Moldova, as it prevents Russia from exerting too much influence on its
territory.
Vitaliy Andrievsky, head, information and
analytical portal AVA.MD
Michail Birgeu, vice principal, State Institute of
International Relations
Corneliu Cirimpei, coordinator, Promo-Lex
Association observers’ network
Valeriy Demydetsky, head, “ІТАR-ТАSS” Office
in Moldova
Aleksandr Dikusar, member , Administrative
Council, Scientific and Cultural Association
“Friends of Russia in Moldova”
Anatoliy Dirun, first deputy head of the
“Obnovlenie” party
Sergiu Nazaria, director, Centre for Strategic
Analysis and Prognosis “EST-VEST”
Oazu Nantoi, program director, Institute for
Public Policy
Galina Selari, executive director, Center for
Strategic Studies and Reforms
Vyacheslav Stepanov, senior researcher,
Institute of Cultural Heritage of Academy of
Sciences of Moldova
Ion Stăvilă, Ambassador Extraordinary and
Plenipotentiary of the Republic of Moldova to
Ukraine
Anatol Taranu, director, Center for Strategic
Research and Political Consulting “Politicon”
Vladimir Thoric, acting editor-in-chief,
“Moldova suverană”
Vladimir Yastrebchak, special envoy of the
Transnistria region to the 5+2 negotiations on
the Transnistria conflict resolution
Yuriy Zagorcha, head, “Nemurire” Association
REPUBLIC OF MOLDOVA:
USEFUL BUFFER
26. 26
INSTITUTE OF WORLD POLICY
TOP-5 notions associated with Ukraine:
1. Corruption, Democratic Deficit,
Oligarchs
2. Common History
3. Hospitability
4. Divided/Undefined Country
5. Partnership
Poland
27. 27
INSTITUTE OF WORLD POLICY
List of Survey ParticipantsPoland’s Top 5 is the only one in which the negative images
associated with Ukraine’s recent problems come first. Too bitter is the
Poles’ disappointment with the “democratic deficit” and the lack of
serious economic reforms, in which they had placed such hope after the
Orange Revolution. Incidentally, no expert surveyed by IWP mentioned
the Orange Revolution, while “unfulfilled hopes” did come up. Respected
journalist Marcin Wojciechowski (of Gazeta Wyborcza) comments: “After
2004, Ukraine became Poland’s favorite nation”. Now, Ukraine is no
longer admired by the Polish government, nor by its expert community.
This can partially be attributed to the Polish media: an expert from
the Centre for Eastern Studies, Slawomir Matuszak, explains that since
Viktor Yanukovych became the President of Ukraine, the Polish press has
produced increasingly critical coverage of Ukrainian politics. In contrast
to Belarus, Ukraine’s democratic “backsliding” has not gone unnoticed in
Poland: the persecution of the opposition and dubious democratic reforms
(the Constitutional reform of 2010 was especially resonant in Poland) are
frequently and sharply covered by the Polish media.
The notion of a common history also carries few positive
connotations. Those surveyed referred primarily to Poland’s more recent
history, in particular the Volyn tragedy during World War II. They are
also preoccupied by the nationalistic position of the All-Ukrainian Union
“Svoboda”, which took three Western regions in the last local elections.
Curiously, in Ukraine the opposite has happened since the election
of Viktor Yanukovych: historical grudges have become less central to
relations with Poland, with representatives of the ruling Party of Regions
describing the dialogue as less emotional and more pragmatic.
Associations like “hospitable people”, “divided/undefined country”
and “partnership” came up equally often in the rating. Slawomir Matuszak
confirms that the Polish division of Ukraine into its Western and Eastern
parts is a simplistic cliché. Still, if such a notion holds sway in the Polish
intellectual elite, then Ukraine’s course toward European integration
has not been convincing enough for some EU Member States, even its
neighbors. Of course, the Poles, surveyed by IWP, are still offering a
partnership to Ukraine – but they no longer describe it as “strategic.”
Łukasz Adamski, expert, Polish Institute of
International Affairs
Jan Czerniawski, independent training
consultant
Jerzy Darowski, member of team of operation,
Direction-Projects in Poland, Ukrainian NARDA-
Kiev
Grzegorz Dziemidowicz, lecturer, Collegium
Civitas
Aleksander Fuksiewicz, project coordinator,
Institute of Public Affairs
Grzegorz Grozmadzki, independent expert
Tadeuz Iwański, Polish Radio
Elżbieta Kaca, project coordinator/researcher,
Institute of Public Affairs
Pawel Koval, Member of the European
Parliament
Marcin Kosienkowski, Post Doctoral Fellow,
John Paul II Catholic University of Lublin
Krystyna Kurczab-Redlich, journalist, publicist,
writer
Sebastian Leclef, director, Center of Social and
Economic Studies
Mariusz Maszkiewicz, vice-director, the Eastern
Policy Department in the Polish MFA
Adam Michnik, editor-in-chief, “Gazeta
Wyborcza”
Jan Pieklo, director, Polish-Ukrainian
Cooperation Foundation – PAUCI
Slawomir Popowski, independent observer
Witold Rodkiewicz, expert, Department for
Ukraine, Belarus and Moldova of Center for
Eastern Studies
Andrzej Szeptycky, lecturer, Institute of
International Relations, the University of
Warsaw
Marcin Wojciechowski, observer, “Gazeta
Wyborcza”
Przemysław Zurawski vel Grajewski,
researcher, European Centre Natolin
POLAND:
UNFULFILLED HOPES
28. 28
INSTITUTE OF WORLD POLICY
TOP-5 notions associated with Ukraine:
1. Cossacks
2. Gas and Related Problems, Russia
3. Orange Revolution
4. Serpentine Island / Territorial
Issues
5. New Democracy
Romania
29. 29
INSTITUTE OF WORLD POLICY
List of Survey ParticipantsThe results of the survey in Romania are striking in that some
participants found it difficult to associate any notions at all with Ukraine.
The Director of the Centre for Conflict Prevention and Early Warning,
Iulian Chifu, faults the absence of information about Ukraine in Romania:
“The Ukrainian minority in Romania is very integrated into Romanian
society, and too little information about Ukraine comes into Romania. Of
all our neighbors, we know the least about Ukraine”. In fact, the Romanian
media devote significantly less attention to Ukraine than, for example, to
the Republic of Moldova or Russia. So the expert perception of Ukraine in
Romania is defined by major events: gas disputes with Russia, the Orange
Revolution, and territorial issues (which remained a problem until 2009 in
the case of Serpentine Island).
Interestingly, Ukraine is associated with Russia not only in
connection to gas crises, but also in the context of the Russian sphere of
influence. One of the experts called Ukraine “Russia’s close ally”. And
for Paul Ciocoiu, foreign affairs editor of the daily Evenimentul Zilei, the
Ukrainian geopolitical vector is not clear at all. Iulian Chifu suggests
the following explanation: for many average Romanians it is difficult to
distinguish the Russian identity from the Ukrainian, to say nothing of
whether these two countries are friends or enemies.
One of the most frequently-mentioned associations with Ukraine
is the image of Cossacks and Bohdan Khmelnytskyi. Many experts
recalled events from this historical period. The reasons for this, offered
by Cristian Ghinea, Director of the Romanian Center for European
Policies, are worrisome: the only period in which Ukraine is perceived as
an independent state in the Romanian collective memory is that of the
Cossacks. This is largely due to school textbooks, which describe relations
between Moldova and Ukraine in the 17th century. From the point of
Ukraine’s annexation into the Russian Empire as well as after gaining
independence from the Soviet Union Ukraine has been off Romania’s
public agenda.
The Romanian experts do have some impressions about modern
Ukraine, but they are not positive. “New”, “immature democracy”,
“wannabe regional leader”, “incoherent policies.” Ukraine should gear
up for hard work if it wants to become more than a cliché in the eyes of
Romanian opinion-makers.
Alina Bernecker, executive director, Center for
Rural Assistance
Laura Cernahoschi, editor-in-chief, B365.ro
Paul Ciocoiu, foreign affairs editor, “Evenimentul
Zilei” Daily
Iulian Chifu, director, Centre for Conflict
Prevention and Early Warning
Adrian Cochino, independent journalist
Dumbrava Costica, PhD researcher, Political and
Social Sciences, European University Institute
Cristian Ghinea, director, Romanian Center for
European Policy
Angela Gramada, Foreign Policy Program
coordinator, Center of East European and Asia
Studies
Mihail E.Ionescu, director, Institute for Political
Studies of Defense and Military History
Ioana Lupea, TVR Info, Romanian public
television/Talk show host
Adrian Moraru, deputy director, Institute for
Public Policy
Agnes Nicolescu, project coordinator, European
Analysis and Studies Unit, European Institute
Gabriel Szekely, researcher, European Institute
Dinu Toderascu, program officer, the Black Sea
Trust for Regional Cooperation (BST), a project
of the German Marshall Fund of the United
States
Dana Verdes, editor-in-chief, “The Diplomat”
ROMANIA:
ASSOCIATION VACUUM
30. 30
INSTITUTE OF WORLD POLICY
TOP-5 notions associated with Ukraine:
1. Summer, Rest
2. Kyiv
3. Not Russia
4. Culture
5. Slavs, Close Country, Motherland
Russia
31. 31
INSTITUTE OF WORLD POLICY
List of Survey ParticipantsThe Russian experts surveyed by IWP admit that even during the
current “Renaissance” in bilateral relations (an expression used by the
Ambassador of the Russian Federation to Ukraine, Mikhail Zurabov),
it is difficult for Ukraine and Russia to always see eye to eye. But while
the politicians and diplomats of both countries are making enormous
efforts to improve political dialog, Russian intellectual circles associate
Ukraine with… rest, holidays, blooming gardens, summer and fruit. Each
year, more Russians come to Ukraine than citizens of any other country,
with Crimean resorts destinations of choice. However, the image of the
Crimea, also one of the associated notions, is related to painful bilateral
issues rather than to holiday get-aways.
It is not surprising that for Russia, Ukraine is associated with its
culture and capital. What is surprising is that Russia is the only country
in which survey participants mentioned modern Ukrainian culture, (e.g.
the “Okean Elzy” musical group). In the other countries, the authors
most strongly associated with Ukraine were Mykola Gogol, who wrote in
Russian, and Taras Shevchenko.
Another surprise was the degree to which Russian experts see
Ukraine as separate from Russia. The experts defined Ukraine in
juxtaposition to Russia: “no imperial past”, “does not wage a war in the
Caucasus”. The words “independence” and “not Russia” belong here, too.
The Director of the Russian Levada Centre, Lev Gudkov, is convinced that
imperial ambitions are not alien to Russia, but that they mostly reflect
its self-definition rather than an actual desire to compromise Ukraine’s
sovereignty.
Still, many experts consider Russia and Ukraine to be close
countries, namely due to family connections and common Slavic roots.
This is what the Russian authorities probably rely on when they talk
about the Union of Russia, Belarus and Ukraine, especially given that this
sentiment is significantly stronger among the general population than in
the expert community surveyed by IWP.
Stanislav Belkovsky, director, Institute of
National Strategy
Gleb Cherkasov, editor of political section,
“Kommersant” Daily
Konstantin Eggert, observer, “Kommersant FM”
Aleksandr Golts, journalist, co-founder of
United Civil Front
Lev Gudkov, director, Levada-Centre
Andrei Kolesnikov, political observer, RIA-
Novosti
Marina Luzhykova, president, Fund for Regional
Strategic Studies
Sergei Markov, State Duma deputy, director,
Institute for Political Studies
Boris Nemtsov, co-chairman, United
Democratic Movement “Solidarity”
Aleksandr Nikitin, director, Center of Euro-
Atlantic Security, Moscow State Institute of
International Relations
Andrey Okara, director, Center of Eastern
European Studies
Iryna Selivanova, PhD, Institute of Economy of
the Russian Academy of Sciences
Andrey Sharyi, correspondent, Radio Free
Europe / Radio Liberty
Ivan Sukhov, observer, “Moskovskie Novosti”
Vladimir Zharikhin, deputy director, Institute
of CIS States
RUSSIA:
DEFINITION THROUGH NEGATION
32. 32
INSTITUTE OF WORLD POLICY
LIST OF SURVEY PARTICIPANTS
Belarus
Sergei Artemenko, PhD, lecturer, Brest State University
Evgeniya Boidak, program manager, IPM Business-School
Vladimir Dunaev, independent expert, former Vice Principal of
the European Humanitarian University
Svetlana Kalinkina, editor-in-chief, “Narodna Volia” Daily
Valeriy Karbalevich, political scholar, independent expert
Irina Krylovich, deputy editor-in-chief, “Belorusy I Rynok” Weekly
Zhanna Litvina, president, Belarusian Association of Journalists
Ales Logvinets, political scholar, independent expert
Ales Lipai, editor-in-chief, News Agency “BelaPan”
Viktor Malishevskiy, independent journalist, publicist
Tatiana Melnichuk, correspondent in Minsk, Russian BBC Service
Denis Melyantsev, independent expert
Stanislau Shushkevich, ex-Speaker of the Parliament of Belarus
Aleksandr Voitovich, academician, National Academy of Sciences
of Belarus
Marina Zagorskaya, director, Informational-analytical Portal
“Zautra.by”
Boris Zheliba, professor, Minsk Institute of Management
Georgia
Teona Akubardia, member of the Executive Board, Civil Council
on Defense and Security
Nato Bachiashvili, project director, International Center for
Geopolitical Studies
Kakha Bendukidze, ex-Minister of Economy of Georgia, founder
of the Free University of Tbilisi
Nika Chitadze, political expert, PhD
Archil M. Gegeshidze, senior fellow, Georgian Foundation for
Strategic and International Studies
Kakha Gogolashvili, director of EU Studies, Georgian Foundation
for Strategic and International Studies
Alexander Kupatadze, fellow, George Washington University
Koba Liklikadze, journalist, Radio Free Europe / Radio Liberty
Tengiz Pkhaladze, chairman, International Centre for
Geopolitical Studies
Alexander Rondeli, president, Georgian Foundation For Strategic
and International Studies
Irakli Sesiashvili, military expert, head, NGO “Justice and
Freedom”
Irakli Tabliashvili, mediaexpert, chairman, “Abkhaz-Info”
Mikheil Tavkhelidze, member, Coalition “For European Georgia”
Soso Tsiskarishvili, president, Independent Experts Club
Levan Tsutskiridze, representative, Netherlands Institute
for Multi-party Democracy in Georgia, the Founding Board’s
chairman, Association for International Relations
Paata Veshapidze, editor-publisher, “24 Saati” Daily
Poland
Łukasz Adamski, expert, Polish Institute of International Affairs
Jan Czerniawski, independent training consultant
Jerzy Darowski, member of team of operation, Direction-Projects
in Poland, Ukrainian NARDA-Kiev
Grzegorz Dziemidowicz, lecturer, Collegium Civitas
Aleksander Fuksiewicz, project coordinator, Institute of Public
Affairs
Grzegorz Grozmadzki, independent expert
Tadeuz Iwański, Polish Radio
Elżbieta Kaca, project coordinator/researcher, Institute of Public
Affairs
Pawel Koval, Member of the European Parliament
Marcin Kosienkowski, Post Doctoral Fellow, John Paul II Catholic
University of Lublin
Krystyna Kurczab-Redlich, journalist, publicist, writer
Sebastian Leclef, director, Center of Social and Economic Studies
Mariusz Maszkiewicz, vice-director, the Eastern Policy
Department in the Polish MFA
Adam Michnik, editor-in-chief, “Gazeta Wyborcza”
Jan Pieklo, director, Polish-Ukrainian Cooperation Foundation –
PAUCI
Slawomir Popowski, independent observer
Witold Rodkiewicz, expert, Department for Ukraine, Belarus and
Moldova of Center for Eastern Studies
Andrzej Szeptycky, lecturer, Institute of International Relations,
the University of Warsaw
Marcin Wojciechowski, observer, “Gazeta Wyborcza”
Przemysław Zurawski vel Grajewski, researcher, European
Centre Natolin
Republic of Moldova
Vitaliy Andrievsky, head, information and analytical portal AVA.
MD
Michail Birgeu, vice principal, State Institute of International
Relations
Corneliu Cirimpei, coordinator, Promo-Lex Association
observers’ network
Valeriy Demydetsky, head, “ІТАR-ТАSS” Office in Moldova
Aleksandr Dikusar, member , Administrative Council, Scientific
and Cultural Association “Friends of Russia in Moldova”
Anatoliy Dirun, first deputy head of the “Obnovlenie” party
Sergiu Nazaria, director, Centre for Strategic Analysis and
Prognosis “EST-VEST”
Oazu Nantoi, program director, Institute for Public Policy
Galina Selari, executive director, Center for Strategic Studies
and Reforms
Vyacheslav Stepanov, senior researcher, Institute of Cultural
Heritage of Academy of Sciences of Moldova
Ion Stăvilă, Ambassador Extraordinary and Plenipotentiary of the
Republic of Moldova to Ukraine
Anatol Taranu, director, Center for Strategic Research and
Political Consulting “Politicon”
Vladimir Thoric, acting editor-in-chief, “Moldova suverană”
Vladimir Yastrebchak, special envoy of the Transnistria region
to the 5+2 negotiations on the Transnistria conflict resolution
Yuriy Zagorcha, head, “Nemurire” Association
Russia
Stanislav Belkovsky, director, Institute of National Strategy
Gleb Cherkasov, editor of political section, “Kommersant” Daily
Konstantin Eggert, observer, “Kommersant FM”
Aleksandr Golts, journalist, co-founder of United Civil Front
Lev Gudkov, director, Levada-Centre
Andrei Kolesnikov, political observer, RIA-Novosti
Marina Luzhykova, president, Fund for Regional Strategic
Studies
Sergei Markov, State Duma deputy, director, Institute for
Political Studies
Boris Nemtsov, co-chairman, United Democratic Movement
“Solidarity”
Aleksandr Nikitin, director, Center of Euro-Atlantic Security,
Moscow State Institute of International Relations
Andrey Okara, director, Center of Eastern European Studies
Iryna Selivanova, PhD, Institute of Economy of the Russian
Academy of Sciences
Andrey Sharyi, correspondent, Radio Free Europe / Radio Liberty
Ivan Sukhov, observer, “Moskovskie Novosti”
Vladimir Zharikhin, deputy director, Institute of CIS States
Romania
Alina Bernecker, executive director, Center for Rural Assistance
Laura Cernahoschi, editor-in-chief, B365.ro
Paul Ciocoiu, foreign affairs editor, “Evenimentul Zilei” Daily
Iulian Chifu, director, Centre for Conflict Prevention and Early
Warning
Adrian Cochino, independent journalist
Dumbrava Costica, PhD researcher, Political and Social Sciences,
European University Institute
Cristian Ghinea, director, Romanian Center for European Policy
Angela Gramada, Foreign Policy Program coordinator, Center of
East European and Asia Studies
Mihail E.Ionescu, director, Institute for Political Studies of
Defense and Military History
Ioana Lupea, TVR Info, Romanian public television/Talk show
host
Adrian Moraru, deputy director, Institute for Public Policy
Agnes Nicolescu, project coordinator, European Analysis and
Studies Unit, European Institute
Gabriel Szekely, researcher, European Institute
Dinu Toderascu, program officer, the Black Sea Trust for Regional
Cooperation (BST), a project of the German Marshall Fund of the
United States
Dana Verdes, editor-in-chief, “The Diplomat”
