Вісник вінницького самоврядування - №3 2013 рік
Upcoming SlideShare
Loading in...5
×
 

Like this? Share it with your network

Share

Вісник вінницького самоврядування - №3 2013 рік

on

  • 303 views

 

Statistics

Views

Total Views
303
Views on SlideShare
298
Embed Views
5

Actions

Likes
0
Downloads
0
Comments
0

1 Embed 5

http://sg.vn.ua 5

Accessibility

Categories

Upload Details

Uploaded via as Adobe PDF

Usage Rights

© All Rights Reserved

Report content

Flagged as inappropriate Flag as inappropriate
Flag as inappropriate

Select your reason for flagging this presentation as inappropriate.

Cancel
  • Full Name Full Name Comment goes here.
    Are you sure you want to
    Your message goes here
    Processing…
Post Comment
Edit your comment

Вісник вінницького самоврядування - №3 2013 рік Document Transcript

  • 1. №3 – 2013 Видається з 2012 року Переодичність: 4 рази на рік Засновник: Вінницька обласна Асоціація органів місцевого самоврядування вул. Соборна, 72, к. 312 м. Вінниця, Україна, 21050 тел. 67-10-41 Реєстраційне свідоцтво ВЦ №870-228-Р від 10 грудня 2012 р. Підготовлено до видання редакційною колегією інформаційно-аналітичного видання для керівників і спеціалістів місцевого самоврядування «Вісник Вінницького самоврядування» ШЕФ-РЕДАКТОР Юрій Медведєв заступник голови Вінницької обласної Ради Редакційна колегія: Світлана Борисюк – прес- секретар Вінницької обласної Асоціації органів місцевого са- моврядування; Юрій Браніцький – голова Калинівської районної ради; Вадим Вітковський – го- ловний редактор журналу «Він­- ниць­кий край»; Олексій Гаврилов  – го- лова постійної комісії Він­ ниць­кої обласної Ради з пи­тань євроінтеграції, міжна­ род­ного співробітництва та регіонального розвитку; Любов Добринська – го- ловний редактор газети «Він­ ниччина»; Марина Коваль – голо- ва постійної комісії Вінницької обласної Ради з питань розвит- ку демократії, гласності, свобо- ди слова, інформаційного про- стору; Ігор Кревський – перший заступник голови Вінницької обласної Ради; Володимир Перепечай – Станіславчицький сільський голова Жмеринського району, заступник голови Вінницької обласної Асоціації органів місцевого самоврядування; Валерій Рубан – вико- навчий директор Вінницької обласної Асоціації органів місцевого самоврядування, за- ступник голови постійної комісії Вінницької обласної Ради з пи- тань регламенту, депутатської діяльності та етики. інформаційно-аналітичне видання для керівників і спеціалістів місцевого самоврядування Вінниччини ЗМІСТ НАШІ ДОСЯГНЕННЯ Координаційна Рада: співпраця по-європейськи............................ 2 НАШ ГІСТЬ Юрій Вілкул: Асоціація міст України – активний лобіст інтересів територіальних громад..................................................... 4 ОРІЄНТИР Калинівський район .......................................................................... 6 ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ Вінничани на 23 економічному форумі у Польщі ........................ 10 Міжнародна конференція у Вінниці................................................ 12 Ресурсний центр – добра підмога громадам............................... 14 ЯК ЖИВЕШ, ГРОМАДО? Як сільський голова комунгосп відродив....................................... 16 НАВЧАННЯ Академія лідерства......................................................................... 17 Семінари для самоврядців............................................................. 18 Грантовий лікнеп............................................................................. 19 А ЯК У НИХ? Місцеве самоврядування в Молдові.............................................. 20 ПОДІЯ У Клембівку – за вишиванками...................................................... 22 1000-ліття Лядовського монастиря ............................................... 23 ПОРТРЕТ Любов Ломачинська: «Жінка в громаді – воїн»................................................................. 25 НАШІ КОНСУЛЬТАЦІЇ Нас запитують ................................................................................ 26 ПРОЕКТИ «Вінниччина волонтерська» – відбулась....................................... 27
  • 2.  2 КООРДИНАЦІЙНА РАДА: СПІВПРАЦЯ ПО-ЄВРОПЕЙСЬКИ 9 серпня у Ямполі відбулося чергове засідання Координаційної ради з питань місцевого само- врядування при голові обласної Ради. Її учасники – депутати обласної Ради, голови районних рад, заступник голови облдержадміністрації Олександр Прокопчук, голова Ямпільської РДА Анатолій Комар та актив району. Ними розглянуто 2 головних питання: «Про стан та перспективи розвитку міжрегіональних зв’язків, міжнародного і транскордонного співробітництва області, підвищення ефективної участі в міжнародних конкурсах і грантових програмах», а також «Про стан забезпечення населення області якісною питною водою і перспективи вирішення проблем- них питань у сфері водопостачання». НАШІ ДОСЯГНЕННЯ Голова обласної Ради, голова обласної Асоціації органів місцевого самоврядування Сергій Татусяк, відкриваючи засідання, зазначив, що міжнародна діяльність Вінниччини – одне із пріоритетних її завдань, а налагоджен- ня зв’язків безпосередньо з територіальними громадами є якісно новим рівнем співпраці. – Укладено понад 220 угод про таке співробітництво. Найбільше з Польщею, Молдовою та Румунією, – наголо- сив Сергій Татусяк. Нині самоврядці області активно включилися в роботу по налагодженню контактів з чехами. Про це у своїй доповіді під час засідання розповів голова постійної комісії обласної Ради з питань євроінтеграції, міжнародного співробітництва та регіонального розвитку Олексій Гаврилов. – Чехія – центр Вищеградської четвірки, звідки виділяється чимало коштів для України, і тому цей напря- мок – доволі перспективний. Маючи своє представницт- во в Брюсселі та досвід участі у міжнародних економічних форумах у Москві (Росія) та Яссах (Румунія), ми впевнені у своїх напрацюваннях. Йдеться, насамперед, про подаль- ше розширення співробітництва на рівні районів. Що- правда, для цього потрібен координатор міжнародного співробітництва в районній раді. Ця людина має займа- тися написанням проектів, підготовкою документів для участі у різних конкурсах, – сказав Олексій Гаврилов. Голова постійної комісії обласної Ради з питань соціально-економічного розвитку, бюджету та фінансів Наталія Гетце зазначила, що завдяки грантовій діяльності самоврядців Вінниччини, а саме їх співпраці з 25 міжнародними фондами та донорськими організаціями, за останніх 6 років в область залучено додатково більше 11 млн.грн. Також вона повідомила, що обласна Рада постійно моніторить грантові програми і займається навчанням ба- жаючих щодо написання проектів. Після презентації міжнародної діяльності Ямпільського району, яку провели під час засідання Координаційної ради очільник району Анатолій Комар та голова райради Вілен Жереб, його учасники схвально відзначили роботу територіальної громади. Яскравим прикладом цього є те, що Український фонд соціальних інвестицій планує вкласти в розвиток територіальних громад Ямполя понад мільйон доларів. Досвідом вдалого міжнародного співробітництва поділився також міський голова Могилева-Подільського Пе- тро Бровко. Вкотре піднімаючи проблематику якості питної води, присутні на Координаційній раді з питань місцевого само- врядування при голові Вінницької обласної Ради згадали про діючу обласну програму «Питна вода» на 2012–2020 роки. На думку голови облради Сергія Татусяка, саме ця про- грама має стати базою у вирішенні питання забезпечен- ня якісною питною водою жителів територіальних громад Вінниччини. – У нас в області 70% існуючих водогонів застарілі або аварійні, а 90% сільських територій взагалі не мають централізованого водопостачання, – зауважив Сергій Та- тусяк.– До того ж, з року в рік все частіше зникає і кри- нична вода, бо пропадають водоносні горизонти. Тому питання має бути на постійному контролі органів влади і громадськості. Таку ж думку висловили голова постійної комісії обл­ ради з питань будівництва, розвитку населених пунктів та територій Микола Андрусишин і заступник начальни- ка головного управління Держсанепідслужби у Вінницькій області Анатолій Борисенко. Зокрема, Микола Андрусишин нагадав, що паралельно з програмою «Питна вода» обласна Рада відновила програму «Чиста криниця», виділивши для цього 150 тис. грн.
  • 3.  3 би. Їхня зарплата невелика, але завдяки тому, що виграні гранти вони пізніше супроводжують, стають керівниками проектів, отримують відповідну доплату. За потребою відділ також долучає до роботи фахівців на громадських засадах. Як приклад успішного гранту Віктор Сеу продемонстру- вав роботу Бізнес-інкубатора, який три роки тому було ство- рено за кошти уряду Норвегії. За цей час на пільгових умо- вах установа допомогла відкрити близько 30 нових справ, давши роботу 170 підприємцям. На фото: огляд одного з виробничих цехів Бізнес-інкубатора Після огляду офісів та виробничих цехів інкубатора вінничани здійснили екскурсію до Сорокської фортеці, котра також бере участь у грантовому проекті «Цінності середньовіччя». Завдяки цьому проекту оновлюється стара фортеця, котра була заснована ще у XIV столітті. На фото: вінничани оглядають Сорокську фортецю Зокрема, через Спільну операційну програму Євросоюзу «Румунія–Україна–Республіка Молдова 2007–2013 рр.» Сорокський район отримав 2 млн. євро на реконструкцію 500-літньої пам’ятки історії. Паралельно, в рамках цієї ж програми, 75 тис. євро на відновлення отримали українська фортеця «Хотин» та румунська «Сучава» (18 млн. євро).  Вінницькі самоврядці залишилися задоволеними отри- маню інформацєю та побаченим. А ще переконалися, що співпрацю по-європейськи варто продовжувати, незважаю- чи на недосконалість вітчизняного законодавства та ще не досить належну підтримку уряду України. НАШІ ДОСЯГНЕННЯ У ході обговорення проблеми було зауважено, що нині в царині водопостачання в області працюють такі потужні проекти, як швейцарсько-український проект «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO та Український фонд соціальних інвестицій. Тому керівники районів завжди ма- ють шанс скористатися можливістю вирішення «водного пи- тання» за рахунок цих фондів. Учасники засідання Координаційної ради у Ямполі прийняли відповідні рішення. Зокрема, рекомендувати сільським, селищним, міським, районним радам щорічно передбачати у видатковій частині районних, сільських, се- лищних та міських бюджетів кошти на реалізацію заходів, передбачених місцевими програмами «Питна вода»; роз- глянути можливість фінансування проектів з розвитку та реконструкції систем централізованого водопостачання та водовідведення за результатами перевиконання дохідної частини місцевих бюджетів за підсумками 9 місяців 2013 року; розробити план заходів з приведення джерел, водопровідних мереж та споруд підпорядкованих територій у відповідність до вимог чинного санітарного законодав- ства та забезпечення безперебійної подачі населенню доброякісної питної води в достатній кількості. Після пленарного засідання Координаційна рада впер- ше продовжила свою роботу візитом за кордон, а саме відвідала місто Сорока Республіки Молдова. Там вінничани знайомилися з грантовою діяльністю Сорокського району, який є лідером у республіці з даного питання. Розпочався візит із зустрічі з головою району Сорока Віктором Сеу у приміщенні районної ради. Він розповів про проекти, які вже реалізував та над якими наразі працює район. З-поміж іншого Віктор Сеу виділив: проект Євросоюзу «Енергоефективність та біомаси» вартістю 5,5 млн. лей; проект Європейського бан- ку реконструкції та розвитку (будівництво водогонів) – 4 млн. лей; проект Фонду соціальних інвестицій Республіки Мол- дова (будівництво доріг) – 13 млн. лей; Програму сусідства Молдова–Румунія (соціальна підтримка престарілих за кош- ти ЄС) – 293 тис. євро та інші. На фото: Віктор Сеу та Сергій Татусяк – Всі успіхи районуугрантовійдіяльності–цезаслугако- манди: органів влади, громадських організацій, спеціалістів… Кожен на своєму місці лобіює інтереси району в уряді Молдо- ви, в європейських інституціях, в бізнес-колах, – вказав на чинники успішності Віктор Сеу. Він додав, що усі грантові проекти створює відділ при районній раді, у якому на постійній основі працює 4 осо-
  • 4.  4 Основна мета самоврядної структури – розширення горизонтальних зв’язків між містами на ґрунті економічного співробітництва, захист законних прав та інтересів членів Асоціації в органах влади та управління, взаємодія з влад- ними колами і громадськими об’єднаннями у справі пере- творення України на країну з соціально орієнтованою рин- ковою економікою. Власне, більш детально про діяльність Асоціації, нинішній стан місцевого самоврядування в Україні та процес його реформування – далі в ексклюзивному інтерв’ю з президентом АМУ, міським головою Кривого Рогу (Дніпропетровська область) Юрієм Вілкулом. – Шановний Юрію Григоровичу! Вітаємо Вас на сторінках нашого часопису «Вісник Вінницького само- врядування». З квітня поточного року в Україні триває обговорення проекту Концепції нової системи місцевого самоврядування та територіальної організації влади, на затвердження якої сподіваються громади міст та сіл. В цьому їх активно підтримує Асоціація міст України, яку Ви очолюєте з грудня 2012 року і яка однією з перших схвалила положення даного документа. На Вашу думку, суспільство вже готове до проведення таких перетворень? – Вже двадцять два роки ми всі разом будуємо свою незалежну державу. На цьому шляху були складнощі, іноді й помилки. Довгий час використовувалися ті ресурси, які були закладені ще до утворення незалежної України. Од- нак без корінних перетворень, модернізації як економіки, так і законодавчої бази розвиток просто неможливий. Сьогодні в суспільстві є підтримка і розуміння необхідності еволюційного, а не революційного шляху розвитку. Рефор- ма місцевого самоврядування якраз і є одним з кроків такого еволюційного шляху, одним з імпульсів для розвитку держа- ви в цілому. Це моє тверде переконання, яке грунтується на спілкуванні з різними людьми, територіальними громадами, представниками громадських організацій. На цих зустрічах я бачу не просто бажання допомагати будувати нашу дер- жаву, а чую конкретні пропозиції, які ми разом аналізуємо і враховуємо в нашій роботі. Упевнений, цей воістину вели- чезний потенціал повинен активно використовуватися, і ми до цього прагнемо. – Відомо, що реформа проходитиме у два етапи. Зо- крема, на першому (2013–2015 рр.) будуть розроблятися і прийматися закони та правові акти для реформування системи, створюватимуться умови для участі грома- дян в прийняті управлінських рішень, приводитимуть- ся до єдиної форми і стандартів адміністративні та соціальні послуги, які надаватимуться прозоро, з мас- штабним інформаційним супроводом. На другому етапі, упродовж наступних п’яти років, має врегулюватися си- стема адміністративно-територіального устрою, за- вершитися формування законодавчої бази для діяльності органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади на новій територіальній основі. А головне – за Концепцією реформа має відбутися системно. Це можли- во в нинішніх українських реаліях, коли, до того ж, чинить- ся жорсткий чиновницький спротив? І якими конкретни- ми діями представники Асоціації міст України вже готові підтримати комплексний і масштабний підхід влади до нової архітектури державного будівництва? – Я не зовсім згоден з Вами, що ми зустрічаємо жор- сткий опір. За великим рахунком, мене теж можна назвати чиновником. Навпаки, сьогодні є повне розуміння і сприяння у підготовці реформи і з боку Президента, і з боку уряду. Цілком природно, що на цьому вельми непростому шля- ху виникають розбіжності, але, погодьтеся, було б дивно, якби приймалися всі наші пропозиції. Так, йдуть обгово- рення, часто суперечки з низки питань. Але це не означає, що хтось нам вставляє палиці в колеса. У нас спільна мета – підготувати і провести реформу так, щоб від цього виграли і територіальні громади, і держава. Так, за резуль- татами зустрічі Прем’єр-міністра України Миколи Азарова з представниками органів місцевого самоврядування та їх асоціацій, що відбулася 10 вересня минулого року, до Ре- гламенту Кабінету Міністрів України внесено положення щодо запрошення представника всеукраїнських асоціацій до участі в засіданнях Кабінету Міністрів України з правом дорадчого голосу, а також щодо обов’язковості погодження проектів законодавчих актів з асоціаціями. Мною як прези- дентом Асоціації міст України підписано Меморандум про співпрацю між Асоціацією міст України та Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комуналь- ного господарства України. Що стосується конкретних дій, то вони в першу чер- гу і укладені в нашій сьогоднішній спільній роботі з уря- дом з підготовки законопроектів, причому ініційованих не тільки нами, а й тих, що стосуються різних сторін життя суспільства. І якщо Ви подивитеся на обсяг цієї роботи, то побачите, що за останній час вона зросла в рази. І, як Ви правильно помітили, ця робота ведеться не від випадку до випадку, а системно. Я впевнений, що такий підхід буде збе- режено, а обсяг спільної роботи буде тільки збільшуватися. – Навряд чи реформа запрацює без змін у законодавчій базі місцевого самоврядування. Наскільки відомо, Асоціація міст України займала і займає принципову позицію в цьо- му питанні, постійно пропонуючи зміни до законів, напри- НАШ ГІСТЬ ЮРІЙ ВІЛКУЛ президент АМУ, міський голова Кривого Рогу АСОЦІАЦІЯ МІСТ УКРАЇНИ – АКТИВНИЙ ЛОБІСТ ІНТЕРЕСІВ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД Вже понад 20 років на теренах нашої держави активно діє Всеукраїнська асоціація органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України». До її складу нині входить більша части- на українських міст, майже 600 територіальних громад.
  • 5.  5 НАШ ГІСТЬ клад, до законопроекту «Про службу в органах місцевого самоврядування». А 5 вересня Асоціація міст України ка- тегорично не підтримала законодавчу ініціативу щодо законопроекту, який змінює нормативи відрахувань пода- тку на доходи фізичних осіб до місцевих бюджетів. Взагалі Асоціації вдається впливати на рішення законотворців? – Так, одне із найважливіших завдань АМУ – це вив- чення та аналіз потреб органів місцевого самоврядування у розробці нового законодавства чи внесенні змін до чинно- го, на підставі чого готуються пропозиції до правової бази, реалізація яких сприятиме розвитку територіальних громад та держави в цілому. Можу з упевненістю сказати, що сьогодні діалог між місцевим самоврядуванням та Верховною Радою України вийшов на новий рівень і ведеться досить актив- но. Цього року за ініціативи АМУ у парламенті сформова- но міжфракційну депутатську групу «За розвиток місцевого самоврядування». До її складу увійшли народні депутати, які раніше обіймали посади в органах місцевого самовря- дування. Іншими словами, це наші колеги, які не просто добре розуміють проблеми територіальних громад, а й зна- ють, яким чином їх можна вирішити. За їхньої підтримки ми маємо намір пролобіювати прийняття низки вкрай важливих законопроектів. Якщо бути точним, для внесення до парла- менту Асоціація підготувала 23 законопроекти, частина з них вже зареєстрована і найближчим часом буде розглянута. Переконаний, що така співпраця принесе плідні результати. Хотілося б сказати кілька слів і про згаданий Вами за- конопроект, який пропонує зменшити на 10% відрахування податку на доходи фізичних осіб до бюджетів міст облас- ного та республіканського значення. Прийняття цього зако- нопроекту є несвоєчасним, оскільки призведе до зростання дотаційності місцевих бюджетів, негативно відобразиться на функціонуванні бюджетних закладів. Ми ведемо діалог з народними депутатами з цього питання, вже надіслали відповідні зауваження профільному Комітету Верховної Ради, підкріплені фінансовими розрахунками з міст щодо можливих втрат місцевих бюджетів. – Щодо обговорення Концепції нової системи місцевого самоврядування, то цей процес буде закінчено 1 жовтня. Тобто – саме напередодні Вільнюського саміту «Східного партнерства» в листопаді, де очікується підписання історичного документу – Угоди про Асоціацію та ство- рення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі. На Вашу думку, у чому цінність такої угоди? – Ми не намагалися приурочити роботу над Концепцією до якої-небудь дати чи події. Головне було – зробити ро- боту якісно, врахувати всі думки і аспекти, передбачити, як працюватиме те чи інше рішення не просто в найближчій перспективі, а і через десять, двадцять років. Що стосується Угоди про Асоціацію, то я впевнений, що цей документ засвідчить успіхи в розвитку України як по-справжньому правової європейської держави, підтвердить її статус рівноправного гравця на євразійському просторі. Ми також розуміємо, що це не вирішить відразу всіх проблем в країні, але дасть при вирішенні цих проблем більше можливостей. І, якщо трохи перефразувати відомого німецького канцлера Бісмарка, то завдання політиків – майстерно використову- вати ці можливості. – Ви багато років працюєте в органах місцевого самоврядування, маєте досвід роботи головою Дніпропетровської обласної Ради, нині є міським головою великого промислового міста, Кривого Рогу. Впевнена, що і обізнані із зарубіжним досвідом та міжнародно-правовими стандартами організації місцевої влади. Враховую- чи особливості розвитку України і проводячи аналогії з європейськими зразками, як Ви бачите самоорганізацію міського населення, а також управління суспільним жит- тям у містах нашої держави? – Ми, звичайно, вивчаємо і використовуємо світовий досвід. Зокрема, в Кривому Розі успішно використовуються напрацювання Федерації канадських муніципалітетів. Однак не варто при цьому забувати, що в українського суспільства свій багатий історичний досвід організації самоврядування. І механічно переносити будь-яку модель на наш грунт ніхто не збирається, та й це було б швидше шкідливо, ніж корисно. Сьогодні стоїть завдання не стільки в тому, щоб поміняти форму самоврядування (вона, до речі, у нас не гірша, ніж у багатьох європейських країнах), скільки напо- внити її змістом. І в цьому я покладаю особливі надії на ініціативу знизу. Люди повинні себе відчути господарями у своєму домі, дворі, районі, місті. Від людей повинна виходи- ти ініціатива, і вони повинні мати реальну можливість брати участь у її розвитку. Це величезний потенціал, який сьогодні використовується не повною мірою, але я розраховую, що ми розкриємо ці можливості повною мірою. – Досвід якого міста України в царині роз- витку місцевого самоврядування Ви б порадили наслідувати іншим містам? І чим з того може по- хвалитися Кривий Ріг? – У кожному місті є свій унікальний досвід, і АМУ – саме той інструмент, за допомогою якого ми узагальнюємо і поширюємо вдалі ідеї та проекти. Але при відповіді на Ваше запитання дозвольте мені залишитися патріотом Кри- вого Рогу. Наш досвід введення стратегічного планування, зокрема Стратегії розвитку міста, розробки та реалізації комплексних програм, кожна з яких включає в себе десят- ки детально прописаних проектів з конкретними термінами виконання по кожному з них, на сьогоднішній день показав свою ефективність і дає прекрасні результати. Це дозволяє, по-перше, концентрувати ресурси на пріоритетних за- вданнях, по-друге, планувати бюджет міста з урахуванням довгострокової перспективи, і по-третє, що важливо, – дає можливість міській громаді стежити за виконанням наших зобов’язань. Упевнений, за таким підходом майбутнє. – Нині до складу Асоціації міст України входять май- же 600 територіальних громад, у кожному регіоні вона має 25 діючих відділень. Що можете сказати про Вінницьке регіональне відділення АМУ? – Вінницьке регіональне відділення, яке з 2006 року очолює міський голова Вінниці Володимир Гройсман, нині об’єднує 16 міст та селищ. Як президент АМУ можу сказа- ти, що відділення ефективно виконує завдання щодо за- хисту прав та інтересів територіальних громад області, веде політичний діалог з органами державно влади на регіональному рівні. Представники міст Вінниччини беруть активну участь у формуванні законодавчої бази місцевого самоврядування, особливо в сфері реформування житлово- комунального господарства. Хотів би відзначити також досяг- нення вінницьких громад у реалізації інвестиційних проектів. До Вінниці регулярно прибувають з навчальними візитами представники місцевих рад з усіх областей. Нещодавно на базі Вінницького регіонального відділення одним із перших в Україні розпочав роботу Центр допомоги містам з питань місцевого економічного розвитку. Досвід Вінницької міської ради у впровадженні сучасних технологій у муніципальному управлінні та системи електронного врядування є надзви- чайно корисним для усіх українських громад. – І наприкінці спілкування що б Ви побажали нашим чи- тачам, а також всім самоврядцям Вінниччини? – Від душі хочу всім побажати, щоб Ваших сил і енергії завжди вистачало на втілення всього того гарного й доброго, що вами задумано!
  • 6.  6 ОРІЄНТИР КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОН – ОАЗА ГАРНИХ ІДЕЙ ТА ПРАЦЬОВИТИХ ЛЮДЕЙ Вирушаючи у відрядження до Калинівського району разом із колегами телевізійниками та га- зетярами, і гадки не мала, що, по-перше, розвидниться захмарене тижнями дощове небо і прол- лються у світ людський довгоочікувані сонячні промені, а по-друге – запланований журналістський план вдасться не на сто, а надто більше відсотків. Першим на порозі районної держадміністрації нас зустрів заступник голови районної ради Анатолій Нагребецький. Трохи розгублений та збенте- жений непрошеним візитом журналістського «брата», чем- но ви­слухав прохання допо- могти у підготовці матеріалів щодо висвітлення кращих практик місцевого самовряду- вання і несподівано порадив звернутися до голови районної державної адміністрації Василя Поліщука. Мовляв, інформація з перших вуст для нас буде масштабнішою та більш корис- ною. До поради самоврядця прислухалися і, не заперечу- ючи, попрямували до кабінету очільника Калинівського району. Василь Кіндратович зустрів нас посмішкою та одразу якось легко і водночас по-діловому за- просив до спілкування. Ми ж, озброєні повідомленням про результати обласно- го конкурсу «Людина року», де шляхом відкритого голосу- вання вінничани визнали Василя Поліщука «Регіональним лідером», поспішили з привітаннями. Ніяковіючи, скромно подякував та додав, що то є заслуга усіх жителів району. Далі поспішив запропонувати нам чай–каву, і, не гаючи часу, викликав свого першого заступника Миколу Господарця. Розпорядився відносно громад, які нам належало відвідати впродовж дня, слідом презентуючи їхню проектну діяльність на фото, що розкладені під рукою на робочому столі, та миттєво налаштувався на інтерв’ю. Все чітко, динамічно і зі знанням справи. – Василю Кіндратовичу, Калинівський район – лідер з реалізації проектів у різних сферах життя. Наскільки ця допомога відчутна в плані його соціально-економічного розвитку? – На території нашої громади проживає 58 тисяч 600 калинівчан. Це аграрно-промисловий район. Маємо по- тужного флагмана – ПрАТ «Калинівський машинобудівний завод», який 70% продукції експортує за межі держави. Також ТОВ «Еко-сфера», 2 гранітних кар’єри, текстильне підприємство «Калина». Вирізняємося з-поміж інших досить потужним тваринницьким комплексом: найбільше в області здаємо молока на молокопереробні підприємства. У нас потужні інвестиції у сільське господарство і у тваринницт- во. Наприклад, в с. Нападівка ПОСП «Нападівське» нині будується тваринницький комплекс на 1  100 голів корів. В с. Іванів розгорнули потужне будівництво зі спорудження ТОВ «Поділлям’ясо» сучасного свинокомплексу на 7 тисяч голів свиней. Все це завдяки ідеям, проектам і працьовитим, невтомним нашим людям. Ще реалізуємо проекти у Новій Греблі, Пикові. Проект «Зернопродукту» у Жигалівці на 400 тисяч тонн зерна. В Іванівській Слобідці завдяки реалізації ще одного проекту матимемо племінний завод з розведен- ня нетелей, якому не буде аналогів в Україні. У соціальній сфері  – капітально відремонтували та модернізували центральну районну лікарню. На рівні області у нас буде госпітальний округ. Очікуємо кредит від Світового Банку і розпочнемо будівництво кардіологічного центру. Таких в області буде два: у Тульчині і у нас, в Калинівці. В освітянській галузі ремонтуємо школи. Всі, до речі, наші школи мають сучасно обладнані внутрішні вбиральні. Активно взялися за ремонт спортивних залів та їдалень. Зокрема, прийняли районну програму щодо організації харчування школярів 5–11 класів, і нині у наших середніх навчальних закладах харчуються усі діти від 1-го до 11 класу. Залучаються до цього кошти районного бюджету, благодійників та спонсорів. Для дошкільнят торік ми об- лаштували та здали 4 садочки. Цьогоріч до 1 вересня – 5 садочків, а до кінця року здамо ще 4, і ще три в процесі ре- монту та реконструкції, зокрема, у Хомутинцях, Шепіївці, Лемішівці. Є ще потреба у дошкільних місцях для діток Нової Греблі, Дружного, Чернятина. Це вже вирішуємо прак- тично. Ось поїдете у Комунарівку і Писарівку та й побачите, яка там краса для дітей вже створена, аналогів такому ніде не побачите.
  • 7.  7 ОРІЄНТИР – Слухаючи Вас, робимо висновок, що район наближається до повного вирішення питання з дитячими садками? – Думаю, так. Слава Богу, дітки народжуються, і в де- яких громадах маємо навіть по два садки, як, скажімо, в Іванові, та скоро до пари стане у Корделівці, Загребельно- му. Майже, як при Радянському Союзі, матимемо в кожному селі по садочку. Так, певно, має бути, і так буде. – А у якому стані ФАПи та амбулаторії по селах? – Про це тим більше не забуваємо. ФАПи чи амбулаторії  – у кожному селі. Ремонтуємо їх при потребі. Держава надала нам допомогу щодо їх оснащення. Також дбаємо про заклади культури. Сьогодні у стані капремон- ту 14 сільських будинків культури: укладаємо новою чере- пицею дахи, замінюємо старі вікна новими, енергоощад- ними, двері і таке інше. Дбаємо про бібліотеки, Інтернет центри в бібліотеках. Останнім часом помітно постара- лися в цьому напрямку. В основному за рахунок успішної участі у всеукраїнському та обласному конкурсах розвитку територіальних громад, де 20 наших громад стали перемож- цями, і відповідно за отримані від того кошти, та ще кошти благодійних організацій нам вдалося все це реалізувати. Вважаю, що культурні заклади  – це духовний храм, куди людина має приходити із задоволенням, розкриватися там творчо і отримувати від того насолоду. – Дороги та освітлення у селах – завжди велика про- блема. Як справляєтеся з цим? – Все це також у роботі та на контролі. – Які найкращі практики місцевого самоврядування Ви б виділили у районі? – А всі виділив би! Щоправда, в одних щось краще виходить, як, скажімо, у Заливанщинської громади, го- лова села Наталя Кравчук, Черепашинецької, де Наталя Черниш, Комунарівської – Галина Фурман, Писарівської  – Олександр Батенко, Кіровської, Павлівської, Іванівської, Котюжинецької, Уладівської, Пиківської, Люлинецької, Корделівської та інших. Наприклад, Дружелюбівська сільська громада підготувала аж 14 проектів. Радує, що люди зрозуміли потреби своїх громад, що вони згуртува- лися і самоорганізувалися. Головне – вони зрозуміли, що тільки вони – творці покращення свого життя і тих, хто з ними поруч у громаді. Знаєте, я нещодавно вніс пропозицію голові облдержадміністрації Івану Мовчану, а саме щоб на конкурси розвитку територіальних громад збільшили при- зовий фонд у 5, а то і більше разів. Це буде стимулювати учасників, і тоді кожна громада зможе вигравати конкурс. Принаймні, калинівчани, я впевнений, свою активність про- являтимуть у цій справі і надалі. Я знаю своїх земляків: нових і неординарних ідей у них вистачить ще не на один конкурс. Маємо багато проектів, що нині реалізуються, і ще чимало задумів, яких вистачить на перспективу. Про- екти – це надія для людей. Це нові робочі місця, достойні заробітки, впевнене майбуття. Після спілкування з Василем Поліщуком наш шлях проліг до Писарівської громади. Там разом оглянули на- вчально-виховний комплекс І–ІІІ ступенів, а точніше – школу-садок. Яскравий, комфортабельний, повністю об- лаштований сучасними меблями, казково розмальований місцевою художницею Тетяною Головко. Дошкільний за- клад приєднався до середнього на початку навчального року. Його нині відвідують 22 дитини, з якими працюють 2 вихователі. Всі приміщення як школи, так і садочка гарні, просторі. – За рахунок бюджетних коштів, а також допомо- ги місцевих господарств, які орендують землі грома- ди, і спонсорів вдалося зробити значну реконструкцію приміщення 2 поверху та якісний ремонт класів із заміною вікон, утепленням стін, заміною покрівлі на металочерепич- ну, – розповів директор навчально-виховного комплексу Сергій Ференець. – Дуже вдячні керівництву району та ТОВ «Енерго-інвест», останнє вклало у ремонт понад 100 тис. гривень, ще 20 тис. грн. надав місцевий інвестор. Допомог- ла з фінансами і наша Писарівська сільська рада, спряму- вавши на таку справу борги за податки. Відтепер школа має естетично привабливий вигляд від центрального входу до спортивного залу та вбиралень. Є ще кабінет інформатики, бібліотека, власний музей етнографії, їдальня, де діти хар- чуються щоденно, обід коштує 4 гривні. З кадрами не маємо проблем. На 105 учнів школи – 22 вчителя. На фото: Писарівський навчально-виховний комплекс.
  • 8.  8 ОРІЄНТИР На фото: директор Писарівського навчально- виховного комплексу С. Ференець з сільським головою О. Батенко та заступником директора школи О. Блащенко. По дорозі до місцевого ФАПу, який притулився до приміщення сільської ради і де нині тривають ремонтні ро- боти, очільник Писарівської громади Олександр Батенко по- хвалився ошатною новою церквою, що височіла яскравим куполом, завершеним капітальним ремонтом будинку куль- тури, новими дорогами з твердим покриттям. На фото: Олександр Батенко. Також поділився нагальною проблемою – це водогін, який вкрай потрібен громаді. Частину коштів на це розрахо- вують отримати від участі у швейцарському проекті ДЕСПРО. Наступною у калинівській історії стала Комунарівська територіальна громада. Спочатку побували у місцевому ФАП, де його завідуюча фельдшер Галина Чорна пропрацю- вала 41 рік. Знає у селі всіх – від старого до малого у спеку чи мороз на велосипеді добирається до кожного з них, на- даючи при потребі медичну допомогу. Нині ФАП готується до змін. Він стане амбулаторією сімейного типу, а поки тривають ремонтні роботи. Для сімейного лікаря тут готується житло. На фото: Галина Чорна. У центрі села, чистому, охайному, із квітучими клумба- ми, нас зустріла його господиня – сільський голова Галина Фурман. Провела до місцевого клубу, показала бібліотеку з інтернет-центром. На фото: Галина Фурман. – Це наша перемога у ����������������������������X���������������������������обласному конкурсі розвит- ку територіальних громад допомогла з ремонтом закладу культури та ще з вуличним освітленням. Загалом за три останні роки завдяки участі та перемогам у різних конкур- сах проектів нам вдалося зробити у селі водогін, обладнати комп’ютерний центр – Бібліоміст, замінити на енергоощадні всі вікна у нашій школі. Маємо ще багато задумів, – розповіла очільниця громади. Справжньою ж окрасою Комунарівки є новозбудований місцевий садочок «Казка». Його урочисто відкрили у день села 21 вересня.
  • 9.  9 ОРІЄНТИР На фото: Комунарівський дитсадок «Казка». А на батьківщину українського класика Степана Ру- данського – у село Хомутинці гріх було не потрапити. Люди тут гарні зустрілися, щирі. А ще працьовиті та талановиті. Сільську громаду вперше і лише рік очолює колишня вчи- телька місцевої школи Оксана Мудрик. На фото: Оксана Мудрик. Про свого земляка-поета може говорити годинами, за- кохано і трепетно. Розповіла, що у січні готуються відзначити 150-річний ювілей з дня народження Степана Руданського. І вже нині про те дбають. Поспішають закінчити також з ре- монтом будинку культури, адже на свято з’їдеться люд зі всього світу. – Слава Богу, нас підтримує в цьому районне керівництво, та й жителі громади не байдужі. Ось бачите, всі працюють зараз біля будинку культури разом з його дирек- тором Михайлом Присяжнюком. Наводимо порядок і в музеї Степана Руданського, і в школі. На її базі буде ще садочок, бо маємо 36 діток дошкільного віку. Все добре: живемо, розвиваємося. Бракує, щоправда, гарних доріг, дошкуляє непрацевлаштованість молоді, яка хоче мати роботу, але ніде її отримати у селі. Та нічого, зем- ляки Руданського все пересилять! На фото: музей С. Руданського. На фото: майбутній садочок. На фото: молодь с. Хомутинці. Світлана Кавраська
  • 10.  10 ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ Даний захід проводиться щорічно, збираючи представників політичної та бізнес-еліти Європи, Росії, США, Азії, Кавказу та Близького Сходу. Цього разу у форумі взяли також участь глави дер- жав та урядів, міністри та представ- ники законодавчої влади, президенти найбільших фірм регіонів, видатні діячі науки та культури, відомі журналісти. Організатором форуму став Інститут Східноєвропейських досліджень. Не вперше участь у заході взяла і делегація Вінницької області. Цього разу її очолили голова облдержадміністрації Іван Мовчан та голова обласної Ради, го- лова обласної Асоціації органів місцевого самоврядування Сергій Татусяк. Головною темою на форумі стало пи- тання про «Перспективи нового світового устрою». Згідно з програмою Форуму було проведено 4 пленарних сесії та близько 160 семінарів з економічних, енергетичних, політичних, суспільних питань. В них взяли участь близько 3 тисяч гостей та учасників з Європи, Азії та США. Вінничани виявилися актив- ними у всіх його заходах. Так, в рамках прове- дення під час форуму «Днів України» наші делегати взяли участь в тематич- ному блоці «Україна ХХІ сторіччя – між Європою та Євразією», де Сергій Тату- сяк виступив з доповіддю і поділився досвідом Вінницької області в сфері реформування місцевого самоврядування з ураху- ванням практики реформ у Республіці Польща, а як керівник Єврорегіону «Дністер» поінформував також про стан міжнародного співробітництва області і перспективи його розвитку. А голова ОДА Іван Мовчан презентував інвестиційний та туристичний потенціал регіону «Вінницька область – твій бізнес у центрі України». Зокрема, розповів про вигідне роз- ташування області, її розвинуту інфраструктуру та кваліфіковану робочу силу, а також незайняті землі та виробничі майданчи- ки, значні запаси енергетичних потужностей, високий рівень освітніх та наукових закладів, значну кількість розвіданих, але не використаних родовищ корис- них копалин, окремі незайняті сегменти ринку. Особливу увагу вінничани приділили проведенню семінару на тему: «Реформа системи са- моврядування із залученням досвіду Польщі». Зокрема, взя- ли участь у роботі таких секцій: «Перспективи нового світового порядку», «Уряд – органи місцевого самоврядування – у пошуках нового порядку», «Регіональна Польща» та «Якою стане польська політика у відношенні до людей по- хилого віку? Здорове старіння – вихід для польської економіки». Під час їх проведен- ня характеристику динамічному розвитку Польщі та її подальшим перспективам дав Прем’єр-міністр Республіки Польща Дональд Туск. У дискусіях з даної теми та- кож взяли участь президент міста Краків Яцек Майхровскі, маршалек Сілезького воєводства Мирослав Секула, Президент Польщі 1990–1995 рр. Лех Валенса. В рамках Форуму відбулась прес- конференція Віце-прем’єра України Олександра Вілкула, під час якої він ВІННИЧАНИ НА ХХІІІ МІЖНАРОДНОМУ ЕКОНОМІЧНОМУ ФОРУМІ У ПОЛЬЩІ З 3 по 6 вересня у м. Криниця-Здруй (Малопольське воєводство Республіки Польща) проходив черговий ХХІІІ Міжнародний економічний форум.
  • 11.  11 ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ розповів про перспективи підписання Угоди про Асоціацію та про розвиток місцевого самоврядування в Україні. Плідним видався форум і на важливі зустрічі. Зокре- ма, Сергій Татусяк зустрівся з Віце-спікером парламен- ту Польщі Еугеніушом Гжещаком. Результатом зустрічі стала домовленість про співпрацю та сприяння розвитку двосторонніх відносини між територіальними громадами Республіки Польща та України. Також очільник самоврядців Вінниччини поспілкувався з керівником одного з найбільших воєводств Республіки Польща маршалеком Лодзинського воєводства Вітольдом Стенпенем та обмінялися з ним запрошеннями на наступні економічні форуми. Один з них відбудеться 7–9 листопада цього року у польському місті Лодзь, другий – 1–2 жовтня цього ж року у Вінниці. Крім того, Сергій Татусяк та Вітольд Стенпень домовились про активізацію співпраці у рамках діючої угоди про торговельно-економічне, науково-технічне і культурне співробітництво між Вінницькою областю та Лодзинським воєводством. Також обговорили питання щодо відновлення авіарейсів з Вінниці до міст Польщі. Плідною виявилася і зустріч Сергія Татусяка із Надзви- чайним і Повноважним Послом Польщі в Україні Генріком Літвіном. Сергій Татусяк подякував йому за сприяння в розвитку українсько-польських контактів, розповів про міжнародні та міжрегіональні зв’язки Вінницької області та поділився враженнями від форуму. Натомість Генрік Літвін відзначив надзвичайну активність Вінницької області у розвитку міжрегіональної співпраці, висловив зацікавленість польської сторони у її продовженні та запевнив у своїй допомозі та підтримці. Керівництво вінницької делегації провело також зустріч з мером Криниці-Здруй Даріушем Решко, який і відкривав форум на правах господаря. – Минулого року Криниця-Здруй підписала угоду про співпрацю з містом Хмільником. Вже є чимало здобутків за роки спільної діяльності, – розповів вже після повернення з форуму Сергій Татусяк. – Найближчим часом плануємо провести та організувати якщо не такий самий, то подібний форум у курортному містечку Хмільник, яке має польських побратимів – Криниця-Здруй та Буско-Здруй. Певен, що європейські партнери допомагатимуть нам у впровадженні спільних грантових проектів Європейського Союзу. Віце- прем’єр Олександр Вілкул підтримав цю ідею, тому сподіваємося на швидку зустріч польських друзів в Україні. Досвід Криниці-Здруй теж нам дуже цікавий і корисний. Переконаний в тому, що такий формат співпраці допоможе пришвидшити розвиток партнерства між державами. Тож комунікація між Польщею та Вінниччиною триватиме. На фото - очільники регіонів-побратимів Вітольд Стенпень (Лодзинське воєводство) та Сергій Татусяк (Вінницька область). На фото: Голова Дніпропетровської обласної Ради Євгеній Удод, голова Вінницької обласної Ради Сергій Татусяк, голова Вінницької обласної державної адміністрації Іван Мовчан, Надзвичайний і Повноважний Посол Польщі в Україні (з 2011 р.) Генрік Літвін. На фото: представники вінницької влади на чолі з головою Вінницької обласної Ради Сергієм Татусяком, головою облдержадміністрації Іваном Мовчаном в гостях у мера Криниці-Здруй Даріуша Решко.
  • 12.  12 ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ Презентували стратегію голова обласної Ради, голова Єврорегіону «Дністер» Сергій Татусяк та старший радник ICDT Шандор Кьолеш у присутності почесних гостей – Го- лови Представництва Євросоюзу в Україні Яна Томбінські, Надзвичайного та Повноважного Посла України в Республіці Молдова Сергія Пирожкова, Надзвичайного та Повноваж- ного Посла Угорщини в Україні Матіаша Силадьї, радника Посольства Республіки Молдова в Україні Володимира Са- ранчука, генерального консула Республіки Польща у Вінниці Кшиштофа Свідерека, а також 50-ти іноземних представників із Молдови, Румунії, Польщі, Чехії, Угорщини, Німеччини, Італії та господарів заходу – голови облдержадміністрації Івана Мовчана, вінницького міського голови Володимира Гройсмана, ректора ВНТУ Володимира Грабка. Вітаючи учасників конференції, Ян Томбінські наго- лосив, що єврорегіони є дуже важливими структурами Євросоюзу, котрі об’єднують інтереси різних народів і по- легшують вирішення спільних проблем. – В Європі давно відомо, що кордони не заважають разом жити, разом працювати. В цьому і полягає роль Єврорегіону «Дністер». Я буду звертати увагу моїх колег з Києва до діяльності Єврорегіону, – сказав пан Томбінські. Сергій Пирожков зауважив, що вдруге протягом року Єврорегіон проводить міжнародні конференції, котрі визна- чають перспективи розвитку організації. – Вінниця перетворилася на регіональний центр європейського розвитку України і Молдови, – зауважив ди- пломат. Матіаш Силадьї висловив позицію Посольства Угорщини: – Ми раді, що долучилися до розробки стратегії роз- витку Єврорегіону «Дністер», і будемо допомагати йому і надалі. Адже ваш успіх – це наш успіх, тому нам важливе ваше процвітання, – сказав Посол. Його колега з Молдови Володимир Саранчук зауважив, що для його країни важливо, аби стратегія передбачала розвиток таких напрямів, як економічний, екологічний та інфраструктурний. – Це перегукується з тією благородною метою, яку за- кладено в стратегію Єврорегіону, – покращення якості життя двох народів, – зазначив гість форуму. Підсумовуючи сказане учасниками конференції, Сергій Татусяк зауважив, що у Єврорегіону є всі передумови для успішної реалізації стратегії. Для цього керівництво організації і регіону буде залучати всі необхідні компетентні державні та недержавні  структури. МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ У ВІННИЦІ 25 вересня у Вінниці, на базі Вінницького національного технічного університету відбулася міжнародна конференція на тему «Розвиток Єврорегіону «Дністер» як складова розвитку при- кордонних територій України та Республіки Молдова». Мета заходу – представлення стратегії розвитку Єврорегіону на середньострокову перспективу – до 2016 року. Проект цього докумен- та протягом року розроблявся представниками Єврорегіону та його партнерами – Інститутом стабільності і розвитку (ISD, Чехія) та Міжнародним центром демократичних перетворень (ICDT, Угорщина) за фінансової підтримки Міжнародного Вишеградського фонду.
  • 13.  13 – Упевнений, разом нам вдасться досягти поставле- них цілей. І через кілька років ми твердо зможемо заявити: Єврорегіон «Дністер» – це ефективна організація, яка не словом, а ділом покращує якість життя своїх громадян! – сказав С.Татусяк. У ході конференції усі без винятку спікери висловлюва- ли сподівання на підписання Угоди про Асоціацію України і Євросоюзу у листопаді цього року. Також в рамках міжнародної конференції Голо- ва Представництва Європейського Союзу в Україні Ян Томбінські разом з представниками вінницької обласної та міської влади урочисто відкрив Інформаційний офіс Пред- ставництва. Це 16-й подібний центр в Україні, і розташував- ся він у приміщенні Вінницького національного технічного університету. – Мережа цих офісів в Україні – це мультиплікативна форма: інформація про ЄС і засіб комунікації самих грома- дян. Тут вони в режимі відеоконференції можуть обговорю- вати свої проблеми з жителями інших областей, де є наші офіси, – Донецьком, Дніпропетровськом чи іншим містом, – прокоментував можливості центру глава європейської місії. Ян Томбінські високо оцінив напрацювання Вінниччини в євроінтеграційних питаннях, зазначивши, що це єдиний український регіон, який має офіційний офіс у Брюсселі, відтак має можливість демонструвати свій потенціал євроспільноті. Вінниця – регіон в Україні, найбільш відкритий і найбільше пов’язаний з європейськими партнерами, – вважає глава європредставництва. Також Посол побажав, аби щойно відкритий Вінницький Інформаційний офіс Представництва ЄС «добре викори- стовувався». Натомість ректор Вінницького національного технічного університету Володимир Грабко запевнив По- сла, що заклад виправдає високу довіру Представництва і організує роботу на належному рівні. Того ж дня Голова Представництва ЄС в Україні встиг ще поспілкуватися з викладачами і студентами Вінницького національного технічного університету. Під час розмови з ними він підкреслив важливість технічної освіти для будівництва сучасного суспільства. У свою чергу студенти університету поставили пану Яну Томбінські чимало запитань і почули на них відповіді. Також Посол ЄС вручив відзнаки студентам  – переможцям міжнародного конкурсу веб-дизайну, а наприкінці зустрічі наголосив, що Україна – євро­пейська держава, і для ЄС важливо, щоб вона була сильною, ста- більною та багатою. ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ
  • 14.  14 РЕСУРСНИЙ ЦЕНТР – ДОБРА ПІДМОГА ГРОМАДАМ Той, хто прагне чогось досягти, – завжди досягає. Цим простим та всепереможним правилом керуватиметься нині та у майбутньому Регіональний ресурсно-інформаційний центр розвитку громад «Громади Вінниччини», переконаний його директор, заступник голови Вінницького облас- ного осередку Міжнародного Товариства «Україна–Польща–Німеччина» Андрій Кавунець. Які ж першочергові завдання новостворе- ного структурного підрозділу обласної Асоціації органів місцевого самоврядування? Про це та інше дізнавайтеся із розмови з Андрієм Кавун- цем. – Центр було створено на літньому засіданні правління Асоціації органів місцевого самоврядування Вінницької області під голову- ванням голови Асоціації, голови обласної Ради Сергія Татусяка. Чим була продиктована така необхідність? – Необхідність створення центру досить дав- но обговорювалася, адже коли ми з обласною Радою почали впроваджувати грантову роботу в області, то сподівалися, що громади проявляти- муть більшу самостійність, ініціативу щодо роз- робки проектів та їхньої участі у різних конкур- сах. Однак цього не сталося. Тому, вивчивши цю ситуацію досить детально, прийшли до висновку, що треба створювати Ресурсний центр на зразок того, який вже до- сить успішно діє у Дніпропетровській області та ще у Румунії. Наприклад, дніпропетровські колеги написали проектів на загальну суму у 82 мільйони гривень, а румунські, з Яського повіту, залучили за 10 років роботи більше мільярда євро проектних коштів. – Виходить, головна мета центру – займатися напи- санням, пошуком та підтримкою різних проектів, грантів та програм. Вважаєте, таким чином вдасться розшири- ти межі та кордони співпраці з численними міжнародними та вітчизняними грантами? – Безумовно. Фахівці центру, а це поки 6 штатних працівників, будуть займатись доопрацюванням і ство- ренням нової бази існуючих ідей та проектів, а також конкурсів, на які можна подавати ці проекти. Ми будемо шу- кати грантодавців, звертатися до них та розповсюджувати інформацію про проекти. – Які ще функції покладаються на центр? – Загалом центр працюватиме за трьома головни- ми напрямками. Перший – це моніторинг всіх існуючих грантів, грантових програм, навчань, тренінгів, причому ми не розділяємо їх на навчання для громадських організацій чи органів місцевого самоврядування. Все, що може бути корисно для громад, ми відслідковуємо і відповідно вже розміщуємо на сайті ВОАОМС. Зараз в розробці новий ди- зайн сайту Асоціації, на якому буде окремий розділ, при- свячений саме діяльності ресурсного центру. В принципі, вже можна ознайомитися з грантовими програмами. Щоп’ятниці вони оновлюються на сайті. Другий напрямок, найголовніший, – допомога у написанні грантових заявок. Зрозуміло, що ми не будемо писати грантові заявки за територіальні громади, адже такі грантові заявки просто не будуть прийматися, оскільки не відповідатимуть вимогам. Завдання ресурсного центру – не писати за когось, а допо- могти активізувати та організувати грантову діяльність. Вся технічна підтримка, яка з нашого боку буде потрібна, – кон- сультування, переклад, пошук – все це ми готові надати, і на даний момент ми розробляємо таку систему співпраці, щоб у кожній територіальній громаді був працівник, який би відповідав за написання проектів. Необхідність визначен- ня таких осіб була зазначена під час спільного засідання голів районних рад при голові облради. Нині вже визнача- ються такі люди, і ми з ними будемо працювати, намагаю- чись максимально ефективно написати грантові програми на окремі проекти. І третій напрямок роботи – допомога у безпосередній реалізації проектів, а саме моніторинги, оцінювання, висвітлення тощо. – Яким чином відбуватиметься прийняття заявок від громад? – У цьому нам допоміг досвід наших польських колег. Ті моніторинги грантових програм, які ми вже розмістили на сайті, є загальнодоступними. Нині там є досить багато грантів, під які можна писати проекти, в тому числі, як на мене, дуже цікавий Конкурс малих грантів Швейцарсько- го фонду. Загалом принцип нашої роботи буде таким: ми розміщуємо цю інформацію, громаду це зацікавлює, вона вибирає для себе відповідний проект, збирає початкові дані, звертається до нас, і ми спільно напрацьовуємо цей грант. Щопрада, на даному етапі є одна проблема, дослідженням якої ми нині займаємося. Це досить низький рівень вико- ристання Інтернету у місцевих територіальних громадах. ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ
  • 15.  15 Тому на початковому етапі ми беремо ще додатково за основу базу даних по проектах, які були підготовлені на Подільський ярмарок проектів (травень 2013), та проекти, які були подані на обласний конкурс територіальних громад. Відповідно, це моніторимо і відзначаємо більш цікаві, які можна підлаштувати під окремі проекти, виходячи згодом з ініціативою до громади і далі співпрацюючи з нею. – Ви сказали, що запозичили напрацювання Дніпропетровської області та інших європейських струк- тур щодо організації роботи центру. А чи буде в його ро- боту вноситися щось своє? – Звичайно. По-перше, вже відбувся Подільський яр- марок проектів. Це вже є нашою вінницькою відмінністю. Інше наше «ноу-хау» в тому, що маємо досить потужний зв’язок і комунікації з цілою низкою громадських організацій. Тобто, ми зможемо реалізовувати проекти не тільки від територіальних громад чи від органів місцевого самовряду- вання, а й громадських організацій, адже більшість коштів виділяється саме на останні. Відповідно, кожна з них може ставати суб’єктом, через який ми зможемо допомогти окремо взятій громаді. Ну, і окрім того, нашою особливою відмінністю на теренах України є те, що саме Вінниччина має найбільшу кількість територіальних громад, які вже ма- ють партнерів за кордоном, зокрема у Польща, Молдові, Румунії, Німеччині. Повірте, це є серйозним підгрунтям до написання спільних проектів, адже багато з проектів можливі до реалізації лише в тих громадах, які мають партнерів за кордоном. Це, зокрема, проекти Міністрества закордонних справ Республіки Польща, Міністерства куль- тури Республіки Польщі, програми Вищеградської четвірки і так далі. Відповідно, маючи такі офіційні угоди, ми маємо і більше можливостей до написання проектів. – Чи буде центр займатися навчанням? – Найголовніша проблема – це проблема кадрів. Як на рівні обласного центру, так і на рівні районів, а особливо на рівні територіальних громад. Рівень готовності до написан- ня проектів низький. Зрозуміло, тут проблеми суто технічні. Часто, наприклад, якість перекладу відіграє важливу роль. В той же час ми буваємо не готові до написання проектів ще через недостатність знань та практичних напрацювань у цьому напрямку. Обласна Рада протягом року провела цілу низку навчань. На даний час, вже в рамках Ресурсного цен- тру, ми написали кілька заявок щодо грантових програм на навчання лідерів з марчдрайзингу, проектного менеджмен- ту, стратегічного планування. Тож без сумніву – навчання і далі будуть із залученням до того відповідальних за про- Шановні читачі «Вісника вінницького самоврядування». Якщо ви відчуваєте у собі потенціал з громадської роботи чи написання гранто- вих проектів, маєте цікаві ідеї, то вам варто звернутися до Регіонального ресурсно- інформаційного центру розвитку громад «Громади Вінниччини». Тут знайдете однодумців та гарну підтримку. Чекаємо за адресою: 21000 Україна, м. Вінниця, вул. Соборна 85, каб. 14 та 28. тел. +380 (432) 56 26 69, +380 (432) 56 26 72. E-mail: resource_vin@i.ua ектну роботу осіб з районів, з територіальних громад, усіх тих, в кому вбачатимемо перспективу з написання проектів. – Як особисто Ви опанували хистом щодо написання проектів, адже відомо, що з 2006 року координуєте вже чималу їх кількість? – Для мене це почалося в рамках міжнародної співпраці з польськими колегами, які одного разу зверну- лися з пропозицією по написанню спільних проектів. Не все було просто, не вистачало певних знань у проектному менеджменті, часто звертався до необхідної літератури і так намагався писати проекти. Найкращий досвід – це прак- тичний досвід. Розпочніть самотужки з написання грантової заявки, тим більше, нині чимало фондів надають відповідні методичні вказівки, де досить детально розписані проце- дури написання і таке інше, що конкретно піднімає рівень знань. Головне, треба бути наполегливим, впевненим у власних силах і твердо крокувати до поставленої мети. – Центр працює другий місяць. Чи маєте вже конкретні ідеї втілення нових проектів? – Ідей та тем є досить багато, головне – щоб був досвід. Вже написали кілька грантових заявок. Подаватимемо їх до Швейцарського фонду малих грантів, а також на на- вчання з проектного менеджменту в рамках фонду Юнай- тер. Ще підготували проект зі стратегічного планування в рамках конкурсу Каунтерпак. Тож працюємо, налагоджуємо механізми співпраці і намагаємося використати їх макси- мально та ефективно. – Залишається побажати успіху… – Дякую і закликаю вінничан бути активними. Спілкувалася Світлана Борисюк ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ
  • 16.  16 ЯК ЖИВЕШ, ГРОМАДО? ЯК СІЛЬСЬКИЙ ГОЛОВА КОМУНГОСП ВІДРОДИВ Принциповість і тверезий розрахунок допомогли керівнику Степанівської тери­ торіальної громади Володимиру Пурдику збільшити не лише надходження до місцевого бюджету, а й економічну віддачу від тутешнього комунгоспу. Степанівська сільська рада Теплицького району, яка нараховуєпонаддвізполовиноютисячіжителів, складається аж із п’яти населених пунктів: Степанівки, Марківки, Важно- го, Карабелівки і селища Кублич. Зрозуміло, що в таких умо- вах без місцевого комунального господарства не обійтись. Комусь потрібно виорати город, десь «підсипати» вулицю, викосити бур’яни чи вивезти сміття – ось далеко не повний перелік обов’язків місцевих комунгоспівців. Не буду вдава- тись до причин, чому так сталось, але до недавнього часу підприємство, яке мусило б мати стабільні прибутки, ледь животіло. Однак, ситуація суттєво змінилась на краще, коли три роки тому територіальну громаду очолив Володимир Пурдик. – Я не створював собі веселкових ілюзій, оскільки чу- дово розумів, на яку роботу йду, – каже нині Володимир Андрійович. – Не те, щоб територіальна громада була вже аж надто в критичному стані, однак в мене було своє бачення, як можна покращити ситуацію. Перше, з чого по- чав, так це з наповнення місцевого бюджету коштами. Почали шукати «вільні» землі, які хтось орендує, однак забув за них заплатити. Переглядати орендні ставки, ви- являти необлікованих працівників. У мене не було ніяких: «Ти хороший, а ти – ще кращий». Платити мали всі. Та- ким чином нині щорічно маємо перевиконання бюджету на 120–130 відсотків. А це, в свою чергу, одразу дозволило збільшити відрахування на соціальну сферу – ремонт дитсадка, будин- ку культури,  кількох ФАПів – і майже завершити вуличне освітлення у всіх населених пунктах. Відчув тверду руку госпо- даря і тутешній комунгосп. – Взяв ручку, папір і по- чав рахувати, на чому можна було б заробити, – пригадує Володимир Андрійович. – Адже кожен вид діяльності має приносити хоч мінімальний, але прибуток. А там, де це не вдається, перекривати збитки за раху- нок інших робіт. І дійсно, роботи комуналь- никам, котрих нараховується нині семеро працівників, вистачає. Окрім вже згадува- них оранки городів, ремонтів вулиць та вивезення сміття, комунгоспівці надають транспортні послуги, збира- ють молоко від населення, до- глядають водогін у селі Важне (який самі ж і відремонтували), лагодять огорожі, а також обробляють землю, оскільки мають 15 гектарів поля. Там вони вирощують зернові культури, які згодом реалізують, а відтак мають ще одне джерело надходжень.   – Наше завдання полягає в наданні послуг, а не отриманні надприбутків, – підсумовує Володимир Пурдик. – Затрати плюс зарплата – і все. Якщо в підприємницьких структурах за годину експлуатації трактора беруть 150 гривень, то в нас він коштує лише 80–90 гривень. Авто- бус в Теплицькому АТП «виписати» вартує 300 гривень, а в нас – на третину дешевше. Зрозуміло, що люди йдуть до нас, бо їм це вигідніше. Окремих слів заслуговує і директор Степанівського комунгоспу Анатолій Малюта. За словами сільського го- лови, це людина із справді золотими руками та високою відповідальністю: – Анатолій Андрійович вже пенсійного віку, але ніколи не цурається справжньої чоловічої роботи. Я ніколи не ба- чив його без викрутки чи пласкогубців у руках. Потрібно відремонтувати свердловину чи холодильну установку на молокопункті – кличуть Анатолія Андрійовича. Потрібно щось привезти – за кермо трактора теж може сісти він. Отаким має бути справжній директор сільського комун- госпу, а не той, що ходить в білій сорочечці з папочкою в руках. Олег КРИВОНІС   На фото: сільський голова Володимир Пурдик та приймальниця молока комунального підприємства Галина Пастух.
  • 17.  17 НАВЧАННЯ ра Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад Наталія Ключник. Провела тренінг голова правління ВООГО «Відкрите суспільство», експерт Ради Європи Світлана Хо- дакова. Заступник директора Вінницького ЦППК Наталія Кравченко привітала учасників навчання, наголосила на важливості подібної співпраці з Радою Європи. Впродовж тренінгів самоврядці з усіх районів області навчались удосконалювати лідерські здібності, формулю- вати бачення розвитку сіл, реалізовувати це бачення за- собами стратегічного менеджменту та за активної участі територіальної громади. АКАДЕМІЯ ЛІДЕРСТВА 10 та 11 вересня 2013 року у Вінниці на базі Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій Вінницької області за сприяння Програми Ради Європи «Посилення інституційної спроможності органів місцевого самоврядування в Україні», що фінансується за кошти урядів Данії та Швейцарії, відбулося навчання двох груп сільських та селищних голів області. Програма тренінгу – «Академія лідерства для представників місцевого самоврядування». Вона розробле- на на базі інструментарію Ради Європи «Сучасне лідерство для сучасного місцевого самоврядування». Головна мета навчань – вдосконалити навики місцевих керівників та підсилити їхні лідерські здібності. У відкритті тренінгів взяли участь виконавчий директор Вінницької обласної Асоціації органів місцевого самовря- дування, депутат Вінницької обласної ради Валерій Рубан, керівник Програми Ради Європи «Посилення інституційної спроможності органів місцевого самоврядування в Україні» Андрій Гук, заступник керівника виконавчого директо- Академія лідерства – це складова Програми Ради Європи «Посилення інституційної спроможності органів місцевого самоврядування в Україні». Академія базується на трьох інтенсивних тренінгах протягом року, що проводяться міжнародними та українськими експертами та базуються на командній роботі, прикладах, ро- льових іграх. Тематика занять включає: розвиток навичок особистого лідерства, стратегічного мислення, самооцінки,управлінняконфліктами,майстерностіведенняпереговорів,атакожміжмуніципальне співробітництво, співпрацю з неурядовими організаціями та багато іншого. Щодо самої Програми Ради Європи «Посилення інституційної спроможності органів місцевого самоврядування в Україні», то стратегічною метою її є вдосконалення законодавчої бази місцевої демократії в Україні, зміцнення правових та фінансових засад розвитку місцевого само- врядування та децентралізації влади відповідно до положень Європейської хартії місцевого са- моврядування, європейських стандартів та цілей Плану дій Ради Європи для України на 2011– 2014 роки.
  • 18.  18 НАВЧАННЯ Перед учасниками семі- нару також виступили голова Вінницького клубу успішних підприємців, член громадської ради при обласній Раді Ігор Марчук, який наголосив на аспектах успішного розвит- ку територіальної громади та ефективній реалізації її стратегічного плану. Як і де навчитися грамот- но писати гранти задля май- бутнього процвітання громади,  розповідав на семінарі дирек- тор регіонального ресурсно- інформаційного Центру «Гро- мади Вінниччини» – заступник виконавчого директора ВОАОМС Андрій Кавунець. Головний спеціаліст виконавчої дирекції обласної Асоціації органів місцевого са- моврядування Микола Годова- нець поділився досвідом роботи Асоціації в напрямку роз- витку волонтерства на теренах нашої області. Також учасники семінару зацікавлено прослухали інформацію голови правління обласної Асоціації споживачів Миколи Болтака про здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів, а юридичні поради  щодо надання первинної безоплатної правової допомоги сільському населенню отримали  від   началь- ника відділу по роботі з вітчизняними та міжнародними організаціями обласної Асоціації споживачів Сергія Колот- чука. Подібні семінари проводитимуться   в усіх районах області. Найближчі – у Хмільницькому, Томашпільському, Жмеринському та Калинівському районах. СЕМІНАРИ ДЛЯ САМОВРЯДЦІВ Продовжуються семінарські заняття для самоврядців Вінниччини. Ініціаторами та організаторами таких заходів є виконавча дирекція обласної Асоціації органів місцевого самовряду- вання (ВОАОМС) спільно з регіональним ресурсно-інформаційним Центром «Громади Вінниччини» та обласною Асоціацією споживачів. Один із семінарів проведено у Крижополі за участю голови районної ради Анатолія Стратієвського та активістів місцевої громади. Про мету семінару, а також про Концепцію реформування місцевого самоврядування в Україні на його початку всім присутнім розповів виконавчий директор ВОАОМС, депутат обласної Ради Валерій Рубан. 
  • 19.  19 НАВЧАННЯ Під час спілкування з місцевими жителями Сергій Тату- сяк наголосив, що європейська співпраця і партнерство ста- ли основними пріоритетами кожної громади Вінниччини. Не виключення і громада  Комсомольського, яка у  тому вбачає широкі перспективи  та планує працювати в напрямку по- кращення усіх сфер життя селян за європейськими стандар- тами.  За словами Сергія Татусяка, у селі вистачає актив- них людей. Тому, на його думку, необхідно, щоб саме тут запрацював потенціал польського міста Старе Място Конінського повіту Великопольського Воєводства, з яким дана територіальна громада  має побратимські зв’язки. Та- кож він порадив селянам активніше ініціювати написання спільних проектів з німецьким містом Міттенвальде,  з яким також діє угода про співпрацю. «Створення центру розвитку громади особливо акту- ально в зв’язку з тим, що Євросоюз  змінив орієнтацію у відношенні країн східного партнерства, визнавши своїм пріоритетом саме регіональне співробітництво,  налагод- ження прямої співпраці з регіональною та місцевою вла- дою країн-сусідів», – резюмував прийняте рішення очільник самоврядців Вінниччини. ГРАНТОВИЙ ЛІКНЕП У селі Комсомольське Козятинського району створять ресурсно-інформаційний центр роз- витку громади, де навчатимуть написанню грантових програм та їх ефективній реалізації. До такого рішення у ході спільної вересневої зустрічі прийшли голова обласної Ради, голова обласної Асоціації органів місцевого самоврядування (ВОАОМС) Сергій Татусяк, виконавчий директор ВОАОМС Валерій Рубан, голова районної ради  Валерій Стахов, сільський голова Анатолій Лопа- тинський та актив села. На фото: С. Татусяк обговорює з В. Стаховим роботу майбутнього центру розвитку громад. Нині вінницькі територіальні громади мають близько 300 контактів з європейськими партнерами, причому майже сотня з них з’явилися за останні півтора року. За словами головного очільника самоврядців Вінниччини Сергія Татусяка, всі ці угоди – «не для «галочки». По них, завдяки допомозі Євросоюзу, відбувається змістовна робота. А головне – це проходить через свідомість людей». Лише протягом 2013 року вінничани написали 9 проектів в рамках про- грами ЄС з підтримки регіонального розвитку (фонд 30 млрд. євро). Три про- екти вже пройшли перший етап конкурсу. До того ж, Європейський Союз реалізує в регіоні чимало власних проектів, зокрема, за такими напрямками: розвиток альтернативної енергетики та енергозбереження; електронне врядування; інтегроване управління громада- ми; інтеграція батьків в суспільство після народження дітей.
  • 20.  20 А ЯК У НИХ? На площі 33,76 тис. кв. км тут проживає 3,559 541 млн. осіб різної національності. Більшість з них складають мол- давани – 64,5% всього населення. У понад 300 населених пунктах переважає українське населення (13,8%), основ- на маса якого зосереджена в північних та східних регіонах республіки. Росіян у Молдові 13%. Також є гагаузи (3,5%) та болгари (2%). Сучасна незалежна Республіка Молдова прагне всту- пу до Європейського Союзу і є активним членом таких міжнародних організацій, як ОБСЄ (з 30 січня 1992 року), ООН (з 2 березня 1992 року), Рада Європи (1995), МБРР, МВФ, ОБСЄ, ЦЄІ, СНД. Країна поділяється на 39 адміністративних оди- ниць першого рівня: 32 райони, 5 муніципіїв (Бендери, Бєльци, Кишинів, Комрат, Тираспіль) та 2 автономні утворення – Гагаузія та Придністров’я. Згідно із законодавством Молдови, Придністров’я має статус автономного територіального утворен- ня з особливим правовим статусом. Питання щодо статусу Придністров’я досі лишається актуаль- ним. Міжнародна спільнота визнає регіон части- ною Молдови, проте Молдова не має контролю над Придністров’ям. Водночас незалежність ПМР визна- ли інші самопроголошені республіки пострадянського простору – Абхазія, Південна Осетія та Нагірний Ка- рабах. Загалом у Молдові 60 міст та 917 сіл. Голов- ним політичним, адміністративним, економічним та культурним центром країни є її столиця – Кишинів, де проживає понад 794 тис. осіб. Місто має статус муніципія, до якого входить ще шість міст – Синжера, Дурлешти, Ватра, Кодру, Вадул-луй-Воде, Криково, а також 25 населених пунктів, об’єднаних у 13 комун (сіл). Місцеве самоврядування в Молдові нині знахо- диться в процесі реформування. Конкретно – в умо- вах перехідного етапу до консолідованої демократії. Цей процес пов’язаний з чималими труднощами і проблемами. Причини цього кореняться, переважно, в недооцінці ролі і значимості місцевого самовряду- вання в контексті загальнодемократичних реформ, в сповільненості і непослідовності дій, пов’язаних з роз- робкою нових механізмів і процедур, в недосконалості нормативно-правової бази, інформаційної, матері­ ально-фінансової та кадрової забезпеченості. Серйозно загальмувала процеси розвитку місцевого самоврядування проведена наприкінці минулого століття адміністративно-територіальна реформа, а потім повернення в 2003 році до старої системи районного поділу території країни. Також проблеми тут часто виникають через зіткнення авто- МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В МОЛДОВІ Республіка Молдова – це співучий край працьовитих виноградарів та хліборобів і давня сусідка нашої держави. Країна розташована на півдні Східної Європи в південно- західній частині Східно-Європейської рівнини, в межиріччі Дністра і Прута. На заході вона межує з Румунією (спільний кордон довжиною 450 км), на півночі, сході та півдні – з Україною (спільний кордон довжиною 939 км). На фото: сучасний Кишинів.
  • 21.  21 А ЯК У НИХ? ритарних традицій і ліберальних поглядів на перебу- дову владних інститутів в державі. Однією з головних проблем, що стримують роз- виток місцевого самоврядування в Молдові, експерти вважають низьку правову культуру місцевого населен- ня, низький рівень громадської активності та правової культури, дефіцит знань про сутність і можливості са- моврядування, слабкість громадянського суспільства. До того ж, ідеї місцевого самоврядування, а саме демократизація системи соціального управління і розвитку громадянського суспільства, що, у свою чер- гу, передбачає підвищення соціально-управлінської активності населення, сприймаються тут далеко не більшістю громадян. Реальна ситуація свідчить про те, що наявність організаційних структур місцевої вла- ди і можливостей для прояву соціальної зрілості гро- мадян Молдови не є достатніми для залучення їх до вирішення і обговорення питань місцевого значення. Також значно гальмує розвиток самоврядуван- ня в країні опір бюрократії всіх рівнів, яка бачить у тому загрозу своєму благополуччю, звичним методам управління. Окремі політики взагалі вважають, що здійснення місцевого самоврядування рівносильно ослабленню державної влади в Молдові. Вони ар- гументують свої погляди тим, що місцеве само- врядування руйнує вертикаль тієї самої влади і що робить неможливим проводити в життя державну політику. Виходять з того, що реалізувати владні повноваження можна тільки методами прямого адміністративного підпорядкування з усіх питань діяльності територіальних ланок суспільства. Чимало невдач щодо реформування системи місцевого самоврядування в Молдові пов’язано і з зве- денням її до адміністративно-територіальної реформи, а також недооцінкою основних і суперечливих тенденцій у даній сфері діяльності суспільства і держави. Серйозними перешкодами є ще і фінансова неспроможність місцевого самоврядування, розрив між покладеними на нього обов’язками та їх ресурс- ним забезпеченням. Подальший розвиток системи місцевого самовря- дування Молдови визначатиметься необхідністю по- долання даних протиріч та недопрацювань. На фото: парламент Молдови – вищий представницький і законодавчий орган країни. На фото: міжнародний аеропорт Кишинева. На фото: Рибниця – місто-побратим Вінниці. На фото: стадіон у Тирасполі.
  • 22.  22 ПОДІЯ У КЛЕМБІВКУ – ЗА ВИШИВАНКАМИ 17 серпня у село Клембівка Ямпільського району традиційно з’їхалися вишивальниці та майстри інших видів українського мистецтва з Вінниччини, сусідніх областей та з Молдови. Тут відбувся ювілейний – вже V обласний ми- стецький фестиваль «Мамину сорочку пригор- ну до серця». Головний самоврядець Вінниччини, голова обласної Ради Сергій Татусяк вже став постійним відвідувачем фе- стивалю. Цього разу був приємно вражений тим, що формат свята удосконалився кількісно і якісно. Зокрема, розшири- лася географія учасників, збільшилась експозиція виставок, прибуло більше гостей. Це, зізнався, наштовхнуло на ідею надати фестивалю статус міжнародного. – У нас відбулася попередня розмова з представниками облас- ного управління культу- ри і районною владою Ямпільського району про те, щоб наступного року фестиваль відбувся під патронатом Єврорегіону «Дністер». Ми хоче- мо надати йому статус міжнародного, запросивши до участі не тільки сусідів- молдован, а й поляків, румунів... – повідомив про плани Сергій Татусяк. Він також подякував на- родному депутату України від Вінниччини Оксані Калетнік за підтримку фе- стивалю та відродження вишивального ремесла у Клембівці.
  • 23.  23 ПОДІЯ 1000-ЛІТТЯ ЛЯДОВСЬКОГО МОНАСТИРЯ Одна з головних святинь Української православної церкви Свято-Усікновенський Ля- довський скельний чоловічий монастир, як його ще називають Подільський Афон, зустрів своє перше тисячоліття. Цю подію відсвяткували усім миром. України з нагоди 1000-річчя заснування Лядовського мона- стиря, а потім особисто від себе привітав настоятеля мона- стиря архімандрита Антонія (Нетребіна) та усіх присутніх із ювілеєм. – Стрімке відродження Лядовського скельного мо- настиря почалось у 1998 році з приходом сюди братії з Почаївської Лаври, коли настоятелем його став зовсім ще молодий ієромонах Антоній. Саме за цей час були відновлені і споруджені печерні храми, братський житло- вий корпус, невеличкий готель для паломників, купальня біля Антонієвого джерела. Також з 2010 року братія мона- стиря відродила давню традицію православних ярмарків. Попри дощову негоду 15 ве- ресня безпосередньо на території святині, у с. Лядова Могилів- Подільського району, у долині біля самого Дністра,   за участю представників влади, духовенства та майже 15 тисяч вірян з різних куточків України, Молдови, Росії, Білорусі та інших країн  відбулися  головні події святкування 1000-річного ювілею. Були також гості з Греції, Польщі та  Румунії. Розпочалося святкове дійст­ во  з Божественної літургії.  Її провів митрополит Вінницький і Барський Симеон  спільно з   митрополи- том  Могилів-Подільським і Шарго- родським  Агапітом, архієпископом  Люблінським і Холмським Авелем, духовенством   Вінницької єпархії та архієреями вже згаданих брат­ ніх країн на чолі з представником Української православної церкви. Від обласної влади в   урочи- стостях взяли участь голова обласної Ради Сергій Татусяк, перший заступник голови облдержадміністрації   Максим Боровський, заступники голови облдержадміністрації Лю- бов Спірідонова, Роман Аксельрод,   керуючий справами виконавчого комітету Вінницької міської ради Сергій Чор- нолуцький, голова райдержадміністрації Михайло Вдовцов та голова районної ради Олег Антонюк, народні депутати Григорій Калетнік та Оксана Калетнік. Після богослужіння було звершено святковий моле- бень. Згодом  відбулася Академія та концерт, а  перед тим звучали численні привітання. Митрополит Симеон  зачитав вітальне слово Блаженнішого митрополита Київського і всієї
  • 24.  24 ПОДІЯ Зазвичай на престольні свята сюди з’їжджається стільки прочан, що храми не вміщують усіх. Звичайно, залиша- ються ще не відбудованими основні святині обителі: храм Усікновіння і храм Преподобної Параскеви. Але я вважаю, що за молитвами хрестителя Господнього Іоанна, Препо- добного Антонія і Преподобної Параскеви Господь дасть нам сили і можливість відновити, відродити, відбудувати не тільки матеріальний стан цього монастиря, його хра- ми і корпуси, а в першу чергу духовне життя, – зазначив митрополит. Прозвучали вітання і від керуючого Могилів- Подільською єпархією УПЦ архієпископа  Агапіта  та  на- стоятеля Лядовського Свято-Усікновенського чоловічого монастиря архімандрита  Антонія.  Від обласної влади усіх присутніх привітали Сергій Та- тусяк та   Максим Боровський. Зокрема, голова обласної Ради наголосив, що Лядовський монастир був і залишить- ся найкращим культовим об’єктом не лише Вінниччини, а й всієї України. Тому, на його переконання, і владі, і громаді, і державі належить докласти максимум зусиль, аби повністю відновити  святу обитель. – Тисячу років Лядовський монастир є оберегом православної віри і духовності нашого народу. Це кра- щий культовий об`єкт, одне із 7 чудес Вінниччини. Його відродження   вже об`єднало  зусилля багатьох людей, і  не тільки територіальної громади, обласних та  місцевих  органів влади, а й  держави в цілому. Ми і надалі повинні всіма силами відроджувати стародавню Лядовську оби- тель. Адже це не просто церковна архітектурна спадщина – це історичний скарб нашої подільської землі та всього українського народу. Це – відродження духовності. Це ще один урок для нас, українців, що потрібно зберігати і при- множувати наші традиції, – сказав Сергій Татусяк. А Максим Боровський  коротко розповів, як влада на рівні області та району робила все можливе,  аби достой- но зустріти  ювілей. Держава, за його словами,  підставила своє плече під час  ремонту дороги до монастиря. – Сьогодні дорога повністю відремонтована, майдан- чики всі пороблені, в принципі, ті гроші, які ми виділяли, а це близько 10 мільйонів гривень, пішли на становлення і розвиток монастиря. Ми не будемо на цьому зупинятись, будемо виділяти додатково кошти, щоб дійсно зробити те, чого очікують люди, – запевнив усіх Максим Боровський. Керівники області вручили архімандриту Антонію відзнаку, а він, натомість, подякував усім гостям за щирі слова привітань, подарунки та за підтримку у відродженні святині. Далі   свято продовжилося мистецьким фестивалем «Живі монастирські дзвони» та православним ярмарком, де віряни торгували різноманітним церковним крамом та продукцією власного   виробництва, а   територіальні грома- ди Могилів-Подільського району  демонстрували мистецтво свого села. Лядовська лампада віри світитиме ще не одному поколінню…
  • 25.  25 ЛЮБОВ ЛОМАЧИНСЬКА, селищний голова Вендичанської територіальної громади Могилів-Подільського району, член правління Вінницької обласної Асоціації органів місцевого самоврядування ЖІНКА В ГРОМАДІ – ВОЇН Отаманом громада кріпка, – кажуть в народі. Вендичанська по- над п’ятитисячна громада має свого отамана, точніше – отаман- шу, яка завжди на передньому краї. Невгамовну та принципову, яка за інтереси людей готова у вогонь і в воду. Боротися за правду, відстоювати справедливість, не йти проти совісті, завжди доводи- ти будь-яку справу до кінця – це для Любові Ломачинської як «Отче наш». – Такою тут на вендичанській землі народилася, та- кою буду до кінця. Це у мене, певно, від батьків. Ніхто і ніколи не примусить стати іншою, – зізналася при зустрічі у Вінниці, куди приїхала у справах громади. – Як можна всидіти в кабінеті, коли стільки всього накопичилося! Тому зараз приїхала до обласного центру. Якщо вирішу тут хоча б одне питання, – вже буду щаслива, – продовжує Любов Ломачинська. – Вже побувала в обласному відділі житлово- комунального господарства, підняла питання про майбутній ремонт наших сільських доріг, їх асфальтування, зокрема, біля наших садочків та школи, щоб в негоду діти та їхні батьки не місили болото. Ще маю справу в одній вінницькій фірмі. Нині Вендичанська селищна рада, яка об’єднує ще три села  – Борщівці, Підлісне і Тарасівку, уклала з нею угоду про співробітництво щодо допомоги, сподіваюся, у реалізації нашого проекту за програмою вуличного освітлення та енергозберігаючих технологій. – Це вже, напевно, не перший проект, за реалізацію якого взялася громада? – Так, не перший. Ще виготовили проект за програмою «Питна вода», бо є дуже велика потреба одного із наших мікрорайонів з багатоквартирними будинками. На реалізацію цього проекту з місцевого бюджету коштів недостатньо. Шукаємо нині спонсорів, звертаємося до певних фондів та обласних структур, які, сподіваємося, нам допоможуть. У відділі житлово-комунального господарства області ми вже зареєстрували цей проект на реалізацію. Ой, та ще багато інших задумів є. Так хочеться, щоб вендичанці жили гарно, в достатку, мали роботу, не їздили по світах, не бідкалися за своїх непрацевлаштованих при вищій освіті дітей… Госпо- ди, та скільки всього накопичилося в громаді! Як можна при цьому всидіти у кабінеті? – А що нині дошкуляє найбільше? – Найбільша проблема – безгрошів’я, низьке надход- ження до міського бюджету за використання земель приват- ними підприємствами, які є на території ради. Коштів мало, щоб вирішити все, що хочуть бачити люди. Але це ще півбіди. Дошкуляє недієве законодавство. От, наприклад, є у нас одна комерційна структура, яка уникає законного процесу господарювання, не укладає з нами договору-оренди, вико- ристовуючи значну частину земель колишнього цукрового заводу і, відповідно, не сплачуючи за це коштів до міської казни. Щомісячно вони мали платити майже 50 тисяч гри- вень. За ці кошти ми могли здійснити багато чого задумано- го: і освітлити частину села, і відремонтувати дорогу, допо- могти соціальній сфері, адже маємо 2 дитсадки, 3 будинки культури, загальноосвітню школу-гімназію І–ІІІ ступенів з 280-ма учнями з багатопрофільним орієнтуванням дітей на профорієнтацію, музичну та спортивну школи, стадіон, медичні заклади, інші об’єкти. Вони завжди потребують по- точних ремонтів. До того ж, у даній комерційні структурі працюють люди, але працюють нелегально, без законних на те підстав. Як тут навести порядок? Вже не раз ми звер- талися з цим до різних державних і правових інстанцій, обласних та районних, але поки нічого не міняється. З та- кою ситуацією я ніколи не змирюся! Інтереси громади ма- ють бути понад усе. Слава Богу, маю чимало однодумців, які мене підтримують. Це, насамперед, члени виконкому селищної ради, депутатський корпус, маємо в раді 24 народ- них обранців. Переважно – жінки, більшість з яких, на відміну від мене, мають гуманітарну освіту. Я ж за освітою інженер- технолог. До обрання мене сільським головою майже 20 років відпрацювала на одному з місцевих підприємств. Тому все, за що беруся, звикла вирішувати швидко та конкретно, залучаючи до співпраці людей, які готові до позитивних змін в громаді. Так і дівчатам раджу робити. Вони прислухають- ся і вже знають, що разом можемо гори зрушити. Аби тільки ніхто не заважав. Разом мріємо, аби жителі нашої громади активізувалися, повірили у свої можливості і зрозуміли, що краще жити – реально, коли всі разом, спільно братимемося за справи, будемо небайдужими. Я не так часто, але як член правління обласної Асоціації самоврядців буваю за кордо- ном: у Польщі, Румунії, які вже є членами Європейського Союзу. Там люди живуть краще. Але і в нас це можливо. Просто треба не лінуватися і працювати, мати завжди чітку громадянську позицію. – Чи можете ствердити, що там, де матріархат, – там порядок? – Ні, не скажу. Матріархат – це вже політика, і якась однобічна. Має бути все пропорційно та врівноважено і без політики. Має бути гармонія. Як казала свого часу моя, вже, на жаль, покійна бабуся, – «неважливо, чоловік чи жінка вирішує щось у житті. Головне – щоб вони були людьми, а не людиськами». Так склалося, що, напри- клад, в нашій громаді сьогодні на жінок покладено чимало відповідальності. І вони – бійці в гарному розумінні цього слова, бо сумлінно і відповідально ставляться до роботи, вирішують важливі для жителів селища та сіл справи і при цьому встигають народжувати, виховувати дітей, дбати про чоловіків. Але, вже від себе скажу, яким би воїном жінка чи то керівник, чи то домашня господиня не була, все одно вона хоче бути жінкою – слабкою, люблячою та ніжною і завжди відчувати поруч сильне чоловіче плече. Ось така вона – Любов Ломачинська. Світлана Кавраська ПОРТРЕТ
  • 26.  26 НАШІ КОНСУЛЬТАЦІЇ НАС ЗАПИТУЮТЬ Роз’ясніть, будь ласка, чи може міська рада надати право постійного користування землею під будівлею, що перебуває у комунальній власності, своєму виконавчому комітету? Ольга Шевченко, м. Хмільник Вам відповідає: Андрій Висоцький, юрист соціального проекту «Юридична клініка «Швидка юридична допомога». Шановна Ольго Шевченко! За браком деталей надати однозначну відповідь досить важко. Інформація не містить більш-менш точних деталей та намірів використання об’єкту комунальної власності, а також стосовно характеристик земельної ділянки, будівлі, що перебуває на цій земельній ділянці. Якщо надавати відповідь на питання в розрізі взагалі, проаналізувавши чинне законодавство України, можна при- йти до таких висновків. Чинне законодавство України чітко регламентує, що міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України та іншими законами до їх відання. При цьому виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання прийняття рішень щодо відчуження комунального майна відповідно до закону. Відповідно до положень Земельного кодексу України, до повноважень місцевих рад відноситься вирішення пи- тань щодо розпорядження землями територіальних гро- мад та надання у користування земельних ділянок із зе- мель комунальної власності зокрема. Права постійного користування земельною ділянкою із земель комунальної власності набувають, в тому числі, установи, що належать до комунальної власності. Ч. 3 ст. 93 Земельного кодексу України визначає перелік земельних ділянок, що не підлягають передачі в оренду. У згадуваному переліку відсутні будь-які обмеження щодо ділянок під будівлями, що перебувають у комунальній власності. Слід звернути увагу, що надання земельних ділянок комунальної власності у користування здійснюється орга- нами виконавчої влади або органами місцевого самовряду- вання. Земельні ділянки комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об’єкти нерухомого май- на, що перебувають у комунальній власності, передаються підприємствам, установам та організаціям, що належать до комунальної власності, лише на праві постійного користу- вання відповідно до положень ч. 1 ст. 123 Земельного ко- дексу України. Чи може орган місцевого самоврядування звернутися до Європейського суду з прав людини? Микола Очеретний, Теплицький район Вам відповідає: Олександр Демидюк, юрист соціального проекту «Юридична клініка «Швидка юридична допомога». Шановний Миколо Очеретний! Європейський суд, є важливою інституцією у сфері відстоювання законних прав та інтересів громадян неза- лежно від того, чи то є одна фізична особа, чи група осіб, об’єднаних певним чином. Основним нормативним документом, яким провадиться регуляція взаємодії з Європейським судом з прав людини, є Конвенція про захист прав людини і основоположних сво- бод та Європейський Суд з прав людини. Досить вичерпну відповідь на питання містять положен- ня статей 33 і 34 Конвенції. Так, встановлено, що будь-яка Висока Договірна Сторона може передати на розгляд Суду питання про будь-яке порушення положень Конвенції та протоколів до неї, яке допущене, на її думку, іншою Ви- сокою Договірною Стороною. Суд може приймати заяви від будь-якої особи або групи осіб, які вважають себе потерпілими від допущеного порушення прав, викладених у Конвенції або протоколах до неї. Проте слід враховувати, що Європейський суд може брати справу до розгляду лише після того, як було вичер- пано всі національні засоби юридичного захисту, і впродовж шести місяців від дати прийняття остаточного рішення на національному рівні (ст. 34 Конвенції). Конвенція як головний регуляторний документ не містить жодних положень, якими обмежувалися би права органів місцевого самоврядування на звернення з позов- ною заявою до цієї інстанції. Важливо, щоб при зверненні стороною було дотримано встановлених Конвенцією вимог. Зокрема, Суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, якщо він вважає, що ця заява несумісна з положеннями Конвенції або протоколів до неї, явно необґрунтована або є зловживанням правом на подан- ня заяви, або що заявник не зазнав суттєвої шкоди, якщо тільки повага до прав людини, гарантованих Конвенцією і протоколами до неї, не вимагає розгляду заяви по суті, а також за умови, що на цій підставі не може бути відхилена жодна справа, яку національний суд не розглянув належ- ним чином. Більш того, суд відхиляє будь-яку заяву, яку він вважає неприйнятною, і може зробити це на будь-якій стадії провадження у справі. Тому, відповідаючи на Ваше запитання, зауважу, що важ- ливо не те, хто є суб’єктом звернення, а слід звернути осо- бливу увагу на чітке визначення предмету, об’єкту звернен- ня – порушених свобод і прав відповідно до вимог Конвенції.
  • 27.  27 ПРОЕКТИ «ВІННИЧЧИНА ВОЛОНТЕРСЬКА» – ВІДБУЛАСЬ! Літо, спека, відпустки, шкільні канікули… Все це не стало завадою для тих, хто крокує по життю активно, цілеспрямовано, прагнучи до нових знань та вдосконалення. Йдеться про організаторів та учасників літнього навчального волонтерського табору, який працював 6–9 серпня у Тиврові на базі місцевого ліцею-інтернату поглибленої підготовки в галузі науки. Табір організовано в рамках проекту «Вінниччина во- лонтерська». Сам проект вдало реалізували виконавча дирекція обласної Асоціації органів місцевого самовряду- вання (ВОАОМС) на чолі з її керівником депутатом обласної Ради Валерієм Рубаном спільно з волонтером Корпусу Миру США Керіс Ервін та у партнерстві з громадськими організаціями «Філософія серця» і «Громадська студія». Велика заслуга у проведенні табору належить також голові Тиврівської районної ради Віктору Вихристюку і директо- ру Тиврівського ліцею-інтернату поглибленої підготовки в галузі науки Андрію Подзігуну. Метою ж проекту було – залучити молодь до роботи у волонтерському русі, сформувати ціннісні орієнтири та не- байдуже ставлення до проблем громади, привернути увагу до людей з фізичними вадами, самотніх та літніх громадян, провести інформаційну кампанію про власні волонтерські ініціативи. Участь у таборі взяли 27 команд з усіх районів Вінниччини. Кожна з них складалася з двох осіб – учня або учениці та їх наставника з тієї громади, яку представляли. Приїхали з власними ініціативами, величезним бажанням поширювати ідеї волонтерства та навчитися не тільки ви­ значатися з ідеєю, а й знаходити механізми та ресурси для її впровадження у повсякденному житті. Протягом трьох днів юнаки та дівчата разом зі своїми педагогами отримали практичні знання з таких тем, як во- лонтерство, розробка проектів та формування вдалих ідей, навики зі створення дизайну проектів та управління ними, виявлення потреб громади, фандрайзинг, створення та утримання волонтерського клубу, формування стратегії роз- витку громади, а також отримали можливість презентувати один суспільний волонтерський проект.
  • 28.  28 Видавництво ТОВ «Консоль» Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців Серія ДК №1539 від 30.10.2003 р. Віддруковано ТОВ «Консоль». 21034, м. Вінниця, вул. Чехова, 12-А. Тел.: (0432) 26-54-54, 55-66-12. E-mail: konsol@inbox.vn.ua До тренінгів були залучені професійні тренери Володи- мир Трандафіл і Ольга Таранова та на волонтерських за- садах: Керіс Ервін – волонтер Корпусу Миру, Микола Годо- ванець та Ольга Маліхатко – працівники виконавчої дирекції ВОАОМС, Олександр Кожухівський – ГО «Філософія сер- ця», Тетяна Шевчук – ГО «Право», м. Хмільник, Олександр Миронов – начальник відділу у справах сім’ї та молоді Теплицької РДА. Всі учасники були дуже активними та працьовитими. Разом з тим особливо хочеться відзначити: Оксану Михайлівну Співак та Анну Марущак з м.Жмеринка, Інну Сергіївну Таран та Інесу Дзигівську з с.Борівка Чернівецького району, Наталію Віталіївну Мазу- рук та Вікторію Лавренюк з с.Малі Крушлинці Вінницького району, Наталію Миколаївну Патратій та Іванну Бойко з с.Крижопіль, Сергія Дмитровича Сосюка та Аліну Варшавсь- ку з с. Тиврів, Вікторію Миколаївну Молоченко та Анастасію Обертайло з с.Чечельник, Наталію Миколаївну Юніцьку та Роксолану Костинюк з с.Деребчин Шаргородського району. Ніколи не забудеться і такий зворушливий момент, коли одна з учасниць табору Роксолана Костинюк на офіційній частині закриття табору прочитала власний вірш – подяку організаторам заходу. Участь у проекті дійсно взяли найактивніші і най­ креативніші представники громад Вінниччини. За оцінкою організаторів проекту, захід досяг своєї мети. Про це говорять і результати анкетування. Напри- клад, на запитання: «Я знаю, як створювати, управляти та реалізовувати проекти» до початку тренінгів «Так» відповіло 27 учасників, «Ні» – 26. Після тренінгів картина відповідей кардинально змінилася і стала ствердною у 49 учасників та- бору. Додам, що заключним етапом проекту «Вінниччина во- лонтерська» стане створення на базі місцевих шкіл 27-ми волонтерських клубів у всіх районах нашої області. І на завершення висловлю власну думку щодо табору у Тиврівському ліцеї. Такі заходи у нашій області треба прово- дити частіше, адже волонтерство та доброчинність були, є і будуть притаманними українцям. Яскраві приклади толоки, допомоги людям похилого віку або недієздатним часто про- являються у громадах. От тільки як цю роботу зробити си- стемною? На цьому, власне, і наголошували тренери під час навчань у Тиврові. Шкода, що законодавчо волонтерство в Україні поки не культивується. Підтримуються фондами, та й то здебільшого іноземними, вибіркові проекти. Перекона- ний, якби в Україні на належному рівні здійснювалися дер- жавна координація та підтримка вітчизняного волонтерсь- кого руху, то ми б уже давно випередили Сполучені Штати у цьому напрямку. Микола Годованець, головний спеціаліст виконавчої дирекції ВОАОМС.