МЕМОРАНДУМ    Прозорість структури власностіофшорних компаній в українському секторі                 ЗМІ:    Проблеми й шл...
I.      Вступ 1Плюралізм засобів масової інформації – одна з умов існування права на інформацію тасвободу вираження погляд...
У цьому меморандумі Артикль ХІХ аналізує проблеми і недоліки правової бази, щомає стосунок до іноземних часток у структурі...
структури власності в Україні, зазначивши, що брак такої прозорості ставить питанняпро залежність ЗМІ від політичних і біз...
b.   Власники українських ЗМІ – офшорні компаніїУкраїнське законодавство не встановлює обмежень щодо частки іноземних комп...
ii.     Конфіденційність    бенефіціарних     власників              офшорних        компаній,           зареєстрованих на...
загальний характер і не містять конкретних рекомендацій щодо володіння засобівмасової інформації офшорними компаніями.Підк...
Четверта категорія: інформація про документи, в яких визначаються редакційна політика або       політична спрямованість ор...
засоби масової інформації з метою сприяти досягненню більшої прозорості цілейдіяльності і історії виникнення мовника і вид...
Слід згадати й про існування моделей прозорості з більш жорсткими вимогами дорозкриття структури власності, бо ж вони можу...
a.   Обмеження на іноземну власність у ЄСДержави-члени ЄС користуються різними підходами до регулювання іноземноївласності...
офшорні компанії привабив більш ліберальний медіа-ринок цих східноєвропейськихкраїн, залишається з’ясувати, чому цей тип в...
інформацією про тотожність фактичного                   власника     вважається     найменуваннякомпетентного наглядового ...
Закон 3310/2005 створив правову основу для прозорості структури власності на ЗМІ, яктого вимагає стаття 14 (9) Конституції...
v.       РумуніяУ Румунії, те, що офшорні компанії володіють засобами масової інформації, є фактом.Згідно з одим із джерел...
біржі. Обидві біржі мають жорсткі вимоги щодо прозорості власності для всіхкомпаній, акції яких на них котируються.   b.  ...
Під оглядом переліку законних цілей для втручання в право на свободу вираженняпоглядів, викладених в пункті 2 статті 10 61...
Принцип 7: Відповідний національний орган має право здійснювати нагляд зарозкриттям відомостей про бенефіціарних власників...
Upcoming SlideShare
Loading in...5
×

МЕМОРАНДУМ Прозорість структури власності офшорних компаній в українському секторі ЗМІ:Проблеми й шляхи розв’язання

748

Published on

0 Comments
0 Likes
Statistics
Notes
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

No Downloads
Views
Total Views
748
On Slideshare
0
From Embeds
0
Number of Embeds
0
Actions
Shares
0
Downloads
0
Comments
0
Likes
0
Embeds 0
No embeds

No notes for slide

МЕМОРАНДУМ Прозорість структури власності офшорних компаній в українському секторі ЗМІ:Проблеми й шляхи розв’язання

  1. 1. МЕМОРАНДУМ Прозорість структури власностіофшорних компаній в українському секторі ЗМІ: Проблеми й шляхи розв’язання Січень 2011 р. ARTICLE 19 · Free Word Centre · 60 Farringdon Road · London EC1R 3GA · United Kingdom Tel +44 207 324 2500 · Fax +44 207 490 0566 · info@article19.org · http://www.article19.org
  2. 2. I. Вступ 1Плюралізм засобів масової інформації – одна з умов існування права на інформацію тасвободу вираження поглядів, закріпленого в статті 19 Загальної декларації правлюдини, статті 19 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, статті 10Європейської конвенції про захист прав людини і Статті 11 Хартії основоположнихправ Європейського Союзу. Концепція плюралізму засобів масової інформаціїохоплює розмаїті джерела інформації і різноманітні форми власності на ЗМІ.Відповідно до статті 10 Європейської конвенції про права людини, демократичнідержави зобовязані захищати, а, за потреби, й уживати позитивних заходів длязабезпечення плюралізму думок у ЗМІ.Із завершенням існування тоталітарних режимів і приватизації ЗМІ в Центральній таСхідній Європі в 1990-х роках прийшов край і державному контролю за інформацією.Зі створенням нових приватних засобів масової інформації плюралізм ЗМІ ставдійсністю. А втім, і по двадцятьох роках на стані плюралізму засобів масовоїінформації в цім краю Європи в знаки даються політичні та економічні чинникиперіоду переходу до ринкової економіки та демократизації.Лібералізація медіа-ринків, що відбувалася того ж таки часу, привела іноземнихвласників засобів масової інформації. У Чехії, до прикладу, на загал 80% тамтешньоїперіодики отримали у власність німецькі і швейцарські компанії. 2 Домінує іноземнийкапітал – в основному німецький, австрійський, швейцарський, французький іскандинавський – у друкованих ЗМІ Угорщини, Болгарії , Польщі та країн Балтії. 3Іноземні інвестиції були вітаними, бо ті приносили з собою передові технології йурізноманітнювали вибір ЗМІ у Центральній та Східній Європі. Проте брак прозоростііноземної власності в ЗМІ став викликати занепокоєння з огляду на те, що деякііноземні власники засобів масової інформації в країнах Східної Європи зареєстровані вофшорних зонах, чиї закони захищають конфіденційність власників та заважаютьспоживачам ЗМІ судити про те, наскілька цінна інформація, ідеї і думка, які поширютьці засоби масової інформації.У цьому меморандумі розглядаються правові моделі регулювання прозоростіструктури власності, коли йдеться про засоби масової інформації в руках офшорнихкомпаній. Виходить він із розуміння того, що в основі будь-якого способу регулюванняплюралізму засобів масової інформації є наявність точних і сучасних даних проструктуру їх власності. Без прозорої структури власності ЗМІ було б неможливовживати заходів для усунення надмірної їх концентрації та формувати думку щодоцінності інформації, поширюваної ЗМІ.1 Даний Меморандум підготовано на замовлення «Міжнародної підтримки ЗМІ» (International MediaSupport – IMS) у рамках спільного проекту ІMS і «Артикля ХІХ», спрямованого на підтримку розвиткуЗМІ в Україні.2 Див. публікацію Media Pluralism in the Member States of the European Union («Плюралізм ЗМІ вдержавах-членах ЄС») в режимі online за адресою:http://ec.europa.eu/information_society/media_taskforce/doc/pluralism/media_pluralism_swp_en.pdf(останній перегляд 27 січня 2011 року).3 Media Pluralism in the Member States of the European Union («Плюралізм ЗМІ в державах-членах ЄС»).Робочий документ секретаріату Комісії Європейських співтовариств, стор. 9; доступ за адресоюhttp://ec.europa.eu/information_society/media_taskforce/doc/pluralism/media_pluralism_swp_en.pdf (останнійперегляд 27 січня 2011 року).
  3. 3. У цьому меморандумі Артикль ХІХ аналізує проблеми і недоліки правової бази, щомає стосунок до іноземних часток у структурі власності ЗМІ в Україні, і зокремателерадіомовних компаній, якими володіють офшорні компанії, зареєстровані на Кіпрі.Насамперед запропоновано характеристику поточного стану справ. Визначальнимипричинами його існування названо брак законодавчих вимог щодо прозорої структуривласності та характерна для політики і бізнесу культура втаємниченості. Відтак уМеморандумі порівняно моделі регулювання прозорості ЗМІ й викладено рекомендаціїдля українських законодавців і осіб, що визначають політику, щодо того, як оціпроблеми поточного моменту можна розв’язати відповідно до міжнароднихзобовязань. II. Непрозорість структури власності українських ЗМІУкраїнці не знають, хто насправді є власником вітчизняних мовників. Цей висновокзроблено в аналітичній доповіді Інституту Медіа Права, розташованої в Києвінеурядової організації. 4 Аналітики Інституту та їхні колеги з Української Гельсінськоїспілки прав людини з’ясували, що про засновників засобів масової інформації вУкраїні інформації більше, ніж про їхніх власників . Вони встановили таке: «А головне, однак, що ні глядачі, ні експертне співтовариство не мають точної та надійної інформації про тих осіб, які зрештою контролюють ЗМІ. Інформація про таких осіб ґрунтується тільки на чутках. Юридично довести довести або спростувати той факт, що «Інтер» перебуває під контролем Хорошковського і що Пінчук контролює ICTV, СТБ і Новий не можна ніяк». 5Проблеми з прозорістю власності мовників в Україну визнайли й міжнародні експерти.У своїй резолюції № 1466 (2005) «Про виконання Україною дотриманню своїхзобов’язань і обовязків 6 , Парламентська Асамблея Ради Європи закликала українськувладу «... забезпечити прозору структуру власності в засобах масової інформації». Аще, завершивши свою місію зі встановлення фактів на початку 2008 року,співдоповідачі Ради Європи закликали Кабінет Міністрів України «сприяти ухваленнюпарламентом в останньому читанні Закону про прозорість структури власності назасоби масової інформації». 7 2010 року «Артикль ХІХ» і IMS висловили стурбованістьщодо браку прозорості у структурі власності на засоби масової інформації в Україні ізвернулися до Президента України Віктора Януковича з цього приводу, заявивши, щонеобхідність забезпечення прозорої структури власності на ЗМІ є життєво важливимелементом забезпечення свободи ЗМІ в Україні.» 8 Зовсім недавно, Представник ОБСЄз питань свободи ЗМІ підкреслив необхідність ухвалення законів про прозорість4 Стан прозорості українських ЗМІ, аналітична доповідь Інституту медіа права, опублікована 19 квітня2006 року (українською мовою); примірник можна замовити в «Артиклі ХІХ».5 Хорошковський, Пінчук – українські олігархи.6 Резолюція Асамблеї була ухвалена 5 жотвня 2005 року (28-а сесія); текст розміщено за веб-адресою:http://assembly.coe.int/main.asp?Link=/documents/adoptedtext/ta05/eres1466.htm#_ftn1 (станом на 27 січня2011 р.).7 Виконання Україною обов’язків і зобов’язань, інформаційна записка співдоповідачок пані ХаннеСеверинсен (Данія, ALDE) та пані Ренате Вольвенд (Ліхтенштайн, EPP/CD) за результатми їхньої місії зівстановлення фактів в Україну (14-16 січня 2008 р.); текст розміщено за веб-адресою:http://assembly.coe.int/CommitteeDocs/2008/20080318_amondoc06r.pdf (станом на 27 січня 2011 р.).8 Лист «Артикля ХІХ» і ІПП Президентові Януковичу від 25 лютого 2010 р.; див. текст за веб-адресою:http://www.article19.org/pdfs/letters/ukraine-president-of-ukraine.pdf
  4. 4. структури власності в Україні, зазначивши, що брак такої прозорості ставить питанняпро залежність ЗМІ від політичних і бізнес-груп. 9Відносини власності у сфері ЗМІ в Україні не прозорі, бо отримати інформацію провласників-бенефіціаріїв засобів масової інформації неможливо. Власники-бенефіціаріїє фізичні особи, які насправді володіють або контролюють медіа-компанії. Відсутністьінформації про бенефіціарних власників має дві причини: 1. Закон не зобов’язує медійні компанії розкривати тотожність своїх справжніх власників, а також осіб, що впливають на їхню редакційну політику, 2. Засоби масової інформації належать компаніям, зареєстрованим в офшорних зонах, законодавство яких захищає конфіденційність власників. a. Закон не зобов’язує медійні компанії розкривати тотожність своїх справжніх власниківВнутрішнє законодавство про ЗМІ, зокрема Закон про телебачення і радіомовлення 10 іЗакон про друковані ЗМІ 11 , не вимагають розкриття тотожності бенефіціарнихвласників медійних компаній.Закон про друковані ЗМІ передбачає реєстрацію засновників періодичних видань – якфізичних, так і юридичних осіб. 14 Однак він не передбачає такої ж реєстрації длябенефіціарних власників компаній, що видають друковані засоби масової інформації.Тим-то фізичні особи можуть володіти компаніями в галузі друкованих ЗМІ, нерозкриваючи своєї особи.Інформації про бенефіціарних власників медійних компаній не дізнатися вДержкомстаті, який є розпорядником Державного реєстру юридичних осіб в Україні.Цивільний Кодекс України вимагає, щоб записи актів державної реєстрації вносилися удоступний загалові Єдиний державний реєстр 15 . Дані, що в нього вносять, маютьзазначати: ідентифікаційний номер і назву рахунку, інформацію про його створення,місце знаходження, прізвище найвищого керівника, відомості про засновників, їхнічастки в статутному капіталі тощо. Це означає, що в держкомстаті можна отриматилише інформацію про засновників, а не власників.9 Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ: «Україна має вжити швидких і рішучих заходів, аби міцноубезпечити свої досягнення в царині плюралізму ЗМІ», прес-реліз, жовтень 2010 року; див:http://www.osce.org/fom/73983 (станом на 27 січня 2001 р. ).10 Закон Укрaїни «Про телебачення і радіомовлення», що тут згадується, як «Закон протелерадіомовлення». Із українськими текстом можна ознайомитися за адресоюhttp://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=3759-12 (станом на 27 січня 2011 р).11 Закон Украины «О печатных средствах массовой информации (печати) в Украине», що тут згадується,як «Закон про пресу». Із російським перекладом можна ознайомитися за адресоюhttp://www.medialaw.ru/exussrlaw/l/ua/media.htm (станом на 27 січня 2011 р).12 Стаття 24 Закону про телерадіомовлення.13 Стаття 38 Закону про телерадіомовлення.14 Стаття 12 Закону про пресу15 Стаття 89 ЦК України.
  5. 5. b. Власники українських ЗМІ – офшорні компаніїУкраїнське законодавство не встановлює обмежень щодо частки іноземних компаній увласності на засоби масової інформації. Унаслідок цього деякі українські ЗМІ належатьофшорним компаніям українців. 16Хоча встановити структуру власності в медійних компаніях в Україні дуже важко,київський Інститут медіа-права намагається виявити справжніх власників основнихканалів радіо та телебачення. Наприклад, вдалося встановити, що зареєстрована наКіпрі компанія UA Inter Media Group Limited є власником ТОВ «Український медіа-проект», яка володіє часткою 61% акціонерного товариства – телерадіомовноїкорпорації, що здійснює мовлення найпопулярнішого українського телеканалу«Інтер». 17 Деякі періодичні видання, як-от: новинний журнал «Український Тиждень»,теж є власністю офшорних компаній. 18Офшорні зони пропонують привабливі податкові пільги і надійні гарантіїконфіденційності бенефіціарних власників компаній. Володіючи ЗМІ через офшорнікомпанії, окремі особи можуть впливати на громадську думку без того, щоброзкривати свою тотожність. i. Іноземні компанії можуть володіти засобами масової інформації в УкраїніЗгідно з Законом про телерадіомовлення, іноземні юридичні чи фізичні особи неможуть бути засновниками телерадіомовних компаній. 19 Деякі тлумачать мовчаннязакону щодо того, чи можуть іноземці, чи ні, придбавати телерадіомовні компанії, якознаку того, що володіти ЗМІ їм таки не заборонено. Одним із аргументів на підтримкутакого тлумачення є той факт, що в законі терміни «власник» і «засновник»телекомпанії часто використовуються як взаємозамінні. На практиці, Національна радаз телебачення і радіо – орган із контрольними повноваженнями у сфері дотриманнязаконодавства про телебачення і радіомовлення, дозволяє зареєстрованим за межамиУкраїни компаніям бути власниками телерадіомовних компаній. 20Закон про пресу не забороняє іноземцям володіти друкованими ЗМІ. Деякі друкованізасоби масової інформації належить іноземцям – в основному російським бізнесменамі компаніям, але також і офшорним компаніям. 2116 Переведення активів українських компаній на Кіпр – поширена річ. За деякими джерелами, Українавтрачає 2% від щорічного обсягу зростання ВВП через легальні кіпрські схеми уникнення сплатиподатків. Згідно з одним медіа-звітом щороку, починаючи з 2007 р., з України на Кіпр «втікає»приблизно $5,5–$6 млрд. Українські прямі іноземні інвестиції на Кіпрі в період 2007–2010 рр.,дорівнювали 92% усіх іноземних інвестиції з боку українських компаній. Див. Graham Stack, PublicLikely to Pick up Tab for Havens Abused by Rich, (Ґрем Стек, «Платити за «податкові схованки» багатіїв,мабуть, доведеться громаді»), Kyiv Post, 30 липня 2010 р.17 Інформація від п. Ігоря Розкладая з Інституту медіа-права, отримана під час sky conference 31 січня2011 р.18 Діана Дуцик, «Структура власності на ЗМІ в Україні: політичний аспект», ч. 2, доступна за веб-адресою: http://www.rundfunk-institut.uni-koeln.de/institut/tagungen/2010-Cologne/Dutsyk_e.pdf (станом на27 січня 2011 р.) стор. 8.19 Ст. 12 Закону про телерадіомовлення.20 Див. «Становище із прозорістю відносин власності на ЗМІ в Україні», прим. 2 вище.21 За словами Діани Дуцик, росіянам або належить частка в щоденному часописі «Ізвєстія в Украінє»,щотижневику «Арґумєнти і факти в Украінє» і «Комсомольская правда в Украінє» або вони є
  6. 6. ii. Конфіденційність бенефіціарних власників офшорних компаній, зареєстрованих на Кіпрі, суворо охороняєтьсяПрозорості структурі власності, коли йдеться про ЗМІ в Україні, бракує через те, щовласниками ЗМІ часто є офшорні компанії, зареєстровані на Кіпрі. Кіпрське офшорнезаконодавство не вимагає розкриття тотожності реального власника хоч якомуорганові влади. Після створення офшорні компанії повинні розкривати тотожністьбенефіціарних власників лише Центральному банкові. Працівники ж Центральногобанку зобов’язані захищати конфіденційність бенефіціарних власників. 22 Довірчівласники бенефіціарів реєструвати не мусять. Хоча відкриття банківського рахункудовірчим власником вимагає розкриття інформації про бенефіціарних власників,Законом про банвіську діяльність 1997 року встановлено гарантії конфіденційності збоку комерційних банків. 23Кіпр не брав на себе зобов’язань обмінюватися інформацією щодо фізичних іюридичних осіб з іноземними державами за винятком випадків протидії відмиваннюгрошей і фінансуванню тероризму. З метою гармонізації національного правопорядку зДирективою ЄС 2005/60/C про боротьбу з відмиванням грошей, Кіпр 2007 рокуухвалив закон, що дозволяє розкривати інформацію про реальних власників в межахзаходів із протидії відмиванню грошей і фінансуванню тероризму. 24 Компетентниморганом із здійснення поточного контролю й нагляду за діяльністю осіб, якіопікуються банківською діяльністю та переказами грошей, призначено Центральнийбанк Кіпру. За винятком випадків, пов’язанихі із відмиванням грошей і фінансуваннямтероризму, кіпрські банки не зобов’язані виконувати накази про розкриття інформації,видані іноземними судовими органами. III. Особливості європейського регулювання транспарентності відносин власності в ЗМІПерешкодою для регулювання частки власності в ЗМІ, що в Україні належитьофшорним компаніям, є брак міжнародних стандартів. Зважаючи на специфічністьпитань, що випливають з цієї форми власності, застосовуються європейські стандарти іправила щодо прозорості структури власності в ЗМІ та запобігання концентрації ЗМІ.Відповідні стандарти наводимо нижче.Стандарти прозорості структури власності на засоби масової інформації в Європіносять рекомендаційний, а не правовий характер. Крім того, ці стандарти носятьвиключними власниками – як, наприклад, щоденника «Коммєрсант-Україна» (власник – російськийбізнесмен Алішер Усманов), див. примітку 17 вище.22 Стаття 29 Закону про банківську діяльність від 1997 року в ред. 2009 року за адресою:http://www.centralbank.gov.cy/media/pdf/ENG_Unof_consolidation_BANKING_LAW__2007_to_2009_4.pdf(станом на 27 січня 2011 р.).23 Закон про банки від 1997 року доступний за веб-адресою:http://cypruslaw.narod.ru/laws/BANKING_LAWBASIC.pdf (станом на 27 січня 2011 р.).24 Закони про запобігання й припинення легалізації кримінальних доходів та фінансуванню тероризмувід 2007 і 2010 рр.; див.: http://www.cysec.gov.cy/Downloads/LawsRegulations/N188%28I%29-2007_EN.pdf(станом на 27 січня 2001 р. ).
  7. 7. загальний характер і не містять конкретних рекомендацій щодо володіння засобівмасової інформації офшорними компаніями.Підкреслюючи важливість прозорості у відносинах власності на всі засоби масовоїінформації та необхідність дій держави, Рада Європи ухвалила дві рекомендації –Рекомендацію № R (94) 13 та Рекомендація CM/Rec (2007) 2. 25Рекомендація № R (94) 13 зобовязує держави-члени гарантувати прозорість ЗМІ тазабезпечити обмін інформацією про власність на ЗМІ. Рекомендація пропонує системузабезпечення прозорості ЗМІ, що спирається на такі 6 принципів:Керівний принцип №: 1 Члени громади повинні мати доступ … до основної інформації про ЗМІ;Керівний принцип № 2: … органи влади, призначені … збирати інформацію про прозорість ЗМІ,повинні мати право передавати її аналогічним установам або органам влади інших держав-членів;Керівний принцип № 3: Прозорість у питаннях … каналів мовлення може гарантуватись включенням …положень, що зобов’язуватимуть заявників на право використання каналів теле- й радіомовленнянадавати … інформацію, яка є досить широкою за обсягом … . У Рекомедації таку інформаціюсхематично поділено на три категорії: Перша категорія: інформація, що стосується осіб або органів, які є учасниками структури, котра планує використовувати канал…; Друга категорія: інформація про частку капіталу, що мають вищезазначені особи та органи в інших ЗМІ або медіа-органах…; Третя категорія: інформація про інших осіб або органи, які можуть чинити значний вплив на програмну політику цього каналу… .Керівний принцип № 4: Прозорість процесу роботи служб мовлення може бути гарантована …положень, що вимагають … надавати … досить …інформацію, … що стосується інших категорій даних іпов’язана з діяльністю каналу;Керівний принцип № 5: Завдання й повноваження установ і органів влади, відповідальних зазабезпечення прозорості в процесі діяльності каналів мовлення, мають бути чітко визначені внаціональному законодавстві … та [бути достатніми] для забезпечення ефективного виконання їхніхзавдань.;Керівний принцип № 6: Прозорість у секторі преси може бути гарантована завдяки включенню …положень, що зобов’язують … розкривати інформацію … . Рекомендація поділяє цю інформацію напять категорій: Перша категорія: інформація щодо тотожності осіб або органів, які є членами видавничої структури органу преси …; Друга категорія: інформація про частку видавничої структури або осіб чи органів цієї структури в інших ЗМІ; Третя категорія: інформація про осіб або органи, які не беруть безпосередньої участі у роботі видавничої структури, але можуть здійснювати значний вплив на редакційну політику органу чи органів преси, якими вони керують;25 Рекомендація № R (94) 13 «Про заходи щодо сприяння прозорості ЗМІ», ухвалена Комітетом міністрів22 листопада 1994 року на 521-му засіданні заступників міністрів; див. текст за веб-адресою:http://www.medialaw.ru/e_pages/laws/ero_union/transp.htm (станом на 27 січня 2001 р. ). РекомендаціяCM/Rec(2007)2 Комітету міністрів державам-членам «Про плюралізм ЗМІ і розмаїття їхньогоінформаційного наповнення», ухвалена 31 січня 2007 р. на 985-му засіданні заступників міністрів, текстдив. за веб-адресою:https://wcd.coe.int/wcd/ViewDoc.jsp?Ref=CM/Rec%282007%292&Language=lanEnglish&Ver=original&Site=COE&BackColorInternet=9999CC&BackColorIntranet=FFBB55&BackColorLogged=FFAC75 (станом на27 січня 2001 р. ).
  8. 8. Четверта категорія: інформація про документи, в яких визначаються редакційна політика або політична спрямованість органів преси; П’ята категорія: інформація про фінансові підсумки діяльності видавничої структури та розповсюдження її видання (видань)..Рекомендація CM/Rec (2007) 2 26 містить положення, що стосуються регулюванняпитань прозорості та структури власності ЗМІ. Положення щодо прозорості ЗМІгарантують доступ громадськості до п’яти категорій інформації про існуючі засоби.Перші три з них повторюють три категорії відомостей щодо прозоростітелерадіомовних організацій та друкованих ЗМІ, визначені в Рекомендації № R (94) 13.Дві інші категорії включають інформацію про заходи підтримки, що надається ЗМІ таінформації про процедуру, яка застосовується стосовно до права на відповідь іоскарження.Положення Рекомендації CM/Rec (2007)2, що стосуються до регулювання структуривласності, визнають за державами-членами право встановлювати правила, спрямованіна обмеження впливу однієї особи, компанії або групи в одному або кількох секторахмасової інформації. Ці правила можуть, наприклад, встановлювати певні пороговізначення і мають сприяти тому, щоб до уваги бралася як горизонтальна інтеграція –злиття в тій же галузі діяльності – у разі централізації власності на моно- та мульти-медіа, так і вертикальна інтеграція – коли одна особа, компанія або група контролюєпевні ключові елементів виробництва, дистрибуції і суміжних видів діяльності – таких,як реклама або телекомунікації. 27Вимоги щодо розкриття відомостей про структуру власності також існують уюридично обов’язковій Конвенції Ради Європи про транскордонне телебачення 28 .Пункт 2 її статті 6 передбачає повідомлення на запит, щонайменше таких відомостейпро мовника: назва, місцезнаходження й статус телемовника, прізвище законногопредставника, структура капіталу, характер, мета й порядок фінансування програмноїпослуги, яку телемовник надає чи має намір надавати. Як можна вивести з самої назви,Конвенція застосовується тільки до сфери транскордонного телебачення.Вимоги Ради Європи наразі переглядаються з метою приведення Конвенції увідповідність до Директиви ЄС про послуги аудіовізуальних ЗМІ (AVMSD).Запропоновано ввести нову стаття 12, що містить дві частини, другий з якихвстановлюватиме, що «Високі договірні сторони сприяють повній прозоростіструктури власності постачальників послуг масової інформації. 29У Європейському союзі існує необов’язкова Резолюція Європейського парламенту від25 вересня 2008 року, спрямована на підтримку плюралістичних ЗМІ, в пункті 35 якоїпрямо сказано про «бажаність розкриття інформації про структуру власності на всі26 Там само, рекомендовані заходи, III. Прозорість медіа.27 Там само, рекомендовані заходи, I. Заходи сприяння багатоманіттю структури власності на ЗМІ, 2Регулювання відносин власності.28 Європейська конвенція з транскордонного телебачення, Страсбург, 5.V.1989; див. текст за адресою:http://conventions.coe.int/treaty/en/treaties/html/132.htm (станом на 27 січня 2001 р. ).29 Переглянута редакція Європейської конвенції про транскордонне телебачення, Проект Конвенції РЄпро транскордонні послуги аудіовізуальних ЗМІ, T-TT(2009)013FIN.
  9. 9. засоби масової інформації з метою сприяти досягненню більшої прозорості цілейдіяльності і історії виникнення мовника і видавця. 30Директива 2007/65/EC (Директива про аудіовізуальні засоби масової інформації) 31 , щопоширюється на програмні послуги ефірного та потокового (онлайн) телебачення, таДиректива про електронну торгівлю 32 , що поширюється до інших послуги електроннихмедіа «на вимогу» – наприклад, онлайн газети чи радіопрограми, містять вимоги щодоідентифікації самих ЗМІ, а не щодо інформації про їхню структуру власності.Законодавство ЄС спрямовано на забезпечення добросовісної конкуренції та контролюза злиттями, включно зі злиттями ЗМІ, та інформацію, що стосується до великихпакетів акцій компаній, що котируються на регульованих ринках, не вимагає поданняінформації про структуру власності кожного ЗМІ. Правила ЄС застосовуються укожному конкретному випадку, коли є небезпека або спір про недобросовіснуконкуренцію. 33Насамкінець, огляд відповідних стандартів Ради Європи та ЄС свідчить, що цихрекомендацій і правил недостатньо для забезпечення прозорості структури власностіна ЗМІ з боку офшорних компаній. Тим не менш, вони корисні для створення підвалинзабезпечення прозорості на основі своєчасного збирання інформації та розкриттяструктури власності та доступу громадськості до економічної інформації щодопровайдерів послуг і операторів (оборот, частка аудиторії, тощо.).Проведене нещодавно академічне дослідження встановило, що чимало держав-членівРади Європи так і не здійснили заходів законодавчого характеру з метою імплементаціївказаних рекомендацій. 34 Там, де було затверджено спеціальні положення щодопрозорості структури власності (наприклад, в Хорватії, Португалії та Литві), правовімоделі забезпечення прозорості вирізняються великим розмаїттям. Зазвичайнаціональні закони містять загальні положення про розкриття структури власності, яків більшості випадків не вимагають розкриття відомостей про бенефіціарних власників.Це означає, що фізичні особи-власники залишаються невідомими.30 Резолюція Європарламенту від 25 вересня 2008 р. про концентрацію і плюралізм у галузі масовоїкомунікації Європейського Союзу (2007/2253(INI)); див. текст за веб-адресою:http://www.europarl.europa.eu/sides/getDoc.do?type=TA&reference=P6-TA-2008-0459&language=EN(станом на 27 січня 2001 р. ).31 Стаття 5 Директиви 2007/65/EC Європейського Парламенту і Ради від 11 грудня 2007 р. про внесенннязмін до Директиви Ради 89/552/EEC щодо узгодження певних положень, встановлених законами,регламентами чи адміністративними розпорядженнями у державах-членах, щодо здйснення телевізійноїдіяльності; див. текст за веб-адресою: http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2007:332:0027:0045:EN.PDF (станом на 27січня 2001 р. ).32 Директива 2000/31/EC Європейського Парламенту і Ради від 8 червня 2000 р. про деякі правовіаспекти послуг інформаційного суспільства, зокрема електронної торгівлі, на внутрішньому ринку(«Директива про електронну торгівлю»), Official Journal L 178 , 17/07/2000 стор. 0001 – 0016; див. текстза веб-адресою: http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CELEX:32000L0031:en.html(станом на 27 січня 2001 р. ).33 Директива про злиття, Директива про прозорість і Директива Комісії 2007/14/EC.34 Йоланда Штольте і Рейчел Кровфорд Сміт, т»Європейський Союзі і прозорість відносин власності вЗМІ: межі регуляторного втручання» (Yolande Stolte and Rachael Crawford Smith, The European Union andMedia Ownership Transparency: The Scope for Regulatory Intervention), 2010 року (Неопублікована робота.Примірник можна замовити в «Артиклі ХІХ»).
  10. 10. Слід згадати й про існування моделей прозорості з більш жорсткими вимогами дорозкриття структури власності, бо ж вони можуть правити за приклад регулюванняпитання власності офшорних компаній на засоби масової інформації. Серед прикладівбільш жорстких вимог до розкриття інформації стаття 24 литовського Закону пронадання суспільно важливої інформації 35 , яка вимагає, щоб виробники ірозповсюджувачі публічної інформації (не включаючи тих, що мають ліцензіюЛитовської комісія у справах радіомовлення та телебачення) щороку подаваливідповідній державній установі дані щодо акціонерів або співвласників підприємства,які володіють правом власності або управляють щонайменше 10 відсотками вартостівсіх акцій або активів 36 , та стаття 16 Закону про пресу Португалії, котра зобов’язуєвидавничі компанії раз на рік подавати Вищій раді в справах соціальної комунікації(Alta Autoridade para a Comunicação Social, AACS) докладну інформацію проакціонерів компанії. 37 Незважаючи на суворі вимоги щодо розкриття власності на ЗМІ,ці положення не здатні забезпечити прозорості структури власності офшорнихкомпаній, оскільки не вимагають розкривати тотожність бенефіціарних власниківакціонерів. Тож задовольнити ці вимоги можна, надаючи відомості про юридичнихосіб, що володіють акціями або частками в медіа-компанії. IV. Правові режими забезпечення прозорості відносин власності ЗМІ, що належать офшорним компаніям«Артикль ХІХ» прагнула визначити заходи, вжиті в Європі для забезпеченняпрозорості структури власності ЗМІ офшорних компаній. Ми встановили, що офшорнікомпанії існують на ринку засобів масової інформації тільки в деяких країнах СхідноїЄвропи. Отож проблема браку прозорості цього виду власності має чітку географічнусув’язь.Можна припустити, що явище закріплення власності на ЗМІ за офшорнимикомпаніями постало в Східній Європі з таких двох причин: ● Хоча іноземна частка в структурі вланості ЗМІ допускається в усіх державах Європи, більшість західних держав мають обмеження щодо її розміру та географічного походження. Обмеження поширюютья і на офшорні компанії, оскільки вони розглядаються як іноземні суб’єкти на внутрішньому ринку засобів масової інформації. ● У Східній Європі володіти газетою чи телеканалом стало як способом захиститися від політичного чи економічного тиску, так і можливістю отримати політичну підтримку для інших підприємств в обмін на позитивне висвітлення в ЗМІ діяльності бізнес-клієнтів. До речі деякі з великих суб’єктів бізнесу є компаніями, зареєстрованими з метою оптимізації податків в офшорних зонах.35 Див: http://www.rtk.lt/downloads/Law.doc (станом на 27 січня 2001 р. ).36 Дердре Кевін, Торстен Адер, Олівер Карстен Фюґ, Елефтерія Перцініду, Макс Шьонталь,Інформування громадянина в ЄС. «Обов’язки медіа і інститутів щодо права громадян отримувати повнуі об’єктивну інформацію», дослідження Європейського Парламенту ( Deirdre Kevin, Thorsten Ader, OliverCarsten Fueg,Eleftheria Pertzinidou, Max Schoenthal, The Information of the Citizen in the EU: Obligations forthe Media and the Institutions concerning the Citizens Right to be Fully and Objectively Informed) ID. N°:IPOL/C/IV/2003/04/01, серпень 2004 р., стор. 130; див.: http://www.pedz.uni-mannheim.de/daten/edz-ma/ep/04/pe358896-en.pdf, (станом на 27 січня 2001 р. ).37 Там само, стор. 167. Закон також зобов’язує членів уряду, парламенту та інших державних інститутівдекларувати будь-які їхні інтереси в секторі ЗМІ.
  11. 11. a. Обмеження на іноземну власність у ЄСДержави-члени ЄС користуються різними підходами до регулювання іноземноївласності на ЗМІ. Деякі країни не встановлюють аніяких обмежень на іноземнувласність на ЗМІ. Це в основному східноєвропейські країни, в розвитку якихвідбувався перехідний період. Їхня ліберальніша ринкова політика мала на метізалучення інвесторів до галузі ЗМІ.Західноєвропейський ринок ЗМІ іноземних інвестицій потребує менше. Окрім того,потужніші американські суб’єкти на ринку ЗМІ розглядалися як загроза національнійкультурі. Тому-то обмеження на іноземну власність в ЗМІ на Заході розглядалися якзаходи з захисту національного способу життя. Оскільки норми права ЄС забороняютьобмежувати частку власності в ЗМІ для держав-членів, то останні ввели закоодавчіобмеження на інвестиції з-поза меж ЄС 38 . Наведена нижче таблиця подає інформаціюпро обмеження іноземного капіталу в засобах масової інформації в деяких державахЄС:Країна Обмеження частки іноземної власності в друкованих ЗМІ і мовникахАвстрія Частку власності походженням з-поза ЄЕП [Європейської економічної зони] обмежено 49%Болгарія Обмежень немаєКіпр Частку власників з-поза ЄС обмежено 5%Естонія Обмежень немаєФранція Інвестиції з-поза меж ЄС обмежується часткою 20% капіталу щоденної газети або компанії наземного мовлення французькою мовоюУгорщина Немає обмежень на пресу Щонайменше 26% акцій телекомпанії мають перебувати у власності громадян і резидентів Угорщини.Ірландія Іноземна частка в капіталі засобу масової інформації підлягає затвердженню з боку НКТР (незалежна комісія у справах радіомовлення і телебачення)Італія Обмеження на інвестиції на медіа-ринку з-поза меж ЄС залежать від взаємних домовленостей між Італією та іншими державами.Латвія Частка в ЗМІ власника з-поза ЄС обмежується 49%Литва Обмежень немаєПольща Частка в ТРК власника з-поза ЄС обмежується 49% Для друкованих ЗМІ обмежень немаєРумунія Обмежень немаєСловаччина Обмежень немаєІспанія Немає обмежень для преси та телебачення. Негромадяни ЄС не можуть володіти більш, ніж 25% статутного капіталу держателя ліцензії на радіомовлення.Дослідження, проведене для даного Меморандуму, виявило, що натепер офшорнікомпанії володіють ЗМІ в Україні, Болгарії, Румунії, Латвії та Грузії. Хоча, безумовно,38 Там само, див. прим. 3 вище.
  12. 12. офшорні компанії привабив більш ліберальний медіа-ринок цих східноєвропейськихкраїн, залишається з’ясувати, чому цей тип власності на засоби масової інформаціїіснує тільки в деяких з держав регіону.Не диво, що в країнах, де офшорні компанії володіють ЗМІ, були виявлено бракпрозорості структур власності в ЗМІ. У деяких країнах національне законодавствомістить положення, що прямо або непрямо регулюють питання володіння ЗМІофшорними компаніями, тимчасом як в інших жодних правових заходів длязабезпечення прозорості структури власності ЗМІ поки що не вжито. i. БолгаріяМіжнародні та національні експерти відзначають із стурбованістю, що в Болгаріївласність на засоби масової інформації не є прозорою. 39 Хоча питання про бракпрозорості ЗМІ виникає головним чином тоді, коли люди непокояться черезможливість впливу ззвоні на редакційну політику ЗМІ, не менш тривожним фактом єпоява на медіа-ринку офшорних компаній. Наприклад, 2010 року зареєстрований наКіпрі міжнародний фінансовий інвестор Mancelord Ltd придбав 50% національноїтрансляційної компанії NURTS, а відтак і болгарську дочірню компанію словацькоїTowercom, яка працюватиме на одному з двох у країні національних комерційнихмультиплексів DVB-T.Нова поправка до Закону Болгарії «Про обовязкове депонування друкованих та іншихтворів», 40 ухвалений 2010 року, забезпечує прозорість прав власності на друковані ЗМІ.За словами радника прем’єр-міністра, цитованими в ЗМІ, законопроект розроблено зініціативи Союзу видавців Болгарії, які зажадали, щоб власність на всі друковані ЗМІбула повністю прозорою – «аж до фізичних осіб, що володіють акціями абочастками». 41 Союз звернувся з листом до уряду з вимогою врегулювати походженняінвестицій в секторі ЗМІ, а також проблему концентрації ЗМІ.Конкретну норму щодо прозорості власності на ЗМІ передбачено в новій статті 7а.Вона вимагає від видавців періодичних друкованих видань кожного року публікувати впершому числі друкованого твору інформацію про фактичного власника. «Власником-бенефіціарієм» Закон визначає «осіб-вигодонабувачів юридичної особи, що самостійноабо через пов’язані компанії володіє видавцем». 42У випадках, коли видавець є публічною компанією згідно з правилами публічногопропонування цінних паперів або відповідно до національного законодавства,39 Дойче Велле цитує Маттіаса Барнера, керівника медіа програми Фонду Конрада Аденауера:«Болгарські медіа «жовтішають», – вважає німецький експерт» (“Медиите в България жълтеят,считат немски експерти”), 15 жовтня 2010 р.; а «Новините» (17 травня 2010 р.) Іво Інджева, експерта змасових комунікацій: «Експерт: Болгарські медіа – розплідник корупції»; див. текст:http://www.novinite.com/view_news.php?id=116258 (станом на 27 січня 2001 р. ). Обидва експертимасових комунікацій вказують на брак прозорості в Болгарії як на причину для стурбованості.40 Закон за задължителното депозиране на печатни и други произведения (опублікований в Офіційномувіснику, № 108 від 29 грудня 2000 року, чинний з 1 січня 2001 року.41 Рада Георгиева, «Печатните медии ще трябва да направят собствеността си напълно прозрачна»(Друковані ЗМІ мають повністю упрозорити структуру своєї власності), «Дневник», 20 червня 2010 р.42 Додаткове положення Закону «Про обов’язкове депонування…», ч. 1.
  13. 13. інформацією про тотожність фактичного власника вважається найменуваннякомпетентного наглядового органу компанії.Видавці зобов’язані публікувати будь-які зміни в таких відомостях інформації впершому випуску друкованого видання після відповідної події, а також на своїх веб-сайтах. Вони також зобовязані протягом 7 днів після виходу друком першого числакожного календарного року заявляти до Міністерства культури відомості профактичного власника.Міністерство ж культури зобов’язане інформацію про бенефіціарних власниківвидавництв опублікувати на своєму сайті.Контроль за виконанням вимог щодо прозорості власності на засоби інформаціїздійснюють місцеві органи самоврядування. У випадку порушень видавці можуть бутиоштрафовані міністром культури на суму від 1000 до 1500 левів (від EUR 500 до EUR760). За повторне порушення штраф буде від 3000 до 5000 левів (від EUR 1500 до EUR2500). ii. ГрузіяУ квітні 2011 року в Грузії ухвалено закон, що забороняє офшорним компаніямволодіти засобами масової інформації. 43 Законодавство мало на меті двох найбільшихмовників Грузії – Руставі-2 і Імеді ТБ. 44 Власником Руставі-2, яка вважається дужепроурядовою, є компанія, зареєстрована в «податковому прихистку» – на БританськихВіргінських островах, а особа власників компанії невідома. Законодавство вимагає відмовних компаній оприлюднювати інформацію про своїх власників та джерела свогофінансування. iii. ГреціяДо 2005 року деякі ЗМІ, включаючи телебачення (StarChannel, Teletypos) і телевізійноїспеціалізовані журнали (аудіовізуальної) ТБ-продукції (AttikesEkdoseis)контролювалися через офшорні компанії сім’єю Вардіногіаннісів. 45Край цій формі власності було покладено 2005 року ухваленням Закону 3310/2005«Про заходи щодо забезпечення прозорості та запобігання порушень в процесі відборувиконавців робіт за державними контрактами» 46 , що встановив заборону офшорнимкомпаніям мати частку в медіа-компаніях, більшу, ніж 1% акцій, або володіти акціямичи бути акціонером акціонера медіа-компанії. 4743 «Грузія ухвалює закон про посилення прозорості власності на ЗМІ» (Georgia passes law to make mediaownership more transparent), Центр свободи медіа в Досі (Doha Center for Media Freedom), квітень 2011року; дивю: http://www.dc4mf.org/en/content/georgia-passes-law-make-media-ownership-more-transparent.44 «Юрейжа рів’ю»: Грузія «повністю упрозорює» структуру власності в ЗМІ; див.:www.eurasiareview.com/201010289281/georgia-to-make-media-ownership-fully-transparent.html+offshore+media+ownership&cd=6&hl=en&ct=clnk&gl=uk (станом на 27 січня 2001 р. ).45 Мері Дж. Келлі (Kelly, Mary J), «Медіа в Європі: Довідник Євромедіа» (The Media in Europe: theEuromedia Handbook) [2003]46 Офіційний вісник (ΦΕΚ) Α΄ 30/14.2.2005. Закон зазнав змін із ухваленням Закону № 3414/2005,Офіційний вісник ΦΕΚ Α΄ 279/10.11.2005)47 Там само, Ст. 4 ч. 4 (b).
  14. 14. Закон 3310/2005 створив правову основу для прозорості структури власності на ЗМІ, яктого вимагає стаття 14 (9) Конституції. Ця конституційна норма, ухвалена 2001 року,встановлює обов’язок розкривати установленим законом порядком відомості проджерела фінансування газет та періодичних видань.Той-таки Закон (№ 3310/2005) забороняє офшорним компаніям мати частку понад 1% вмедіа-компанії або в компанії, що бере участь у тендері на отримання державнихконтрактів. Окрім того, він забороняє медіа-компаніям виконувати будь-які грома дськіроботи, 48 а також і офшорним компаніям братися за будь-які громадські роботи. 49Імплемнтувати Закон 3310/2005 доручено «Департаменту прозорості» Національноїради радіомовлення і телебачення. Вона несе відповідальність за ведення реєструмедіа-компаній 50 . У разі порушення Закону передбачені адміністративні штрафи,розмір яких є похідним від частки офшорної компанії в підприємстві масовоїінформації 51 , і може становити аж 70% від її вартості 52 . У разі неодноразових порушеньдіяльність ЗМІ може бути зупинена на один місяць. 53 iv. Латвія2005 року дві зареєстровані в Латвії компанії – Belokon New SIA і TV Berline SIAпридбали приватний латвійський канал TV5. Хоча перша компанія – відома медіа-компанія, що є власником щоденника «Телеграф», TV Berline SIA було зареєстрованоза кілька тижнів до придбання. Її власником виявилася офшорна компанії ЮніфорсІнвестмеІнвестиційний Менеджмент Лтд, зареєстрована на Британських Віргінськихостровах. 54Нещодавно Латвію піддано критиці за брак прозорості у власності на ЗМІспостерігачами ОБСЄ на виборах, які повідомили про зв’язок ряду провіднихорганізацій мовлення і газет з упливовими бізнесменами і політиками під часпередвиборної кампанії в 2010 році. 55Законодавство Латвії вимагає мовників повідомляти регуляторний орган з питаньмовлення у випадках зміни власності. Однак, мовники не зобовязані розкривати своюструктуру власності аж до бенефіціарних власників.48 Там само, Ст. 4 ч. 1.49 Там само, Ст. 4 ч. 4 (a).50 Там само, Ст. 5 ч. 1.51 Там само, Ст. 7 ч. 1.52 Там само, Ст. 7 ч. 2 a.53 Там само, Ст. 7 ч. 2 b.54 Єва Берзіня (Ieva Berzina), «Радіотелемовна комісія Латвії: На одному з провідних приватних ТБканаів зміна акціонерів» (Radio and Television Commission of Lithuania Shareholders Change in One ofMajor Private TV Channels; IRIS 2005-9/27); див. тес за адресою:http://merlin.obs.coe.int/iris/2005/9/article27.en.html (станом на 27 січня 2001 р. ).55 Латвія, Парламентські вибори, Заключний звіт обмеженої місії із спостереження за виборамиОБСЄ/ОДІПЛ, 2 жовтня 2010 ., стор. 12; див. текст за адесою: http://www.osce.org/odihr/74757 (станом на27 січня 2001 р. ).
  15. 15. v. РумуніяУ Румунії, те, що офшорні компанії володіють засобами масової інформації, є фактом.Згідно з одим із джерел 2008 року такі мовники належали офшорним компаніям:Channel B1TV, основним акціонером якого є Ismar International NV, заснована наНідерландських Антильських островах Radio Total контролюється кіпрським ComacLtd, а Pratech TV належать кіпрській компанії з обмеженою відповідальністю «Сентраленд Істерн Юропіен Інвестмет Фанд» (CEEIF). 56Інтернет-медіа в Румунії також належать офшорним компаніям. Ziare.com є медійнимпідрозділом великої румунської інвестиційної компанії Broadhurst Limited, головнаконтора якої розміщена на Кіпрі, яка також володіє ІТ-підрозділом із розробкипрограмного забезпечення. 57 Приватне інформаційне агентство Mediafax, яка покриваєпотреби 90% румунських друкованих ЗМІ and 70% національних ТБ і радіостанційналежить Mediapro BV – голдингові, за яким карібська компанія, зареєстрована наКюрасао (Нідерландські Антильскі о-ви). Тотожність справжніх бенефіціарнихвласників Mediafax’у тримається в таємниці. 58Визнаючи брак режим прозорості у Румунії, один із медіа-експертів вказав, щонещодавні конфлікти між ЗМІ і Президетом мали за наслідок розкриття інформації проструктуру власності в ЗМІ. 59Міжнародні ЗМІ у власності офшорних компаній2011 року зареєстрована ув офшорному «податковому раю», на Бермудських о-вах,Central Media Enterprise (CME) була провідним суб’єктом мовного ринку Центральної іСхідної Європи. Мажоритарним власником компанії виступає Роналд Лаудер (Lauder),а 31% акцій належать Time-Warner. У Румунії CME володіє Pro TV SA, Pro TV, ProCinema, Pro TV International, Acasă TV, MTV Romania, Sport.ro та ще трьомарадіостанціями. У Болгарії її активами є bTV, bTV Cinema, bTV Comedy, bTV Action,Ring.bg та такі радіостанції, як N-Joy, Z-Rock, Pro.FM, Classic FM, Jazz FM, MelodyRadio; у Хорватії CME володіє Nova TV, Mini TV, Doma TV, Nowa World. У Чехії вонає власником TV Nova, Nova Cinema, Nova Sport, MTV Czech. У Словаччині їй належатьMarkiza and TV Doma, а в Словенії – канали Kanal A, POP TV і POP Brio TV.За словами Мануели Преотяза, яка вивчала структуру власності CME, ніяких проблеміз тим, щоб встановити бенефіциарних власників CME, незважаючи на те, що воназареєстрована для цілей оптимізації оподаткування на Бермудських островах, немає. 60Причина цього полягає в тому, що CME котирується на NASDAQ і Празькій фондовій56 Інститут відкритого суспільства, «Телебачення в Європі: Каналів більше, незалежності – менше»(Television across Europe. More channels less independence), Будапешт, 2008, стор. 395-396.57 Там само.58 Мануела Преотяза (Manuela Preoteasa), Доповідь про Румунію в роботі «Структура власності на ЗМІ таїї вплив на незалежність і плюралістичність ЗМІ» (Media Ownership and Its Impact on Media Independenceand Pluralism), див. текст за адресою: http://www2.mirovni-institut.si/media_ownership/.59 Крістіян Ґіня і Аліна Мунжіу-Піппіді (Cristian Ghinea and Alina Mungiu-Pippidi), «Політика ірегуляторна практика в секторі ЗМІ в окремих європейських країнах, ЄС і Раді Європи: Румунія (Mediapolicies and regulatory practices in a selected set of European countries, the EU and the Council of Europe:The case of Romania), жовтень 2010 р.; див. текст зa адресою: http://www.mediadem.eliamep.gr/wp-content/uploads/2010/05/Romania.pdf (станом на 27 січня 2001 р. ).60 Із розмови з Мануелою Преотяза 12 травня 2011 року.
  16. 16. біржі. Обидві біржі мають жорсткі вимоги щодо прозорості власності для всіхкомпаній, акції яких на них котируються. b. Аналіз правових режимів власності офшорних компаній в ЗМІАналіз моделей регулювання власності офшорних компаній в ЗМІ в Болгарії, Грузії таГреції виявляє дві тенденції. Грузія і Греція обмежують частку офшорних компаній уструктурі власності медіа-компаній. У випадку Грузії, це обмеження – абсолютне,тобто жодна офшорна компанія володіти мовником не може. У Греції часткаофшорних компаній у структурі власності ЗМІ зафіксована максимальним розміром до1%. Регуляторний режим власності на ЗМІ в Болгарії (як і в Грузії) вимагає розкривативідомості про бенефіціарних власників. Відповідно до такого другого підходу кожнакомпанія, у тому числі офшорна, може бути суб’єктом власності на медіа-ринку, заумови розкриття даних про її фактичних власників. Це означає, що для того, щобволодіти засобом масової інформації, офшорній компанії доведеться відмовитися відоднієї з переваг її офшорного статусу, тобто від конфіденційності осіб її власників.Основне питання полягає в тому, який метод регулювання краще за інші забезпечуєпрозорість. Болгарський режим можна похвалити за те, що він забезпечення розкриттявідомостей про бенефіціарних власників. Тим не менш, ще ясно, чи буде церегулювання ефективним у випадку офшорних компаній. Питання щодо ефективностіпов’язане з тим, що встановити, чи офшорні компанії заявляють про свою реальних, ане вигаданих бенефіціарних власників, неможливо. Пильна охорона таємниці заофшорним законодавством не дає змоги перевірити дані, декларовані офшорнимикомпаніями, щодо їхніх справжніх власників. На відміну від цього, грузинський режимнакладає абсолютну заборону входу на ринок ЗМІ для офшорних компаній.Грузинський режим вирішує питання прозорості відносин власності офшорнихкомпаній, але водночас не позбавлений проблематичності з двох причин. Незрозуміло,як цей режим впливатиме на ті офшорні компанії, які вже володіють медіа-компаніями.Чи втратять ці компанії свої ліцензії чи їм дадуть час, щоб вони продали свій бізнес? Зіншого боку, конечно з’ясувати, чи абсолютна заборона офшорним компаніям входитина ринок засобів масової інформації відповідає нормам міжнародного права. i. Заборона офшорних компаній на ринку засобів масової інформаціїЦілковита заборона офшорних компаній на ринку ЗМІ вплине на офшорні компанії, щовже володіють медіа-компаніями. Будь-яке анулювання ліцензій або надання часу напродаж бізнесу становитиме втручання в право цих компаній на свободу вираженняпоглядів. Так само зачіпатиме право на свободу вираження цих компаній і заборона їмвходити на ринок ЗМІ. Відповідно до міжнародного права всі – включно з офшорнимикомпаніями – мають право на свободу вираження поглядів, яке вони можутьздійснювати з допомогою всіх засобів масової інформації.Відповідно до ч. 2 статті 10 Європейської конвенції про права людини, щоб непорушувати норм міжнародного права, будь-яке втручання в право на свободувираження поглядів має відповідати триєдиному критерієві: i) воно має бутивстановлене законом; ii) воно мусить ставити законну мету; iii) воно має бутинеобхідним у демократичному суспільстві.
  17. 17. Під оглядом переліку законних цілей для втручання в право на свободу вираженняпоглядів, викладених в пункті 2 статті 10 61 , прозорість власності в ЗМІ, очевидно, дотаких цих цілей не належить. Окрім того, заборону офшорним компаніям здійснюватиїхнє право на свободу вираження поглядів важко виправдати як необхідну вдемократичному суспільстві. Заборона – дуже жорстке обмеження права офшорнихкомпаній на свободу вираження поглядів. І насамкінець, повна заборона офшорнихкомпаній на ринку ЗМІ, вважатиметься порушенням статті 10 Європейської конвенціїпро права людини. V. Регулювання власності офшорних компаній в ЗМІВиходячи з нашого аналізу, можна сформулювати такі принципи регулювання часткиофшорних компаній у власності на ЗМІ:Принцип 1: Прозорість власності на ЗМІ означає розкриття відомостей пробенефіціарних власників, включно з фактичними власниками офшорних компаній.Принцип 2: Усі ЗМІ та інформаційні агенції відповідають за щорічне розкриттявідомостей про їхніх бенефіціарних власників відповідному національному органовіі за доступність цієї інформації загалові – наприклад шляхом її опублікування насвоєму веб-сайті.Принцип 3: Усі ЗМІ та інформаційні агенції несуть відповідальність за розкриттяінформації про активи їхніх власників, а також їхніх близьких родичів ув іншихзасобах масової інформації.Принцип 4: Усі ЗМІ та інформаційні агенції несуть відповідальність за розкриттяінформації щодо осіб або органів, які, ймовірно, матимуть істотний вплив напрограмну політику відповідної послуги.Принцип 4: Усі офшорні компанії, які бажають створити або придбати ЗМІ чиінформаційну агенцію, зобов’язані подати відповідному національному органовідовідку про їхніх бенефіціарних власників, видану органом реєстрації компанії вофшорній зоні.Принцип 5: Кожен має право на ознайомлення з довідкою про бенефіціарнихвласників офшорних компаній, які володіють ЗМІ та інформаційними агенціями.Принцип 6: Хоча обмежувати офшорні компанії в праві володіння ЗМІ таінформаційними агенціями дозволено, та такі обмеження мають бутивстановлені законом, мати законний інтерес і бути необхідним у демократичномусуспільстві.61 Відповідно до статті 10 п. 2 Європейської конвенції, право свободи слова може бути обмежена лише вінтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, з метою запобіганнязаворушенням чи злочинам , для захисту здоровя або моралі, захисту репутації або прав інших людей,для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету інеупередженості судової влади.
  18. 18. Принцип 7: Відповідний національний орган має право здійснювати нагляд зарозкриттям відомостей про бенефіціарних власників та накладати санкції заневиконання цього зобов’язання.Принцип 8: Накладати цілковиту заборону на володіння медіа-активами дляофшорних компанії неприпустимо. VI. ВисновокФундаментальне значення для нормального функціонування всіх видів національнихЗМІ має забезпечення і захист плюралізму ЗМІ – якщо треба, то й законодавчимпорядком. Без регулювання власності офшорних компаній на ЗМІ існує ризикконцентрації в секторі ЗМІ та браку ясності щодо того, хто ж упливає на засобимасової інформації. Так, Україна, як і будь-яка інша держава, зобов’язана встановитиправовий режим прозорості щодо медіа-активів у власності офшорних компаній. Окрімтого, вона має регулювати цю форму власності на засоби масової заради забезпеченняплюралізму ЗМІ і запобігання концентрації ЗМІ та інформувати споживачів про осіб,які володіють ЗМІ чи мають вплив на них. Оперті на результати порівняльного аналізузаконодавства та міжнародних норм про свободу вираження поглядів, принципи, що їхзапропоновано в цьому меморандумі мають на меті слугувати за орієнтир призабезпеченні прозорості власності офшорних компаній в секторі ЗМІ.ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ: ● По додаткову інформацію звертайтеся, будь ласка, до пана Бойка Боєва (Boyko Boev, Senior Legal Officer, +44 20 7324 2500 boyko@article19.org) ● «Артикль ХІХ» – незалежна правозахисна організація, що, діючи по всьому світі, захищає й обстоює право на свободу вираження поглядів. Своєю назвою вона завдячує Статті 19 Загальної декларації прав людини, що встановлює гарантії свободи слова.

×