Психодіагностика мислення. Підбірка Людмили Калініченко www.kalinichenko.in.ua

3. Інструкція. Картинка пропонується дитині зі словами: «Подивися, яка у
мене картинка». Якщо дитина розглядає її мовчки (чи взагалі ніяк не
реагує), психолог може запитати: «Ти розглянув(ла) картинку? Смішна
картинка? Чому вона смішна? Що тут намальовано неправильно?» При
цьому кожне запитання є допомогою у виконанні завдання і впливає на
отриману дитиною оцінку.
Оцінювання результатів.
❖ Високий рівень - 2 бали, якщо дитина реагує на картинку жваво,
безпосередньо, без втручання дорослого. Картинка смішить її,
викликає посмішку. Вона з легкістю вказує на всі «безглуздості».
❖ Середній рівень - 1 бал — якщо реакція менш спонтанна, але
дитина самостійно чи з незначною допомогою — 1 чи 2 запитання —
знаходить безглузді місця.
❖ Низький рівень - 0 балів — якщо емоційно ніяк не реагує на
картинку і тільки за допомогою психолога знаходить невідповідності в
ній. Своє ставлення до зображеного ніяк не виявляє.

5. Iнструкція: розглянь малюнки. До кожного малюнка на таблиці підходить один з тих, що намальовані на окремих
картках. їх потрібно знайти і поєднати: підкласти малюнки на маленьких картках до малюнків на таблиці та пояснити,
чому так потрібно було їх розкласти.
Оцінювання результатів.
Результат вважається відмінним, коли дитина самостійно утворює пари та пояснює свої дії. Можливі окремі помилки,
які дитина сама виправляє.

7. Обладнання: рисунки, олівець для дитини, секундомір
Інструкція: «У цьому завданні тобі необхідно з'єднати прямими
лініями фігури в правій частині рисунку так, як це зроблено у лівій
частині, точно повторюючи контур на зразку.
Дуже важливо зробити це якнайшвидше і точніше. Усі лінії
необхідно намагатися робити прямими і точно з'єднувати кути
фігур».
Інтерпретація результату: оцінюються в підсумку виконання
завдання акуратність, точність і швидкість роботи.
Слабкий рівень: лінії на всіх рисунках нерівні, з'єднання не
повторюють заданого контуру, на виконання завдання витрачено
понад 2 хвилини.
Середній рівень: правильно виконане одне завдання, є нерівності
й помилки у двох інших, час роботи — 2 хвилини.
Добрий рівень: правильно виконані перше і друге завдання, є
нерівності й невеликі помилки у третьому. Час роботи — до 2
хвилин. .
Високий рівень: якщо дитина затратила на виконання всього
завдання менше 100 секунд, якщо всі лінії прямі, лежать точно на
заданих контурах і точно з'єднують кути фігур — завдання
виконане дуже добре і дитина має високий рівень розвитку
наочно-дійового мислення.

8. Обладнання: на столі “розсипані “рукавички.
Інструкція. Запропонуйте дитині: «Знайди пару кожній
рукавичці»
Оцінювання результатів.
Якщо дитина швидко знайшла ліву і праву рукавички кожної
пари — високий рівень.
Знайшла пари не до всіх рукавичок (кілька помилок – тільки
ліві, або тільки праві) або витратила багато часу на
виконання завдання — середній рівень.
Знайшла лише 1 пару, дуже довго виконувала завдання —
низький рівень.

12. Інструкція: «Уважно розглянь рисунок і постарайся з чотирьох
предметів, намальованих на картці, вибрати один зайвий. Подумай і
скажи, чому він, на твою думку, зайвий? А тепер спробуй подумати і
сказати, як можна назвати ті предмети, що залишилися, одним словом.
Далі дитині пред'являють по черзі 5 карток.
Інтерпретація результату:
Слабкий рівень: дитина допускає помилки у виділенні зайвого предмету
і неправильно називає узагальнюючі слова чи не знаходить їх в усіх
шести завданнях.
Середній рівень: дитина правильно виконує завдання за трьома
картками.
Добрий рівень: правильно виконані завдання за четвертою і п'ятою
картками.
Високий рівень: якщо дитина правильно знаходить зайвий предмет і
називає узагальнююче слово у шести завданнях — це високий рівень
розвитку образно-логічного мислення.

26. Інструкція: розглянути малюнки та до кожного з тих, що в таблиці, підкласти малюнок на окремій
картці так, щоб їх можна було назвати одним словом. Після виконання завдання дитині
пропонується пояснити свої дії: "Чому так потрібно було покласти малюнки?“
Оцінювання результатів.
Результат вважається відмінним, коли дитина самостійно утворює пари та пояснює свої дії.

27. Обладнання: десять окремих карток, на яких зображені сюжетні малюнки, де діти
виконують різні дії. На п'яти з них зображено дітей, що бавляться, на інших — що
працюють.
Інструкція: розглянути картки і поділити їх на дві групи так, щоб у кожній з цих груп
малюнки чимось підходили один до одного. Пояснити, чому утворені саме такі групи.
Якщо дитина не може самостійно виконати завдання, їй надається допомога в початку
поділу: в один бік кладуться дві картки, на яких зображені діти, що працюють, а в інший
— що граються. При цьому підстава поділу не коментується, її дитина повинна побачити
сама. Тепер це завдання для неї полегшене, бо створюються умови для порівняння
двох груп, до того ж зменшена кількість об'єктів для аналізу. Це дозволяє їй успішно
виконати завдання.
Готові до навчання діти здебільшого самостійно виконують це завдання після більш чи
менш тривалої паузи, необхідної для різнобічного аналізу зображених ситуацій, і
пояснюють підставу виконаної класифікації: "Тут діти граються, а тут працюють
Неготові до навчання діти мають значні труднощі в розв'язанні цього завдання, які
виявляються в непродуктивному пошуку ознаки для поділу, форми допомоги
виявляються неефективними. Тому виникає потреба допомоги в актуалізації ключових
слів (граються — не граються, працюють). Для цього порівнюються малюнки, які
представляють протилежні групи: демонструється окремий малюнок, наприклад,
хлопчик лікує ведмедика, і ставиться запитання: "Що робить хлопчик?". Якщо дитина
одразу не говорить, що хлопчик грається, а відповідає: "Лікує ведмедика", то запитують:
"Чи справді хлопчик — лікар?", і таким чином домагаються актуалізації необхідного
ключового слова "грається", що забезпечує алгоритм узагальнення.

29. Обладнання: вісім фігур, що відрізняються за кольором (2 кольори), за формою (2
форми), за величиною (більші і менші), а саме: два великих квадрати, один з яких
червоний, а другий синій; два маленьких квадрати — синій та червоний; два великих
круги — синій та червоний; два маленьких — синій та червоний.
Інструкція: розкласти фігури на дві купки так, щоб у кожній були чимось схожі. У разі
успішного поділу дитина заохочується схвальною оцінкою. Далі їй пропонується
пояснити, чому фігури поділені саме так. Потім перед нею ставиться нове завдання:
поділити фігури так само на дві групи, але іншим способом. Після успішного його
виконання дитині формулюється третє завдання: ще раз поділити фігури на дві групи
уже третім способом.
Оцінювання результатів: Серед готових до шкільного навчання дітей шестилітнього віку певна частина
може виконати поділ фігур усіма трьома способами. Проте на такий рівень виконання завдання у цьому віці не
можна орієнтуватися. Усі діти цієї категорії самостійно спроможні поділити фігури на дві групи одним, рідше -
двома способами. Для повного виконання завдання вони потребують допомоги. Допомога може бути такою:
1) порівняння фігур з метою актуалізації нової ознаки: дитині демонструються дві фігури, що відрізняються однією
ознакою, яку треба виявити, наприклад, два великих квадрати різного кольору, і питають, чим вони відрізняються.
Після того, як дитина назве ознаку, демонстровані фігури змішуються з усіма іншими і, не акцентуючи уваги на
щойно актуалізованій ознаці, їй пропонується виконати поділ;
2) зразок виконання: визначаються дві групи поділу — в кожну сторону кладеться по одній фігурі і пропонується
продовжити розкладання.
Скориставшись цими видами допомоги, дитина повинна не тільки виконати практичний поділ фігур, але й назвати
суттєві ознаки, за якими здійснювався поділ, наприклад, "тут усі блакитні, а тут — рожеві" або "тут усі великі, а тут -
маленькі". При цьому зауважимо, що кожний наступний поділ відбувається з більшими труднощами, ніж
попередній. Так, якщо для другого поділу буває достатньо порівняння фігур, то для третього найчастіше
застосовується зразок.

31. Інструкція. Дитині пропонують домалювати
кожне коло так, щоб вийшов якийсь
предмет. Час – 5 хв.
Оцінка.
1) Швидкість ( кількість створених
зображень) – кожний малюнок – 1 бал.
2) Гнучкість (кількість використаних
категорій зображених об’єктів: природа,
побут, техніка, спорт, декоративні
предмети, людина, всесвіт) – 1 бал за
кожну категорію.
Від 5 років.

33. Цей тест Ви можете використати для визначення рівня розвитку довільної сфери дитини, а також вивчення її
можливостей в області перцептивної та моторної організації простору. За його допомогою легко зрозуміти, як
дитина вміє слухати і точно виконувати вказівки дорослого, правильно відтворювати на аркуші паперу заданий
напрямок лінії, самостійно діяти за інструкцією дорослого.
Приготуйте звичайний аркуш у клітинку, олівець або ручку. На ньому, відступивши 4 клітинки від краю,
поставте 3 точки одна під одною, на відстані 7 клітинок (по вертикалі).
Попередньо поясніть дітям завдання: «Зараз ми будемо малювати різні візерунки. Намагайтеся, щоб вони
вийшли гарними та акуратними. Для цього потрібно уважно слухати мене. Я буду говорити, на скільки клітинок та
в яку сторону ви повинні проводити лінію. Проводьте тільки ті лінії, про які я скажу. Коли проведете лінію,
почекайте, поки я не скажу, як необхідно проводити наступну. Наступну лінію потрібно починати там, де
закінчилася попередня, не відриваючи олівця від паперу. Пам'ятаєте, де права рука? Витягніть праву руку убік.
Бачите, вона вказує на двері (вікно, стіл, будь-який інший реальний орієнтир, наявний у приміщенні). Коли я
скажу, що лінію потрібно провести праворуч, ви її проведете от так — до дверей (показати на зразку). Це я
проводжу лінію на одну клітку праворуч. А тепер я, не відриваючи руки, проводжу лінію на дві клітки нагору
(малюєте на зразку відповідну лінію). Тепер витягніть ліву руку (знову назвіть реальний орієнтир). От я, не
відриваючи руки, проводжу лінію на три клітки вліво — до вікна. Зрозуміли, як потрібно малювати?»
Ви можете диктувати, орієнтуючись не на текст, а на самі зразки, — так Вам буде набагато легше. Під час
диктування робіть досить довгі паузи, щоб дитина встигала закінчити попередню лінію. На самостійне
продовження візерунка відводьте півтори—дві хвилини. Поясніть дітям, що малюнок не обов'язково повинен
бути розміщений по всій ширині сторінки. Під час малювання тренувального візерунка у Вас є можливість
виправити дитячі помилки та показати, як правильно виконувати завдання. А от під час виконання основного
тесту такий контроль не потрібний, і Ви повинні стежити тільки за тим, щоб діти не перевертали аркуш і починали
новий візерунок з нової точки. За потреби, Ви можете похвалити дітей, якщо помітили, що вони розгубилися.
Після того, як Ви попередньо пояснили завдання, розпочинайте малювання тренувального візерунка.
Матеріал тесту містить 4 диктанти, перший з яких — тренувальний.
1. Починаємо малювати перший візерунок. Поставте олівець на верхню точку. Увага! Малюйте лінію: одна
клітинка вниз. Не відривайте олівець від паперу, тепер — одна клітинка праворуч. Одна клітинка нагору. Одна
клітинка праворуч. Одна клітинка вниз. Одна клітинка праворуч. Одна клітинка нагору. Одна клітинка праворуч.
Одна клітинка вниз. Далі продовжуйте малювати такий же візерунок самостійно.

34. 2. Тепер поставте олівець на наступну точку. Приготувалися! Увага! Одна клітинка нагору. Одна
клітинка праворуч. Одна клітинка нагору. Одна клітинка праворуч. Одна клітинка вниз. Одна
клітинка праворуч. Одна клітинка вниз. Одна клітинка праворуч. Одна клітинка нагору. Одна
клітинка праворуч. А тепер самостійно продовжуйте малювати той же візерунок.
3. Увага! Три клітинки нагору. Одна клітинка праворуч. Дві клітинки вниз. Одна клітинка
праворуч. Дві клітинки нагору. Одна клітинка праворуч. Три клітинки вниз. Одна клітинка
праворуч. Дві клітинки нагору. Одна клітинка праворуч. Дві клітинки вниз. Одна клітинка
праворуч. Три клітинки нагору. Тепер самостійно продовжуйте малювати цей візерунок.
4. Поставте олівець на нижню точку. Увага! Три клітинки праворуч. Одна клітинка нагору. Одна
клітинка ліворуч (слово ліворуч виділяється голосом). Дві клітинки нагору. Три клітинки праворуч.
Дві клітинки вниз. Одна клітинка ліворуч (слово ліворуч знов виділяється голосом). Одна клітинка
вниз. Три клітинки праворуч. Одна клітинка нагору. Одна клітинка ліворуч. Дві клітинки нагору.
Тепер самостійно продовжуйте малювати цей візерунок .

35. На самостійне виконання кожного візерунка відводиться півтори-дві хвилини.
Загальний час проведення тесту зазвичай становить близько 15 хвилин.
Оцінювання результатів.
Результати виконання тренувального візерунка не оцінюються. У кожному з наступних візерунків
оцінюються окремо виконання диктанту та самостійне продовження візерунка.
Точне відтворення візерунка — 4 бали (нерівність ліній, «тремтяча лінія», «бруд» не враховуються і
не знижують оцінку).
Відтворення з помилкою в одній лінії — 3 бали.
Відтворення з декількома помилками — 2 бали.
Відтворення, в якому є лише подібність окремих елементів з наявним візерунком — 1 бал.
Відсутність навіть подібності в окремих елементах — 0 балів.
За самостійне продовження візерунка оцінки виставляються за тією саме шкалою. Таким чином, за
кожний візерунок дитина отримує дві оцінки: одну — за виконання диктанту, другу — за самостійне
продовження візерунка. Кожна з них коливається від 0 до 4.
Тепер підсумуйте оцінки за роботу, під час написання графічного диктанту: додайте оцінки за окремі
візерунки, максимальну до мінімальної. Причому проміжні оцінки можете не враховувати. Отримана
оцінка може коливатися від 0 до 8 балів. Аналогічно із трьох оцінок за самостійну роботу виведіть
загальну. Потім підсумуйте загальні оцінки. Тут суми балів можуть бути такими: від 0 балів (якщо за
жодний візерунок не отримано жодного балу) до 16 (якщо за всі три візерунки отримано по 4 бали як
за роботу під час диктування, так і за самостійну роботу).

36. Обладнання: картинки - зразки, палички.
Інструкція: “Розглянь фігури на картинці - це
зразок. Склади такі ж фігури з паличок.
Оцінювання результатів.

39. 1. Немов Р.С. Психология: Учебник: В 3 кн. – 4-е изд.- М.:ВЛАДОС,
2001. – Кн.3:Психодиагностика.-640 с.
2. Чередникова Т.В. Проверьте развитие ребенка 105
психологических тестов. – СПб.:Речь,2007.-304с.
3. Марцинковская Т.Д. Диагностика психического развития детей:
пособие по практической психологии. – М., 1998. -176 с.
4. Борисенко М.Г., Лукина Н.А. Диагностика развития ребенка.
Практическое руководство по тестированию.-=
СПб.:Паритет,2007. – 96с.
5. Соколова Ю. Тести на визначення інтелектуального рівня
дитини 6-7 років. – К.:Країна мрій, 2006. – 64с.
6. Стадненко Н.М., Ілляшенко Т.Д., Обухівська А.Г. Психологічна
готовність до навчання дітей шестилітнього віку. – Камянець-
Подільський, 2006. – 52 с.
7. Чуб Н.В. Комплексні тести готовності дитини до школи. –Х.:
Основа,2008.- 143с.

40. Підбірка Людмили Калініченко
www.kalinichenko.com.ua