2. “ Ох, скільки тяжких, хоч безславних жертов зложили ті жінки, що не лишили імення по собі” Л.Українка О.Кобилянська М.Вовчок Л.Українка С.Крушельницька З.Тулуб С.Русова Т.Яблонська
23. Зоря українського театру Де йшла вона – там сходили троянди, Куди дивилася - зірки. Із сліз її - займались діаманти, З зітхань - знімалися чайки. Хто чув її, той чув наш степ зелений, Стояв у нашому гаю. Той розумів наш біль і гнів шалений І плакав в нашому краю.