Your SlideShare is downloading. ×
Створення єдиного економічного простору в регіоні ОБСЄ: виклики та завдання для України
Upcoming SlideShare
Loading in...5
×

Thanks for flagging this SlideShare!

Oops! An error has occurred.

×

Saving this for later?

Get the SlideShare app to save on your phone or tablet. Read anywhere, anytime - even offline.

Text the download link to your phone

Standard text messaging rates apply

Створення єдиного економічного простору в регіоні ОБСЄ: виклики та завдання для України

370
views

Published on


0 Comments
0 Likes
Statistics
Notes
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

No Downloads
Views
Total Views
370
On Slideshare
0
From Embeds
0
Number of Embeds
2
Actions
Shares
0
Downloads
0
Comments
0
Likes
0
Embeds 0
No embeds

Report content
Flagged as inappropriate Flag as inappropriate
Flag as inappropriate

Select your reason for flagging this presentation as inappropriate.

Cancel
No notes for slide

Transcript

  • 1. Створення єдиного економічного простору в регіоні ОБСЄ:виклики та завдання для України Ільдар Ґазізуллін старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень
  • 2. ТекстLorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipisicing elit, seddo eiusmod tempor incididunt ut labore et dolore magnaaliqua.Ut enim ad minim veniam, quis nostrud exercitation ullamcolaboris nisi ut aliquip ex ea commodo consequat.Duis aute irure dolor in reprehenderit in voluptate velit essecillum dolore eu fugiat nulla pariatur. Excepteur sintoccaecat cupidatat non proident, sunt in culpa qui officiadeserunt mollit anim id est laborum.
  • 3. Економічні завдання ОБСЄМета ОБСЄ – створити єдиний економічний простір серед країн– членів, іншими словами, забезпечити всі чотири економічнісвободи – вільне пересування товарів, послуг, капіталу та людейЦе, своєю чергою, має забезпечити:– Високу продуктивність економічних процесів– Сталий або збалансований економічний розвиток– Запровадження принципів ринкової економіки– Досягнення економічної рівностіОБСЄ, передовсім, бачить свою роль у створенні платформи дляпопередження або врегулювання конфліктів, зокрематоргівельних
  • 4. Економічні завдання ОБСЄ (2)Україна вкрай зацікавлена у втіленні цих цілей ОБСЄ: Зовнішня торгівля товарами та послугами є головним факторомрозвитку економіки Зовнішні зобовязання займають більшу частку в структурі боргу країни,тобто і на ринку капіталу країна залежить від зовнішнього світу Обсяги іноземних інвестицій, що надходять до України, покилишаються на низькому рівні порівняно з іншими країнами регіону. Хочасаме за умови надходження інвестицій Україна може реалізуватипотенціал внутрішнього ринку і дещо зменшити вплив різких змінкон’юнктури товарних ринків
  • 5. Економічний контекстПерша половина Маастрихтської стратегії на 2003-2012 рр. визначалася високими темпамиекономічного зростання в світі. Упродовж 2000-2008років економіка України зростала в середньому на8% в рікУ другій половині десятиліття у всіх країнах ОБСЄспостерігається або рецесія або різке уповільненнятемпів економічного зростання. Наприклад, Українадотепер ще не вийшла на докризовий рівеньвиробництва (рівень 2008 року)
  • 6. Економічний контекст (2)Імовірно, що поточні негативні економічні тенденціїнадалі обумовлюватимуть протекціоністську політикуу всіх країнах, тобто ухвалення рішень, що закриваютьринки для імпорту, надають підтримку власнимвиробникам у спосіб, який викривлює умовиконкуренціїКрім того, загострюється боротьба між країнами заінвестиції на тлі погіршення доступу до капіталу.Інвестори ретельніше оцінюють ризики або очікуютьна більші прибутки від проектів
  • 7. Інтеграція у світову економіку: успіхи та ризикиВступ України до СОТ – безумовно найбільший успіх в сферіекономічної інтеграції. Водночас, Україна вступила до цієї організаціїза кілька місяців до початку кризи 2008 року, що очевидно недозволило повністю відчути позитивні наслідки членстваКрім об’єктивної тенденції згортання світової торгівлі внаслідоккризи, Україна суттєво погіршила відносини з членами СОТ. Тутможна згадати такі рішення, що погіршили репутацію країни: підвищення тарифів на так званий критичний імпорт, повільна реформа системи надання державної допомоги, неочікувано жорстка позиція до країн-кандидатів на членство СОТ, провал політики захисту інтелектуальних прав власності, порушення деяких неформальних правил СОТ та створення небажаного прецеденту (застосування механізмів СОТ, які «не прийнято» застосовувати)
  • 8. Регіональна та суб-регіональна інтеграція: успіхиУкраїна досягла відносно помітного прогресу у регіональні інтеграціїна заході, і на сході:– Україна завершила переговори щодо створення Угоди про Асоціацію з ЄС, яка включає як компонент Зону вільної торгівлі. Угода передбачає дуже глибоку економічну інтеграцію. Крім того, Україна є членом Східного партнерства, яке передбачає утворення єдиної зони вільної торгівлі між країнами членами– Київ приєднався до оновленої Зони вільної торгівлі з низкою країн СНД, що передбачає застосування ефективного механізму врегулювання торгівельних суперечок. Крім того, Україна шукає можливості співпраці з Митним союзомМенш помітним є прогрес щодо суб-регіональних партнерств,зокрема між прикордонними територіями України та таких країн якРумунія, Польща, Угорщина та Росія
  • 9. Регіональна та суб-регіональна інтеграція: ризикиУкраїна має такі ризики – Накладання санкцій з боку СОТ за одноосібну політику захисту власних ринків – Можливе згортання торгівлі (trade diversion) внаслідок входження в один з регіональних інтеграційних союзів (до ЗВТ з ЄС чи до Митного союзу)
  • 10. Економічні інтереси України у найближчі десять років: торгівляСировинні товари лишатимуться важливим елементом торгівлікраїни ще тривалий час. Йдеться не лише про чорні метали чидобрива, але і про продукцію сільського господарства та харчовоїпромисловості, яка стає дедалі важливішою у структурі торгівлі таекономіки країни. Саме ця продукція є чутливою і саме навколо неївиникають торгівельні конфліктиТому, питання стандартизації нехарчової та харчової продукції,ефективний державний нагляд у цій сфері є важливими для України Для збільшення обсягів торгівлі високотехнологічною продукцією,де країна має певні перспективи (наприклад, у сфері ІТ чи уавіабудуванні) Україна має створити дієву систему захистуінтелектуальних прав захисту
  • 11. Економічні інтереси України у найближчі десять років: інвестиціїУкраїна має певні переваги для розміщення чи навітьпереміщення промислового виробництва з деяких країн ОБСЄ.Передовсім – через меншу вартість сили в країні. Утім,Україна має низьку продуктивність праці, зокрема через бракзастосування новітніх технологійЧасто можна почути про ризик, що в Україні будутьрозвиватися енергомісткі галузі (не через низьку вартістьенергії – бо у деякі періоди вартість енергії в Україні вища єрівень у ЄС) а через поблажливу до забруднювачів екологічнуполітикуНаразі інтерес іноземних інвесторів спрямований головно урозвиток сировинних галузей – сільське господарство тавидобуток вуглеводнів. Розвиток цих галузей має суттєвісоціальні та екологічні ризики, які можна передбачити,застосувавши досвід країн ОБСЄ
  • 12. Рекомендації для УкраїниПідвищення конкурентоспроможності економікиУкраїни є пріоритетом політики країни, про щозаявив ПрезидентУгода про Асоціацію є таким інструментом, якийможе трансформувати низькоефективну економікукраїни через дотримання європейських стандартівта регулювань. Це дозволить подолати ті бар’єри таобмеження для входження українських товарів наринки країн ЄС та інших вибагливих ринків. Україніне треба чекати на офіційне підписання Угоди проАсоціацію, а вже почати виконувати вимоги угоди
  • 13. Рекомендації для України (2)Процес адаптації єдиних міжнародних (як правилоєвропейських) правил торгівлі та ведення бізнесу врегіоні країн ОБСЄ триватиме. Країни Митногосоюзу теж застосовуватимуть ці стандарти, про щосвідчить вступ Росії до СОТ та відчутний прогрес уекономічній співпраці Росії та ЄС, навіть у такихчутливих секторах як сільське господарство. Такимчином, і правила СОТ і принципи закладені в Угодупро зону вільної торгівлі між ЄС та Україною можутьстати чинником пожвавлення торгівлі та інвестицій увсьому регіоні країн ОБСЄ