Your SlideShare is downloading. ×
0
Web2 3 demkova
Web2 3 demkova
Web2 3 demkova
Web2 3 demkova
Web2 3 demkova
Web2 3 demkova
Web2 3 demkova
Web2 3 demkova
Web2 3 demkova
Web2 3 demkova
Web2 3 demkova
Web2 3 demkova
Web2 3 demkova
Web2 3 demkova
Web2 3 demkova
Web2 3 demkova
Web2 3 demkova
Web2 3 demkova
Web2 3 demkova
Web2 3 demkova
Web2 3 demkova
Web2 3 demkova
Web2 3 demkova
Web2 3 demkova
Web2 3 demkova
Web2 3 demkova
Web2 3 demkova
Web2 3 demkova
Web2 3 demkova
Web2 3 demkova
Web2 3 demkova
Web2 3 demkova
Web2 3 demkova
Web2 3 demkova
Web2 3 demkova
Web2 3 demkova
Web2 3 demkova
Web2 3 demkova
Web2 3 demkova
Upcoming SlideShare
Loading in...5
×

Thanks for flagging this SlideShare!

Oops! An error has occurred.

×
Saving this for later? Get the SlideShare app to save on your phone or tablet. Read anywhere, anytime – even offline.
Text the download link to your phone
Standard text messaging rates apply

Web2 3 demkova

1,271

Published on

0 Comments
0 Likes
Statistics
Notes
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

No Downloads
Views
Total Views
1,271
On Slideshare
0
From Embeds
0
Number of Embeds
7
Actions
Shares
0
Downloads
20
Comments
0
Likes
0
Embeds 0
No embeds

Report content
Flagged as inappropriate Flag as inappropriate
Flag as inappropriate

Select your reason for flagging this presentation as inappropriate.

Cancel
No notes for slide

Transcript

  • 1. Соціальні сервіси Web 1.0 ======> Web 3.0 <======= Web 2.0 контент ==> менеджери знань <== спільноти Web 1.0 ======> Web 3.0 <======= Web 2.0 контент ==> менеджери знань <== спільноти
  • 2. П и т а н н я: 1. Що таке мережеві спільноти? 3 . Чого ми чекаємо від серв ісів В еб 2.0? 5 . Які їх можливості і для чого вони нам? 4 . Веб 3.0 – це міф чи реальність? 2 . Що таке сервіси В еб 2.0?
  • 3.
    • WWW (всесвітня павутина)
    • E-mail ( е л-пошта)
    • Мail Lists (списки розсилки)
    • FTP
    • IRC ( чат)
    • Usenet (групи новин)
    • ICQ
    • Telnet (віддалений доступ)
    Серв і си Інтернет ВЕБ 1.0 Флікр Вікі-Вікі Веб-блоги Живий журнал Делішес Панараміо СлайдШара КаляМаля БобрДобр BitTorrent Google UcoZ - Веб хостинг Геотагінг Геокешінг Гугл мепс ВЕБ 2.0
  • 4. Як все відбулось? Приклади сайтів, що ілюструють технології Веб 2.0 і, фактично, змінили середовище WWW : LiveJournal.com — глобальна спільнота блогерів. eBay.com — Інтернет-аукціон зі саморегульовною спільнотою. WikiPedia.org — Найбільша в світі енциклопедія. ODP ( dmoz.org ) — найбільший каталог сайтів. “ Крах доткомов осенью 2001 года стал поворотным пунктом для Интернета. Многие решили, что само понятие веба было чрезмерно раздуто, но, на самом деле, такие &quot;мыльные пузыри&quot; и, как результат этого, падение акций - неизбежные спутники всех технологических революций ”. (Тим О’Рейли, основатель издательского дома &quot;O'Reilly Media&quot;)
  • 5. Мережева с пільнота Комп’ютерна мережа ( І нтернет ) Мережа документ і в (Все світня Па в утина Веб ) Програмне за бе з печен ня ( соц і альн і серв і с и Веб 2.0 ) Це група людей, що підтримують спілкування і ведуть сумісну діяльність за допомогою комп ’ ютерних мережевих засобів Мережева с пільнота = прост і д ії учасник і в + обм і н повідомленнями + соц і альн і серв і с и
  • 6. Мережева спільнота Спільні Слід згадати про головну ідею Веб 2.0: &quot;Можливість спілкування є засобом розвитку ідей&quot;... Цілі , і нтерес и , потреби, ресурс и , до яких учасники с пільноти м а ют ь доступ, конте н т, мова спілкування
  • 7. Що таке соц і альн і серв і с и Веб 2.0? Друге покоління мережевих сервісів в Інтернеті С умісна работа Обм і н і нформац ією Масов і публ і кац ії Соц і альн і серв і с и - мережев е програмне забезпечення , що підтримує групов у вза є мод ію
  • 8. Відмінності Web 1.0 та Web 2.0 Предмет обговорення Web 1.0 Web 2.0 Нові риси Учасники Розробник і користувач- автор контенту і читач. Користувач як співрозробник. Читач як с п і ва втор. Товариства, спільноти (“мурашники”). Право на участь кожного. Скасування сторонньої регламентуючої сторони (модерації) Програмне забезпечення ПЗ створювалось для ПК . ПЗ – товар , закриті вихідні коди, АРІ . Л іцензійний продаж , прив’язка ПЗ до обладнання . Н аціленість на винахід . З апланований реліз . Д ля перегляду контенту використовується браузер . ПЗ створюється для веб . ПЗ – сервіс, додаток . В ихідні коди в ідкриті, API, open-source software . ПЗ може бути безкоштовним . С офт поверх обладнання . П ошук застосування вже винайденому . « В ічна бета» . А льтернативні засоби сприйняття . Веб як платформа . З няття та розмивання бар’єрів та обмежень (вільний доступ, універсальність, спрощення) . Контент (наповнення) Поповнення баз даних: а) плата постачальнику контенту; б) наймання добровольців . Дані організовуються таксономічно (ієрархія рубрик) . Засоби збереження даних – каталог, бібліотека, сховище . Форма представлення – персональні сторінки , що містять о дносторонні посилан ня. С айт с татичн ий. С торінка сайту має а дресу . Джерело – розум автора контенту . Наявність м еню навігації сайту для роботи з даними цього сайту; Копірайт . Для сприйняття контенту потрібно відвід увати сайт и , переходячи по посиланню чи закладці. Поповнення баз даних – те, що має один, відразу стає доступне кожному . Дані організовуються фолксономічно (всенародно) . Засоби використання даних - API-інтерфейси . П осилання – а втоматичні , двосторонні . Форма представлення – блоги . С айт и – д инамічн і. Адрес має мікроелемент контенту . Джерело контенту – колективний розум . Наявність і нтерфейс у для роботи з даними по всій мережі . «Вільна» ліцензія GNU FDL . Для сприйняття контенту не потр і б не відвідування сайту є можливість читати RSS – стрічки . Мережа як єдиний колективний розум, автоматизація контенту, агрегація (“злипання” частинок), синдикація (одночасне розповсюдження інформації). Події Замовлення та виготовлення програмного забезпечення . Публікація контенту авторами і сприйняття його читачами. Звертання до третьої особи – посередник а для задієння його ресурсів . Наявність великих нечисленних угод. Співпраця через відділ технічної підтримки програмного забезпечення . Наявність в заємоді ї , додавання властивостей, визначення цінност ей, створення спільного контенту кожним учасником . Самообслуговування, яке засноване на партнерській архітектурі сервісу – сервіс лише посередник між користувачами, що використовують власні ресурси один одного . Наявність д рібн их багаточисельн их трансакці й . Співпраця, самодіяльність , масові одиничні взаємовідносини . Цінність та вартість Вся цінність в ПЗ – хто володіє ПЗ, т о й і заробляє на цьому гроші . Інтернет цінний як джерело інформації . Вся цінність в базах даних – хто володіє базами даних та сервісами роботи з ними, т о й заробляє на цьому гроші; Інтернет цінний як інструмент комунікацій. Робота з базами даних; сервіс, а не продукт; економія часу та уваги.
  • 9. будь-хто має змогу створювати зміст Інтернету. ! Використовуючи сервіси: Мережеві щоденники Колективн і г і пертекст и Географ і ч ні серв і с и Мережеві офіси Соц і альн і в і деосерв і с и Соц і альн і фотосерв і с и Соц і альн і закладки Соц і альн і по шукові систем и Мережеві карт и знан ь Програм и спілкування ОН-ЛАЙН Веб 2.0 Каталог Веб 2.0
  • 10. Работа з Веб 2.0 передбачає: « Хмар и міток (Облако тэгов) » Веб 2.0 - з асоби для зберігання посилань на Веб-сторінки, що регулярно відвіду ються . У Веб 2.0 з акладки постійно добавляються та доступні з будь-якого комп'ютера в Інтернеті. Можлива участь в спільнотах . Використовуються теги . Г рупов а взаємоді я : колективне написання та редагування статей, заміток та анотацій . Рег і страція, персональні дії та комунікаці ї учасників між собою . Використання фото, відео та аудіосервіс ів, геосервіс ів та mashup. « BitTorrent, Google : “Довгий хвіст” » «Вічна бета » « Стосунки, а не технології » « Г р а » « Додатки з невеликих цеглинок” » «Вдосконалення» « Право на коригування » «Дов і ра» « Поведінка користувачів непередбачувана » «Розширен і можливості» « Наявність “мурашників” » «Регістрація »
  • 11. Веб 2.0 - с пільне сховище закладок © Андронатій П.І.
      • http://www.bobrdobr.ru – БобрДобр (російськомовний інтерфейс)
      • http://Del.icio.us – Дел і шес (англомовний інтерфейс)
      • http://moemesto.ru/ – МоёМесто (російськомовний інтерфейс)
      • http://memori.ru/ - Меморі (російськомовний інтерфейс)
  • 12. Веб 2.0 - с пільне сховище медіа файлів
    • http://flickr.com – Флікр (анг . інтерфейс)
    • http://flamber.ru – Фламбер (рос . інтерфейс)
    • http://www.panoramio.com - Панораміо (багатомовний інтерфейс) .
    Фотографії, схеми, малюнки:
    • Відео :
      • http://youtube.com – Ютьюб (анг . інтерфейс)
      • http://www.rutube.ru - Рутьюб (рос . интерфейс)
      • http://www.teachertube.com/ - TeacherTube (анг . інтерфейс)
      • Аудіозаписи :
      • http://audacity.sourceforge.net - Audacity (частково-рос . інтерфейс)
      • http://www.podomatic.com - PodOmatic (анг . інтерфейс)
    • Презентації
      • http:// www.slideshare.net – СлайдШара (анг . )
      • http://www.spresent.com – Спрезент (анг . ) – створення презентацій он-лайн
  • 13. Веб 2.0 - сховище знань та спілкування
      • Карти знан ь:
        • Bubbl.us – почергове редагування схем (анг . інтерфей )
        • FreeMind – карти знань, що легко інтегруються в Wiki (анг . інтерфейс)
        • Graphviz – інтегрований у Wiki графічний пакет (анг . інтерфейс)
        • http://cult.vslovar.org.ru/ - візуальний словник (рос . інтерфейс)
      • Блоги (мережеві щоденники) :
        • http://www.livejournal.ru/ - Живий Журнал (рос . інтерфейс)
        • http://blogs.mail.ru/ - Блоги на Mail.ru (рос . інтерфейс)
        • http://www.blogger.com – світовий блог (рос . інтерфейс)
    Спілкування, диспути, консультації Спільний пошук інформації
        • Соціальні пошукові системи :
        • http://www.eurekster.com/ - Свікі (анг . інтерфейс)
        • http://www.google.com/coop/cse/ - Система користувацького пошуку (рос . інтерфейс)
        • http://www.flexum.ru/ - Народний пошук (рос . інтерфейс)
  • 14. Популярні проекти Веб 2.0
      • П опулярн ий проект ВІКІПЕДІЯ
        • http://en.wikipedia.org - Wikipedia 2,123,991 articles in English
        • http://ru.wikipedia.org - Вікіпедія 219,480 статей на рос . мові
      • W і k i
        • http://eduwiki.uran.net.ua – ВікіОсвіта (укр . інтерфейс)
        • http://wiki.iteach.ru – ИнтеВики (рос . інтерфейс)
        • http://letopisi.ru/ - Летописи.ру (рос . інтерфейс)
    ВікіОсвіта
  • 15. Веб 2.0 - Геосервіси та м ешапи (від англ. &quot;mash up&quot; - змішувати)
    • Фотографічні mashup
    • Відображення фотографій Флікр на YahooMaps
    • Коміко - створення фотокоміксів на основі фотографій.
    • Ермініс , Нетвайдс (синтез на одній сторінці &quot;сборной солянки&quot; із різних інтернет-сервісів
    • Імаджині вибір партнерів, подібних за «світосприйняттям»
    • Пайпс - візуальний редактор
    • для програмування мешапів
    Фрагмент зоряного неба Google Earth Геосервіси
      • http://maps.google.com - Карти гугл (майже рос . інтерфейс)
      • http://wikimapia.org/ Вікімапія – (багатомовний інтерфейс)
      • http://earth.google.com/ Гугл Земля (рос . інтерфейс)
  • 16. Я к можна використовувати Веб 2.0 в педагог і ч ній практи ці S O T Думат и і д іяти за допомогою мережі? Аналізувати і використовувати ? м ислення інших людей, які працюють з і нформац іє ю, демонструвати в мережі сво ї знан н я ! , показувати в м ін ня та нав ич ки ! Форму-вати вміння сумісно мислити Вихову-вати толерантність Форму-вати критич-не мислен-ня …… .
  • 17. Схема використання в педагогіці (знайдена в Неті )
  • 18. Педагогічні можливості Блогів
    • Характерн і риси блог і в:
      • Зворотній порядок запис ів .
      • Відгуки .
      • Є дин ий автор .
      • Можливість об’ є дн ання .
      • С т ійкі посилання .
      • Реда гування за д о помогою
      • звичайного браузера .
    http://livejournal.ru http://blogs.mail.ru
      • Блоги , мережеві шоденники ( від web-loging – вх і д в Веб, де користувач веде свою колекц і ю запис ів.
      • Н апри клад:
  • 19. Соц і ал ь н и й серв і с “ Жив и й Журнал ”
    • Мо ж ливості соц і ального серв і с у:
      • Місце для дискус і й ;
      • Можливість о тримати консультац ії і до даткові зна н н я .
      • Рабоч і і особисті записи учасник і в;
      • Дослідження ;
      • Анкет ування ;
      • І нтерв’ю.
  • 20. Сумісний пошук http://quintura.ru
      • Св і к і (англ.) Ролл і о (англ.)
    Кв і нтура (зап ити будуються через в і зуальн і карт и ) Зареєструйся і знайдеш:
  • 21. С у м існе збереження закладок
      • Дел і шес (англ.) Румарк (англ.)
      • МоёМесто, Ньюс2.ру (англ.)
      • Закладки в Гугл-блокнот і
      • БобрДобр (рос . вар і ант ) http://bobrdobr.ru
      • Створення анот ованог о списк у тематичних посилань ;
      • Структур ування посилань за групам и :
        • методич ні матер і ал и ,
        • правила та закон и ,
        • при клади і е ксперимент и ,
        • результат и проект у и т.п.
      • Посилання д ійсні на будь-якому комп’ютер і , п і дключен ому до І нтернет у .
    Мо ж ливості соц і ального серв і с у БОБРДОБР
  • 22. Соц і альн і фотосерв і с и Засоби І нтернет, які дозволяють зберігати , класиф ікувати , обм і н юватись цифров и ми фотограф і ями і оцінювати ресурс и сервісів . http://Flickr.com http://www.panaramio.com http://foto.mail.ru http://kalyamalya.ru http://picasaweb.google.com Мо ж ливості соц і ального ФОТОсерв і са :
      • Р озміщення фотоматер і ал і в з навчального проекту;
      • п о шук ф отоматер і ал і в до навчальних тем та їх оцінювання ;
      • створення карт знан ь з поясне н нями;
      • створення баз и з GPS-координатами;
      • а нал і з і структур у ва нн фотоматер іалі в.
  • 23. С у м і сне збереження мед і афайл і в
      • Презентац ії SlideShare
      • ( http://slideshare.net )
      • Ютьюб ( http://youtube.com YouTube) - збереження , п ерегляд та об говорення цифров и х в і деозапис ів . Використовуються м і тки-категор ії .
    • Ск і лопед і я
    • http://www.rutube.ru/
    • RuTube.ru
    • http://video.mail.ru/
    • Видео@mail.ru
    • http://vision.rambler.ru/
    • Rambler Vision
    Можливості соц і ального серв і с у Slideshare
    • Можна розміщувати презентац ії , які прогр а ют ь ся в спец і альном у Flash-пле є р і . Во ни мо ж ут ь містити :
      • в і з и тки навчального проект у або команд и ;
      • звіти пр о д і я льність команд;
      • представлен ня дослідницької работ и з проекту;
      • алгоритм в ик о нання работ и .
    Використовуємо презентації або особисто , а бо разом з іншими учасниками навчального проект у .
  • 24. Мережеві карти знан ь Засіб зображе н ня процес у спільного системного м ислення за допомогою схем. Карт и розуму , карт и пам’ят і , і нтелект-карт и , майнд-мэп и . http://bubbl.us http://ru.wikipedia.org/wiki/FreeMind http://www.graphviz.org/ Географ і ч ні серв і с и: GPS – нав і гатор и Геокешинг Геотаг і нг Потужній інструмент , який дає можливість п і днят и на я к існо нов и й р і вень і напо внити нов и м практич н им змістом орган і зац і ю навчальної дея льності школ ярів . Global Positioning System (GPS )
      • Це су путникова нав і гац ійна система, яка складається з 24 с у путник і в , що працюють в є дин і й мережі. Вони знаходяться на 6 орб і тах в и сото ю біля 17 000 км над поверхн ею Земл і .
      • С у путники пост ійно рухаються зі швидкістю біля 3 км/сек, здійснюючи два по вних к о ла навколо планет и мен ш , ніж за 24 години .
  • 25. Геокеш і нг (&quot;geocaching&quot;, від гре ц . &quot;geo&quot; - Земля, англ. &quot;cache&quot; – сховище) Головна і дея полягає в том у, щ о одн і гравці ховають “скарби” , визначаючи ї х координа ти за д о по мо гою GPS . Інші гр авці, в и користовуючи ці координат и і сво ї GPS-при ймачі шукають заховані “скарби” .    Хованки рекоменду є т ься с творювати лише в м ісцях , які мають природн у , і сторич ну , культурн у чи географ і ч ну цінність . Тому створення та по шук хованок п е ре т в о рю є т ь ся в активн у п і знаваль ну п одорож . Гравці отримують велику кількість цікавих відомостей пр о визначні місця регіону . Геотаг і нг (“geotagging”, від гре ц . &quot;geo&quot; - Земля, англ. &quot;tag&quot; – м і тка, ярл и к) Заснований на в и користанні в якості м і ток географ і ч них GPS координат точки, в якій зроблена фотограф і я. При р о зм і щен ні фотографії в мережі, учасники проект у до дають до неї опис і ключ о в і слова – м і тки, за якими цю фото графію можна пізніше з най ти . Геокеш і нг можна використовувати для пров е д ення р і зно манітних соц і альн их , кра єзнавчих проект ів С ерв і с цифров и х карт Google - зображе ня точки в якій зроблена фото графія , на карт і http://maps.Google.com Географ і ч ні серв і с и:
  • 26. Спілкування в ОН-Лайн Програм и дл я ОН-Лайн спілкування ICQ Таксофон Skype
      • Спілкування в режим і реального часу (Чат) . Перес илання повідомлень і файл і в .
      • Работа с декількома адресатами одно часно. Я к це п ра цює ? Що потрібно щоб стат и учасником мережі icq? Д е скачат и icq кл іє нт а ? На вс і ці питання відповість Вам сайт : http://icqhelp.net /
    • І нтернет-телефон — с и мб і оз звичайного телефон у і ICQ-кл іє нта. Його послуги є платн і і бе зплатні . Се ред платних є такі : голосов ий з в’яз ок м і ж кл іє нтами Skype в межах І нтернет у, голосова конференц і я , обм і н текстов и ми повідомленнями, перес и лка файл і в , в і деоконференц і я , перенаправлен ня в иклику .
    • За вантажити програму і п озна йомитись детально можно тут: http://www.skype.com/intl/ru/download/
      • http://skype.com/intl/ru /
    • Таксофон дасть змогу безкоштовно :
      • звонит и один о д ному, користуватись голосов им авто відповідачем, приймати зв інки з звичайних телефон і в , перес и лат и вх ідні зв інки (на комп’ютер) на люб і звичайні телефон и. http://www.taksofon.com/
  • 27. Мережеві оф і с и С умісне реда гування документ і в і таблиц ь Можна використовувати для створення , реда гування та збереження документ і в, таблиц ь, фотограф і й, презентац і й та інших корисних об’кт і в на віддаленому комп’ютер і в мережі . (Цими засобами створено O н-лайн середовище лабораторії інформатики ) Документ и Гугл http://docs.google.com
  • 28. Сумісне с творення і реда гування документ і в В і к і В і к і (колекц і я вза є мо зв ’язан и х м і ж собо ю запис ів ). Російський освітній проект ЛЕТОПИСИ.ру: http://letopisi.ru L etopisi.ru в Україні
      • В ікі-освіта - www.eduwiki.uran.net.ua
      • ИнтеВики - http://wiki.iteach.ru , http://google.com.ua , www.googlelabs.com , Gmai l .com , http://pages.google.com , groups.google.com ,
  • 29. 20 ц і кавих справ з Веб 2.0
    • Зарегіструйтесь в проекті Летописи.ру. Перегляньте статті про Веб 2.0;
    • Познайомтесь з ВікіВікі, дізнайтесь як можна взяти участь в проектах і організуйте свій власний проект;
    • Створіть корисний шаблон і поділіться ним з іншими;
    • Заведіть собі Живий Журнал і вступіть в спільноту Летописи.ру;
    • Опублікуйте у власному журналі і в спільноті Летописи.ру повідомлення про корисні технічні новини, які Ви знайшли в Мережі;
    • Використовуйте мітки (тэги) і “ цветные полоски ” для класиф і кації своїх і чужих повідомлень в ЖивомуЖурналі;
    • Заведіть пошту на Гмайл (www.gmail.com) і навчіться класифікувати листи помічаючи їх тегами, а не розміщуючи в папки;
    • Спробуйте зберігати свої документи і електронні таблиці в Мережі. Це можуть бути таблиці документи Гугла, або таблиці, документи, проекти и презентації Zoho;
    • Познайомтесь з RSS і заведіть на своїй Гугл-сторінці програму, що читає RSS- стрічки . Добавте на свою сторінку корисні навчальні блоги;
    • Спробуйте Флікр і навчіться знаходити і використовувати потрібні фотографії;
    • Створіть свою копилку фотографій на Флікрі, заведіть друзів і вступіть в спільноту. Близькі до Летописи.ру спільноти - GPSI, Vintel;
    • Спробуйте використовувати змішані сервіси (мэшапы), засновані на схрещувані Флікра і інших сервісів. Розмістіть свої фотографії в Панораміо і відмітьте на карті точки, в яких ці фотографії були зроблені;
    • Познайомтесь з сучасними пошуковими системами Веб 2.0 - Свіки, Ролліо, Нігма, Квінтура;
    • Познайомтесь з тегами і соціальними закладками. Заведіть собі колекцію закладок на Делішес, БобрДобр або Румарк. Приєднайтесь до однієї з спільнот;
    • Верніться в Летопись.ру і добавте свої теги - категорії до статтей Летописи.ру;
    • Відкрийте для себя Ютьюб. Найдіть корисні навчальні відео-записи;
    • Навчіться конвертувати записи в FLV-формат. Навчіться використовувати Ютьюб або інший відео-сервіс для розміщення своїх відео-матеріалів;
    • Знайдіть собі корисний підкаст або джерело навчальних аудіо-записів. Повідомте про цікаві аудіо-сховища на сторінках свого блогу чи в Летописи.ру;
    • Верніться в Летописи.ру і добавте в спільну копилку записи в форматі Ogg;
    • Знайдіть свій будинок на Землі Гугл (http://earth.google.com), прикріпіть до його географічних координат цифрову фотографію в Панораміо. Обміняйтесь <геокнопками> з друзями за допомогою електронної пошти.
    Для того, щоб познайомитись з можливостями соціальних сервісів Веб 2.0 і педагогікою мережевих спільнот виконайте 20 таких простих дій:
  • 30. Чому?
    • У веб світі останнім часом спостерігались гучні скандали, спричинені недостатньою захищеністю приватної інформації і постійної загрози вандалізму по відношенню до контенту, відкритому всім для змін.
      • Світовий лідер серед соціальних веб-сервісів MySpace оскандалився , коли один діяч, використовуючи дірку в захисті, виклав в Мережу файл, який містив більш як півміліона зображень, скопійованих з особистих профілів користувачів MySpace.
      • Скандал трапився з Facebook, іншим соціальним сервісом світового рівня. Його власник Марк Цукерберг змушений був звернутись з вибаченнями до своїх користувачів. Скандал виник через те, що завдяки відстеженню дій кожного користувача, вся історія їхніх купівль стала видима онлайн-друзям.
      • Інший соціальний світовий проект, народна веб-енциклопедія «Вікіпедія», після деякого часу існування змушена була «наступить на горло собственной песне» , бо адміністрація втомилась боротись з вандалізмом. В проекті де можуть приймати участь всі бажаючі, серед творців і талантів знайшлось багато геростратів і просто шкідників.
    Залежність від наявності постійного зв ’ язку (зника є зв ’ язок — інформація стає недоступною чи неможливою в використанні). Слабка пристосованість теперішньої інфраструктури до виконання складних обчислювальних завдань в браузері . Залежність якості работи сервісів від якості работи багатьох компаній. Незахищеність конфіденційних даних, що зберігаються на чужих серверах від крадіжок особистих даних користувачів, масових зламів облікових записів (блогів). Як і декілька років назад, коли відбувся крах Web 1.0, сьогодні спостерігається постійне інвестування нових сервісів. Деякі з них купуються за в еличезні гроші. Залежність великої кількості сайтів від рішень сторонніх компаній.
  • 31. Що таке Веб 3.0? Калаканіс так говорив про появу &quot;третього Інтернету&quot; в Мережі: На сучасному етапі розвитку Інтернету соціальну мережу чи інший сервіс легко створити з нуля практично безкоштовно, тому таких проектів стає надто багато, через що вони втрачають свою цінність. Якщо платформу Web 2.0 почнуть використовувати професіонали для створення нових цікавих проектів і якісного контенту в мережах, це й буде Web`ом 3.0.   ПЕРСПЕКТИВИ В Веб 2.0, щоб забезпечити персоналізацію і сумісність, затребувана комунікація. В Веб 3.0 – співробітництво. Тому бум, “чистих соціальних сервісів” пройде і “ Уже проходить на Заході ”, а наступає бум програмного забезпечення, яке реалізує бізнес-процеси конкретних бізнесів для локальних груп . Спеціалізовані групи виникають не тільки виключно для спілкування, а й для справи, і тому комунікаційного функціоналу недостатньо. Нема сенсу робити маленькі безтолкові “ВКонтакте” і “Одноклассники”. Відомий Web-підприємець Джейсон Калаканіс, автор пошукового стартапа Mahalo.com зауважив, що важливою відмінністю третього веба від другого є поява колективного розуму (wisdom of the crowds), який прийде на зміну пануючому сьогодні груповому психозу (madness of the mobs). Оптимістичним прихильником Веб 3.0 є директор Google Inc. Эрик Шмідт. Виступаючи на Seoul Digital Forum, він спробував відповісти на питання журналістів про те значеня терміну Web 3.0, яке вкладає в нього корпорація Google, назвавши Web 2.0 &quot;маркетинговым терміном&quot;. Шмідт розповів, що Web 3.0 стане платформою &quot;приложений, собранных вместе&quot;. Вони будуть відносно малі і універсальні для завантаження з любого пристрою, чи це комп ’ ьютер, ч и мобільний гаджет. Крім того, ці вкладки будуть дуже швидко працювати і розповсюджуватись &quot;вирусным&quot; шляхом (через соціальні мережі, електронну пошту і т.п.).
  • 32. Думки про Веб 3.0
    • Web 3.0 – це узконишевые сайты . Є думка, что Мережа буде развиватись шляхом створення більш диференційованих вертикальных социальных сетей . Люди будуть об ’ єднуватись навколо однієї конкретної улюбленої справи, професії, захоплення, ділитись думками, давати і отримувати поради, рекомендації. Яскравим прикладом цього сьогодні є кулінарні, медичні сайти.
    • Web 3.0 як соціальна рекомендаційна інституція, в основі якої лежить автоматичний принцип рекомендования . На думку експертів, такі Web 3.0 будуть відрізнятись від Web 2.0 тим, що користувачі не тільки самі будуть створювати контент, але й самі ж його будуть сертифікувати, відмічаючи те, що заслуговує на увагу однодумців. Система дозволяє робити це автоматично. Наприклад, imhonet.ru. Так, врахувавши враження від прочитаних книжок і переглянутих фільмів, вам видається список людей, що рекомендують тих, чиї інтереси максимально співпадають з вашими.
    • Web 3.0 - « менеджеры знаний ». Це нова професія, яка стане з ’ єднуючою ланкою між Web 1.0 (відокремлений від користувача контент) і Web 2.0 (соціальні сервіси, де користувачі безпосередні учасники створення контенту). За цією версією експерт (“менеджер знань”) — це той самий рекомендувач, але не автоматично вибраний, а той, що заслужив своє положення реальною працею всередені спільноти.
    • Web 3.0 як « живой поиск ». Пошук за ключовими словами ведуть не роботи, а живі люди, професіонали в своїх галузях, з якими можна ще й обговорити всі попутні питання.
    • Web 3.0 - мультимедийный поиск . Ще в 2007 IBM і BBC заявили про створення власного Web 3.0. В основі його концепції лежить пошукова система, здатна здійснювати пошук за вмістом відеофайлів. Пошук від IBM заснований на виявленні відповідності внутрішнього контенту відео з текстом пошукового запиту. До цих пір пошук здійснюється за текстовими тегами, що описують відео.
  • 33. Проекти Веб 3.0? До числа ідейних натхненників, авторів майбутнього вебу Калаканіс відносить такі відомі проекти як Digg , або YouTube . Вони, на його думку, здатні дати поштовх до появи унікальних авторських проектів. В якості прикладу такого веб-проекта майбутнього Калаканіс називає відеосервіс Funny Or Die . В даний час існує декілька послуг, де реалізована цікава концепція (новація Веб 3.0) пошуку музичних композицій за їх фрагментами? Ojos і Polar Rose працюють над пошуком мультимедіафайлів за зразками. Наприклад, за фрагментом пісні улюбленої рок-групи можна отримати посилання на схожі твори інших виконавців, а ввівши в пошуковик фотографію картини, можна отримати сотні інших зразків живопису. Існує декілька послуг, де подібна концепція вже реалізована. Ojos, весною 2006 року демонструвала Web-інструмент обміну фотографіями Riya ( www.riya.com ).
  • 34. ОТЖЕ Веб 3.0 з точки зору користувача - це :
    • На сьогоднішній день є декілька варіантів розвитку Інтернету, якому науковці присвоюють ім ’ я Веб 3.0 . і це:
      • семантична павутина;
      • ідея Web`а, що створюють професіонали;
      • мультимедіапавутина;
      • всюдисуща сітка;
      • 3D Web. 
    Всюдисуща мережа, якою займаються професіонали що фільтрують користувацьку інформацію, перевіряють фактичні матеріали, редагуючи помилки і заголовки. Мережа, яка передбачає тотальну її персоналізацію за допомогою єдиних облікових записів на багатьох сайтах, без заповнення одних і тих самих полів, що дасть змогу зібрати велику кількість інформації про користувача так званим “соціальним графом”, що удосконалить пошукову службу . Створення в мережі надійного, гнучкого, оптимізуючого і при цьому “дружнього” по відношенню до користувача набору технологій і стандартів, що дозволить кожній людині, де б вона не знаходилась, індетифікувати будь-який інформаційний пристрій, що знаходиться поблизу, створити з ним сітку і це не вимагатиме додаткових технічних знань.
  • 35. І наостанок… Семантичні тенета (Semantic Web). – це інтелектуальний “Інтернет, який реалізовуватиме людські бажання: знайдена інформація по ступіню відповідності запиту наближатиметься до 100% і лише тоді вона буде поміщена в інформаційне поле користувача коли її попередньо проаналізують і класифікують фахівці. Вперше про семантичні тенета заговорили в 2001 році, коли в журналі Scientific American була надрукована стаття Тіма Бернерса-Лі, під назвою &quot;Семантическая сеть“. Суть її полягає в тому, що програмні агенти виконують завдання, непідсильні людині, використовуючи при цьому можливості штучного інтелекту. Наприклад, коли користувач заходить на який-небуть сайт, модуль автоматично визначає його тематику, підшуковуючи аналогічну інформацію на інших сайтах і службах. 3D Web  Трьохвимірний Web в перспективі зможе надати нам можливість помістити своє віртуальне втілення в практично будь-яку точку віртуального простору. Для прикладу можна відвідати інші міста, якщо їх не можна відвідати в реальному житті, музеї, можливо, пересіктись там з віртуальними &quot;Я&quot; своїх реальних друзів. Щось подібне уже сьогодні пропонує Google Earth.   Web 3.0 – панування роботів. Сьогодні роботы переглядають оглядачі в пошуках потрібної інформації, розсилають спам і віруси, хто знає, що нас чекає завтра? Можливо вони будуть придумувати за нас контент, спілкуватись на форумах і писати блоги? Користувацькі безпровідні мережі – Web 3.0, так назвали свій проект європейскі дослідники, що займаються створенням пользовательских беспроводных сетей (WIP) . На їхню думку, якщо контент, який генерується користувачами – це Web 2.0, то веб 3.0 – це генеровані користувачами мережі. Клієнти таких мереж можуть самостійно об ’ єднувати власні канали зв ’ зку і створювати нові безпровідні мережі. Комерційні можливості веб 3.0 . «Полярные информационные системы, котор ы е построены за принципом commerce-on-demand», – це теж Web 3.0 , так вважають російські інтернет-підприємці. За їхніми розрахунками, власник цієї системи бере участь в розподілі прибутку, що утворився через операції, здійснені системою. Чому Web 3.0? Тому що полярные информационные системы , подібно до Web 2.0, мають ефект «саморазрастания» за рахунок активності відвідувачів.
  • 36. Підведення підсумків Web 1.0 - це світ статичних pages . I ми це називаємо &quot;Тільки для читання&quot;. Веб 3,0 - розвідка ініціатива + Web 2.0 + ” Читання, Введення і В иконання ” . Web 2.0 - Динамічна і комплексна з засобами масової інформації, такі як звук, відео. “ Читання і запис&quot;. ПАНИКА! Классная кнопка? Інтернет
  • 37. В и с н о в к и: WEB 6.66 WEB 5.0 WEB 0.0 WEB 1.0 Інтернет Що ми матимем ? (З шуткою про серйозне) WEB 4.0 WEB 2.0 Юзер мріє законектиться з ким, або з чим-небуть Юзер отримує контент Юзер створює контент Колективне створення контента WEB 3.0 Контент думає за юзера Контент спілкується з контентом Контент видаляє юзерів, зрозумівши , що вони не мають сенсу
  • 38. Глосарій термінів
    • AJAX - Asynchronous JavaScript and XML — «асинхронний JavaScript і XML» , своєрідний підхід до побудови інтерактивних користувацьких інтерфейсів веб-вкладок . При використанні AJAX веб-сторінка не перезавантажуються повністю у відповідь на кожну дію користувача. Такий підхід дозволяє створювати набагато більше зручних веб-інтерфейсів.
    • API ( англ. Application Programming Interface, API]) — Відкриті суспільні веб-сервіси - набір методів (функцій), які програміст може використовувати для доступу до функціональності іншої програми, модуля, бібліотеки). Відкритість API дозволяє створювати змішані (mash-up) гібридні сервіси, які додають користувачам багато нових можливостей.
    • RSS - Веб-синдикація. Одночасна публікація одного і того ж матеріалу на різних сторінках або веб-сайтах. Для цього використовуються «веб-потоки», які називаються « RSS -потоки», що містять заголовки матеріалів і посилання на них.
    • GPS - Система глобального позиціювання, Global Positioning System , GPS . В систему входять 24 супутника, що літають на низьких висотах навколоземної орбіти.
    • SWF-формат (власний формат Flash-плеєра) є загальноприйнятим стандартом розповсюдження анімації в Інтернеті. В даний час програвач SWF-фільмів установлений на 98% комп ’ ютерів, що підключені до Інтернету.
  • 39. Д ж е р е л а
    • What Is Web 2.0 стаття Тіма О'Рейлі;
    • Time's Person of the Year: You стаття в журналі Time;
    • Один на один с Web 2.0 стаття в журналі КомпьютерраOnline. Автор Андрій Письменний;
    • Кращі Веб 2.0 ресурси по 41 категорії;
    • The Best Web 2.0 Software of 2006 ;
    • Интернетно - колективний блог Веб 2.0, соціальні мережі, ajax, огляд цікавих сайтів;
    • Шпаргалка по Рунету - 63 сервісa російського веб 2.0;
    • Catalogr.ru — каталог російських веб 2.0 сайтів, соціальних мереж та сервісів;
    • Веб 2.0.-технологии в образовании ;
    • Характеристики социальных сервисов веб 2.0 Патаракин Е. Д. Информационные технологии в управлении образованием - IV Всероссийская конференция - Псков-2007;
    • Примеры Веб 2.0 - стаття в Летописи.ру;
    • 10 вещей Web 2.0, при помощи которых можно за 10 минут стать еще более успешным профессионалом в электронном обучении , Автор: Стефен Доунс (Stephen Downes),Национальный совет исследований (Канада), источник Дистанционное обучение ;
    • Сетевые сообщества и будущее Интернет технологий. Web 2.0 , лекція Кристофа Агітона.

×